Скільки заводів були під атакою?
Українські дрони атакували щонайменше 13 російських НПЗ, більш як половина з них зазнали серйозних ушкоджень. Щонайменше три повністю зупинилися.
Знищення НПЗ завдають Росії подвійної шкоди. З одного боку – це економічні втрати, а з другого – проблеми із постачанням пального на заправки та лінію фронту.
“У зоні дії українських дронів зараз перебувають 18 російських НПЗ. Російська оцінка ситуації: ще одна масована атака, і паливної кризи навесні не минути”, – зазначив експерт Центру оборонних стратегій Віктор Кевлюк.
Загалом, понад 60% НПЗ у Росії знаходяться у зоні ураження українських безпілотників.
“У разі знищення щотижня по 2-3 ректифікаційних колони, уже через 3-5 місяців Російську Федерацію очікує не тільки колапс на ринку нафтопродуктів, але й критичний дефіцит “крові війни” на фронті. Також виникнуть непереборні проблеми із наповнення держбюджету, адже деякі НПЗ є бюджетоутворювальними для цілих регіонів. Останнім цвяхом у кришку труни російської нафтової галузі також можуть стати дронові атаки по головних нафтоперекачувальних станціях”, – впевнений директор енергетичних програм Центру Разумкова Володимир Омельченко.
Саме ректифікаційні колони є найслабшим місцем нафтопереробних заводів Росії. По-перше, це складне технологічне обладнання: саме воно і переробляє нафту, розподіляє її на фракції. Таку техніку відновити дуже дорого. Скажімо, у 2022 році росіяни провели реконструкцію такої установки на Волгоградському НПЗ і обійшлася вона у понад 130 млн доларів. А виготовлення нового агрегата справа ще й тривала – на місяці.
По-друге, ректифікаційні колони практично неможливо фізично захистити від атак, висота цього обладнання подекуди сягає рівня 12-поверхової будівлі. Утім руйнування обладнання від удару безпілотником із кількома десятками кілограми вибухівки теж стається далеко не завжди. Компенсувати такий недолік можна хірургічною точністю самої атаки.
Яких збитків зазнала Росія?
Руйнація чи бодай тимчасова зупинка нафтопереробних заводів завдає Росії мільйонних збитків щодня. Цифри орієнтовні: 600-900 тис. барелів нафти на добу, які росіяни не зуміли переробити. І що важливо – у так званій європейській частині Росії сконцентровані найпотужніші НПЗ за обсягом переробки. І саме вони є ціллю для українських дронів.
“У порівнянні з січнем ми маємо картину падіння обсягів переробки нафти. Якщо говорити про добові показники найбільшої та найпотужнішої компанії “Роснефть”, то вимальовується цифра падіння 12,6%. Це суттєва цифра. Глибокі та більш точні підрахунки треба буде дивитися за підсумками І кварталу. Але за умов, що удари носитимуть послідовний і системний характер”, – розповів експерт із міжнародних енергетичних та безпекових відносин Михайло Гончар.
Показовою була атака на НПЗ біля Нижнього Новгорода, який розташований за понад 800 км від кордону з Україною. Після нальоту безпілотниками цей завод зупинив виробництво. За рік це підприємство переробляє близько 17 млн тонн нафти. А це близько 5% від усього обсягу у РФ.
“Шкода для російської нафтопереробної галузі є суттєвою і відчутною, але ще не критичною. Те обладнання, яке пошкоджене, не виробляють в Росії і їм треба буде діставати його з третіх рук. І вони це зроблять, судячи з того, як вони навчилися обходити санкції. Бо є Китай, є інші країни. Але витратять на це і багато часу, і багато грошей, що для нас, безумовно, добра новина. Бо мова йде про терміни від 6 місяців до півтора року”, – розповів директор Центру досліджень енергетики Олександр Харченко.
Водночас безпілотники нищать і дрібніші підприємства, де річний обсяг переробки не перевищує 3-5 млн тонн пального. Але у цьому випадку мета атак не так завдати росіянам економічних збитків, як порушити воєнну логістику. Здебільшого йдеться про нафтопереробні заводи Ростовщини. Бо саме з них пальне отримує російська армія для продовження війни проти України.
