Колядки, щедрівки, засівалки
Новорічно-різдвяні традиції в Україні "завдяки плутанині через перехід від юліанського на григоріанський календар мають свої особливості". Ми починаємо святкувати щонайменше від Миколая, 19 грудня (а в Галичині ще й жартують про "український рамадан", який починається 1 грудня, коли вшановують святого Романа), а зупиняємося 19 січня, на Водохреща. Увесь цей час українці - від Чопа до Куяльницького Лиману - планують вечері та зустрічі з родичами, друзями, готують особливі 12 страв, зокрема кутю, співають пісень. А на вулицях можна бачити колядників-щедрувальників у кожухах, яскравих хустках, з величезною зіркою на палиці зі стрічками та цілі вертепи.
Як відомо, між колядками, щедрівками та засівалками є суттєва різниця. Так, колядки виконують на Святвечір і Різдво. Щедрують, за традицією юліанського календаря, напередодні Старого Нового року, 13 січня, а от засівають уже наступного дня, тобто 14 січня: обсипають хату зерном і бажають у новому році достатку, щастя, а неодруженим – знайти свою половину.
«Щедрик» і його англомовна версія «Carol of the Bells»
Так склалося, що здебільшого під колядками розуміють різдвяні пісні (прославляють народження Христа), а під щедрівками – народні величальні пісні (з побажаннями здоров'я й достатку). Але є одна універсальна пісня, доречна для всього періоду новорічно-різдвяних свят – «Щедрик». Ба більше, він став всесвітнім символом Різдва, потрапивши в такі знакові фільми, як «Сам удома», «Міцний горішок», лялькове «Маппет-шоу».
Академічний твір композитора Миколи Леонтовича, написаний для змішаного хору на народну мелодію, 100 років тому, скоривши Європу, потрапив до США, звідки почалося нове життя «Щедрика». Завдяки Пітеру Виговському, американському композитору та диригенту українського походження, твір отримав новий англомовний текст і назву «Carol of the Bells» («Гімн дзвонів», або «Колядка дзвонів»). Так зі щедрівки він перетворився на різдвяну пісню. 100 років по тому «Щедрик» уже має декілька традицій виконання, ось дві найпопулярніші:
|
Щедрівка: «Щедрик, щедрик, щедрівочка, Прилетіла ластівочка, Стала собі щебетати, Господаря викликати: – Вийди, вийди, господарю, Подивися на кошару» |
Колядка: «Слухайте всі Радісну вість, Її приніс Небесний гість; Всім пастухам Він сповістив, В світлих яслах Бог народивсь, Знайдете ви у місті Царя, Серед небес Це Немовля, Він є Господь Всього Творець, Премудрий Бог Його Отець» |
Другий варіант тексту теж досить поширений, його можна почути в Михайлівському соборі Києва у різдвяній добірці й не тільки, що лунає по колу між службами, або у протестантських церквах, де її співають хори під час різдвяних служб.
Симон Петлюра і його внесок у проєкт культурної дипломатії України
«Щедрик» дуже символічний для нашої країни, з нього Україна почала довгий шлях до своєї повноцінної незалежності. Як Різдво є початком нової ери людства, так твір Миколи Леонтовича, що його поніс по світу український хор Олександра Кошиця, став гімном становлення модерної України.
Скромний учитель і композитор, син сільського священника на Вінниччині, Микола Леонтович декілька разів переписував свій твір, навіть хотів його спалити. У 1916 році студенти змішаного хору Київського університету та Вищих жіночих курсів заспівали «Щедрика» в будинку Київського купецького зібрання (нині Національна філармонія). Після виступу студентів про Леонтовича заговорили в музичних колах. Симон Петлюра, який, окрім всього іншого, був літературним і театральним критиком, одразу зрозумів цінність твору й загорівся думкою створити професійну капелу і спланувати гастрольне турне задля культурної дипломатії, яка покаже Україну світові. Мрія Петлюри здійснилася: диригент Олександр Кошиць зібрав хор Української республіканської капели за рекордно короткий термін; турне відбувалося в лихоліття, проте головний отаман військ і флоту УНР Симон Петлюра знайшов кошти для капели та - через неї - промоції української незалежності в Європі. Закордонному туру хору сприяли міністерства освіти й мистецтв, закордонних робіт УНР. Це був перший державний проєкт культурної дипломатії в історії України. Приємно усвідомлювати сьогодні, що саме такі методи використовували для побудови гідного іміджу молодої держави. Завдяки гастрольному турне «Щедрика» Миколи Леонтовича культура і державний престиж України здобули позитивний резонанс у 17 державах світу.
Преса Європи та Америки 100 років тому писала:
Берлін: «Цей український гашиш» — найсолодша з отрут» (з відгуку німецької професорки про прем'єру «Щедрика» в Берліні, травень 1920 року);
Нью-Йорк: «Минулого вечора в Carnegie Hall пройшло палке прийняття Українського національного хору. Це був час гарячої сердечності й ентузіазму, що нагріває термометр до кипіння й вибуху. У таких веселих колядках, як «Щедрик», жіночі голоси лунали високо, вишукано і природно… Квіти сипались на сцену… Публіка підтримала прийом великими оваціями. Щедрик викликали на біс» («The Sun», 6 жовтня 1922 року);
Сан-Франциско: «Вони представили нашій країні не лише найкращий спів, який ми тільки чули, але й нанесли Україну на мистецьку мапу світу як залюблену в музику націю. Це в той час, як ми вважали її за спустошену землю бродячих козаків і сільського люду» (Clay M. Greene «The San Francisco Journal», 1 лютого 1924 року);
Варшава: «…Ось прийшли Кошиць, Стеценко, Леонтович. З останнім мені навіть довелось працювати у Всеукраїнському музичному комітеті. Невеличкий чоловік, обдарований досконалим слухом, усього лише інструктор з організації національних хорів. Виявилось, що в цій невеличкій національній справі він свого роду Гомер» («Свобода», 23 жовтня 1920 року).
