Келихи для шампанського
Тут треба звернути увагу на форму не тільки тому, що вона має задовольнити естетичну складову і вписатися в декор. Продумуючи меню, важливо дібрати келих до напою, а не навпаки.
Класичне шампанське, просеко або кава потребують певних форм (чим відрізняються між собою ці напої, ми докладно писали ТУТ). Варто пам'ятати, що форма келиха – не забаганка виробника, а результат довгих пошуків, і все заради того, щоб дати можливість вину розкритися, показати себе в найвигіднішому ракурсі. І якщо перелік келихів для тихого вина потягне на пристойний каталог із довгими описами, то для ігристих вин існує лише три: тюльпан, флейта та помпадурка (вона ж креманка, шале, антуанетка або кубок).
Помпадурка
Справжні французи досі віддають перевагу цій формі. Є кілька легенд створення саме такого келиха, одна пов'язана з ім'ям фрейліни Жанни-Антуанетти Пуассон, більше відомої як маркіза де Помпадур. Вона мала свій літературний салон, вважалася офіційною фавориткою Людовіка XV 20 років, протягом яких сприяла наукам, мистецтву, мала великий вплив на державні відносини. Французький король вирішив створити келих за формою її грудей, так назва «помпадурка», або «антуанетка» і закріпилася. Крім того, ви можете почути ще кілька варіантів: креманка, шале, кубок. Це і є найдавніша форма, старовинний класичний люкс.
Пік популярності помпадурок припав на 20-ті роки минулого сторіччя. Так званий стиль Великого Гетсбі. Багато хто, напевно, пам'ятає епізод, де герой, блискуче зіграний Леонардо ДіКапріо, вітально тримає келих з шампанським, немов запрошує глядача особисто на ковток. У його руці якраз помпадурка.
На жаль, для класичного шампанського форма мало придатна. Широка і неглибока чаша виводить на перший план кислотність, а велика площа зіткнення з повітрям допомагає аромату та бульбашкам швидко зникнути. Помпадурка рекомендована для напівсолодких і солодких ігристих вин, а також для коктейлів на основі ігристого. Також цей келих добрий для асті й побудови пірамід на банкетах.
Отже, резюмуємо: від обраного напою залежить форма келиха, не навпаки.
Флейта
Довгастий високий келих на тоненькій, часто порожній ніжці, нагадує флейту. Найпоширеніший і багатьом звичний.
Може бути завужений догори, але дещо розкльошений. Флейта завжди витончено виглядає в сервіруванні. Важливо знати, що вона пасуватиме до молодих ігристих вин з квітковим ароматом, наприклад, спуманте або просеко, але не розкриє складних нюансів витриманого шампанського. Базовий напій живе три роки, а витриманий – від 10; якщо на етикетці ви бачите «methode traditionelle», «methode champenoise» або «champagne method» – перед вами справжнє шампанське. Так сталось, що шампанським можна називати лише те вино, яке виготовлено за всіма стандартами й лише в регіоні Шампань. Це право вперше зафіксовано в Мадридському договорі 1891 року, а після завершення Першої світової війни підтверджено ще й Версальським договором. Навіть спосіб виготовлення ігристих вин може іменуватися шампанським («methode champenoise» або «champagne method») тільки в Шампані. В інших країнах теж виготовляють добре на смак і якісне ігристе, але воно не має права йменуватися шампанським. Тому якщо ви бачите напис «methode traditionelle», перед вами напій, над яким багато працювали та виготовили саме за традиційними технологіями.
Тюльпан
Створений для високих ігристих. Якщо ви запланували порадувати себе справжнім шампанським, у сервіруванні повинні бути келихи форми тюльпана. Оскільки він схожий на флейту, щоб не переплутати, зверніть увагу на відмінність: чаша тюльпана розширюється посередині і трішки звужується вгорі (як бутон). Об'єм келиха дає напою необхідний простір, дозволяючи максимально розкрити смак. Невелике поглиблення на денці називають камерою, завдяки якому перляж (фр. "perlage", від фр. "perle", «перли» – виноробний термін для позначення гри бульбашок вуглекислого газу в келиху ігристого вина) стає більш делікатним і стійким, з витонченими спіральними каскадами.