“Якщо ми виб’ємо 50% потужностей, то це для них означатиме дуже серйозні проблеми, у тому числі і для російської армії. Я все ще чекаю атаку на “Ярославнафтооргсинтез”, тому що там виробництво олив, які першочергово йдуть на потреби військових, і фокус на специфічній продукції, яка армії вкрай необхідна. І цей завод у тому радіусі дії, де це можна робити”, – додав Олександр Харченко.
Ціни вгору, експорт падає
Біржові ціни на пальне у Росії пішли догори. Вартість бензину досягла піврічного максимуму і повернулася приблизно до рівня вересня 2023 року. Аналогічна ситуація і з російським дизельним паливом. Загалом зростання вартості поки не є катастрофічним – на рівні 6-7%.
“Тут не обійшлося без фактора атак безпілотників на нафтопереробні заводи. Але таке у них траплялося і раніше – пальне дорожчало на рівень 10 %. Зокрема, і через ремонти певних заводів, які зараз тривають, як заявляє російський уряд. Фактор ударів свою роль, безумовно, зіграв, але наскільки суттєво, ще рано рахувати”, – розповів директор Консалтингової групи А95 Сергій Куюн.
Росія має стратегічні запаси пального, але не більше ніж два місяці, порахували у Центрі досліджень енергетики. Однак росіяни, схоже, зуміли спрацювати на випередження: заборонили експорт бензину. (Для Білорусі, Монголії та ще низки сусідів та окупованих територій Грузії зробили виключення). Рішення про заборону продажу пального за кордон ухвалили ще перед перевиборами Володимира Путіна. Таким чином Кремль запобіг дефіциту на внутрішньому ринку.
Але вирішуючи одну проблему, Росія породжує іншу. Світовий ринок швидко перебудовується, і знайти заміну російському ресурсу проблеми не складе. А от якщо Кремль захоче повернутися і скасує заборону на експорт, то товар доведеться продавати із суттєвими знижками, що знову ж таки для країни-агресорки означатиме фінансові збитки.
Скорочується і експорт нафти з Росії. Але це радше збіг ситуації, бо причина не у дронових атаках. Проблеми у росіян із портами, там сталися збої через негоду – на морях сильні вітри. Ще одна причина зменшення поставок – це планові ремонти. Загалом за минулий тиждень росіяни втратили майже 400 млн доларів прибутку, порахувала агенція Bloomberg. Тобто йдеться про скорочення постачання на понад 700 тис. барелів на день.
Утім світові ціни на нафту грають на руку Кремля, навіть попри менші обсяги відвантаження. За останні два тижні вартість пального додала у ціні 4%. Ціни на різні марки нафти перейшли за позначку 80 доларів за барель.
“Цілями ударів стали не підприємства, що пов'язані з видобутком нафти та її експортом, а НПЗ. Їхня основна продукція – це бензини, дизелі, авіаційний гас. І тому логічно, що це відбивається на цінах на внутрішньому російському ринку. А те, що відбувається на ринку сирої нафти у світі – це наслідок того, що західна коаліція не може впоратися з хуситами. Традиційний маршрут нафтових танкерів, які прямують до Європи через Червоне море, практично не працює, танкери йдуть у обхід. Відповідно і зростають витрати”, – зазначив Михайло Гончар.
Росіяни роблять висновки?
Росіяни, схоже, зрозуміли усю серйозність ситуації. Принаймні керівництво Міненерго Росії бравурно звітує про посилення протиповітряної оборони над НПЗ. Біля заводів нібито розмістили комплекси “Панцир”. Хоча стільки техніки, аби закрити небо над усіма нафтопереробними, РФ точно не має. Крім того, росіяни запровадили безпольотні зони довкола енергетичних підприємств. А вночі на цих територіях повністю відключають мобільний інтернет.
Такі дії ворога у Головному управління розвідки назвали окозамилюванням. Українські військові пообіцяли: підприємства, які Росія використовує у воєнних цілях, й надалі вибухатимуть. Недоторканим поки залишається, скажімо, найбільший НПЗ Росії, який знаходиться у Омську. Його потужність понад 20 млн тонн нафти. Але розташований за понад 2 тис км від кордону з Україною.
“Донедавна і Самара вважалася недосяжною. Балтика не так давно стала. Полювати ще є на що – жирних цілей достатньо”, – констатував Михайло Гончар.
Водночас видання Financial Times з посиланням на джерела повідомило, що США закликали Україну припинити атаки на російські нафтопереробні заводи, оскільки вони можуть призвести до зростання світових цін на нафту.