Подорожуючи від країни до країни, хор починав виступ з гімну тієї держави, де виступав.
Професор Зденек Неєдли, авторитетний критик Чехії, писав: «Мав приїхати український диригент і заспівати нам «Kde domov můj?» (гімн Чехії. – LB.ua), щоб показати, з яким смаком і багатством можна виконувати цю пісню».
Добірка музичних композицій «Щедрика»
Твір мандрує світом давно і не планує зупинятися. Ми підготували добірку яскравих виконань нашого «Щедрика» музиками всього світу.
Почнемо перелік з чистого та піднесеного виконання твору від вокальної групи "Libera", церковного хору хлопчиків парафії Святого Філіпа, місто Лондон. Художній керівник – Роберт Прайзман.
Другу сходинку займає великий оркестр. Цю версію аранжувала та виконувала піаністка Дженніфер Томас, оркестровки Глена Габріеля, хорові аранжування Шейли Бейтман.
CAROL OF THE BELLS-- Arranged/Performed by Pianist/Composer @Jennifer Thomas (Epic Piano/Orch)
Азербайджан подарував нам цілу колаборацію музикантів. «Щедрик» у виконанні Поліни Десятниченко, яка приїхала з Канади в Азербайджан вивчати мугами. У горах «Щедрик» зазвучав по-новому за допомогою стародавніх музичних інструментів. Приємно читати коментарі під відео, яке починається з промови Владислава Каневського, українського дипломата (Надзвичайний і Повноважний Посол України в Азербайджані з 2019 року. – LB.ua).
Оркестр Військово-повітряних сил США виконав "Щедрик" на свій манер, і на початку відео командир оркестру, підполковник ВПС США у Європі Крістіна Мур Уррутії сказала багато приємних слів про переклад твору на англійську Пітера Виговського.
Християнський квінтет Pentatonix зі США, який зібрав 1 млн 400 переглядів, теж заспівав, але саме різдвяний варіант у перекладі на англійську, відомий світові під назвою «Carol of the Bells».
"Bel Canto", хор міста Вільнюса, виконав «Щедрика» українською.
«Воплі Відоплясова» зняли вишуканий кліп, він закохує в костюми, пластику й особистий стиль Олега Скрипки.
Pink Martini – музичний гурт під керівництвом піаніста Тома Лодердейлома з Портленда, штат Орегон – заспівав «Щедрик» українською.
"Щедрик" різними мовами світу.
Дякуємо за натхнення та матеріали проєкту «Світовий тріумф Щедрика» Тіни Пересунько.
Про що співають сьогодні
Пісні українців про їжу або про свята облетіли соціальні мережі та назбирали перепости на всіх каналах і платформах. Наймудрішим з добірки можна назвати молодого виконавця Wellboy (Антон Вельбой). Він устиг випустити два хіти «Вишні» і «Гуси», а ближче до свят зробив новорічні кавери та анімаційні кліпи на ці пісні. У святковій версії треку «Гуси» виконавець ще й віддав честь шановному Миколі Леонтовичу, почавши кліп з добре відомих нот «Щедрика».
1) Wellboy - «Гуси новорічні»
2) Wellboy - «Вишні новорічні»
3) Марина KRUTЬ 22 грудня виклала на YouTube цілу низку святкових пісень під бандуру. Відео знімали у Верховинському районі, на етнічно прибраному горищі однієї з гуцульських хатин. Ми радимо дві композиції бандуристки:
«Забери мене до себе на Різдво»
4) Марина KRUTЬ - «Народився Бог на санях». Композитор Сергій Жданкін, вірші «Різдво» і «Коляда» Богдана-Ігоря Антонича.
5) Важко не згадати співачку Jerry Heil, вона теж підготувалась. До свят цього року вийшов кавер у дуеті з гуртом «Тік» на пісню «Олені» 2010 року. У першій версії кліпу головний герой підбиває підсумки свого життя 31 грудня перед телевізором. На журнальному столику, накритому в холостяцькому стилі: помаранчі, ананас, шампанське. У хаті мете завірюха, як у голові й душі героя, але всім смішно.
6) Щоб не забути, як виглядає оригінальна версія пісні «Олені» гурту «Тік», вирішили її теж додати в добірку.
7) Треба зазначити, що пісня «Салат Нєвєста» Jerry Heil стала класикою, але її приємно пригадати саме зараз, коли вже втомлені від свят люди збирають рештки сил, щоб накрити стіл 13 січня та зустріти Старий Новий рік. Кліп років через 10 сприйматимуть як документальне свідчення традиційного приготування сімейної вечері. Він максимально наближений до хоумстайлового відео, де життя виглядає натурально, без прикрас: базар, розкладка овочів, звичайна кухня, майонез, ялинка.
8) VERKA SERDUCHKA - Make It Rain Champagne. Вишенька на торті – найноворічніша з усіх Вєрка Сердючка з хітом, який наснажує енергією й тим самим паті-настроєм, який нам усім, утомленим святами, зараз просто необхідний.
Піднімаємо з вами разом келих за Старий Новий рік!