Визначившись з напоєм і келихами, добираємо решту складових сервірування брокант. Келихи для води
Тут усе просто, з двох келихів для вина один сміливо використовуємо для води, немає жодних особливих обмежень або суворих правил. Єдина заборона поширюється на келихи для шампанського, вони ніколи не використовуються для води. Келих для шампанського призначений тільки для шампанського.
Серветки
Серветка для сніданку завжди менша за розміром. Стандарти такі: для святкового обіду вдома та в ресторані зазвичай кладуть прямокутні 30х56 см, для більш урочистих випадків – великі варіанти: 40х40 або 50х50 см.
А от для чайного столу або сніданку обирають невеликі, 35х35. Пропоную три варіанти розміщення серветок на столі: на верхній тарілці, тільки не на суповій; на пиріжковій, вона ж хлібна тарілка; та ліворуч від тарілки;
Кільце для серветки повинно пасувати до наявного столового приладдя. Добре, якщо є нейтральні, які підійдуть під різні стилі.
Для чого потрібне порт-куто
Підставка під ніж – порт-куто (porte-couteau) – знову повертається в моду. Причому скоріше як декоративний елемент. Утім це окрема тема для розмови, яку ми можемо влаштувати найближчим часом. Сьогодні варто нагадати, що французи завжди перед трапезою (включно зі сніданком) подають масло та хліб. Підставки мали б уберегти від забруднень скатертину – ніж клали на порт-куто. Як не дивно, винайдене з ощадливих міркувань, воно стало частиною розкішних сервірувань. Колір порт-куто і форма залежать від решти приладдя або добираються до тону текстилю.
Квіти на столі
Сніданок – це завжди свіжість. Не варто обтяжувати атмосферу пишними букетами, особливо в обгортці. Достатньо взяти помпадурку, налити в неї води та помістити три невеликих бутони (наприклад, троянд). Сьогодні є можливість замовити та доставити будь-які квіти, незалежно від сезону: бузок, півонії, айстри, тюльпани та троянди. Можна й простіше – евкаліпт, він довго стоїть, добре освіжає атмосферу, а ще має цілющу функцію, його ароматичні олії дезінфікують приміщення. Евкаліпт виглядає навіть оригінально, при цьому просто, але справляється з функцією – освіжити й додати шарму.
Свічки
Свічки на сніданок не сервірують, свічка – пізній обід і вечеря. Єдиний виняток, якщо сніданок став продовженням ночі та відбувається за заштореними вікнами.
Стиль брокант
Найемоційніше та найдушевніше сервірування столу – сервірування в стилі брокант (у перекладі з французької "la brocante" – "блошиний ринок", "барахолка"). Дозволяє поєднувати непоєднуване. Так, на одному столі можуть бути як елементи нового сервізу, так і цінні для сім'ї предмети: улюблена чашка, виделка, келих, тарілка або ваза – саме з них починається сервірування столу в цьому стилі. Брокант стимулює збирати колекції. Він дозволяє поєднувати предмети з різних епох і навіть з різного життя, а це означає, що під час незручних пауз буде що розповісти – предмети допоможуть згадати милі сімейні історії. Головне, щоб ваш стіл не став схожим на смітник, а виглядав гідно, як грамотно складений колаж.
Ви можете спробувати погратися зі стилем брокант, про який ми сьогодні говоримо, а мої фотографії вам допоможуть дібрати текстиль і декор до того, що ви маєте під рукою.
Ну і насамкінець коротка енциклопедична інформація.
Невеликі чайні або кавові сервізи – це дежен (фр. "déjeuner" – "сніданок"). Приладдя на двох – тет-а-тет (tête-à-tête – віч-на-віч). Сервіз на одну персону - егоїст, іноді солітер (фр. "solitaire" – "самотній", "окремий"). Повний комплект приладдя, що сервірують для трапези (посуд, столові приладдя, аксесуари) з розрахунку на одну персону, – куверт.
Смачного вам!
