«Ми самі зацікавлені в тому, щоб побачити повну картину стану банківської системи»
У своєму першому інтерв’ю на посаді голови НБУ ви зазначили: «Поточна моніторингова програма (з МВФ) містить стратегічну заяву української сторони про те, що, навіть попри повномасштабну війну, ми готові реалізувати важливі для країни реформи і вибудовувати довгострокову перспективу. Зокрема, маємо оновити бачення розвитку фінансового сектору з урахуванням реалій воєнного часу». Розкажіть, будь ласка, які саме реформи очікують чи на яких наполягають наші партнери?
Моніторингова програма за участю Ради директорів – це насамперед про спроможність української влади. Здатність забезпечити ефективну роботу фінансової системи та економіки України навіть в умовах повномасштабної війни та спровокованої нею кризи.
Відповідна програма – це також про можливість у спільній роботі з МВФ оцінити цю спроможність, отримати за короткий період вичерпні висновки щодо монетарної, бюджетної, податкової, соціальної та антикорупційної політики. Це можливість зробити висновки та визначити перспективи укладання з МВФ великої програми з фінансуванням, а також її параметри (термін, обсяг фінансування, зобов'язання тощо). Саме «велика програма» визначатиме ключові структурні реформи. І я прогнозую, що це буде дуже амбітний список.
Чинна програма є короткостроковою. Вона розрахована лише на чотири місяці і за успішного проходження має стати містком до програми, яка передбачає фінансування. І чим ще важлива моніторингова програма, то цей тим, що вона містить стратегічні сигнали і для України, і для міжнародної спільноти.
По-перше, Україна, навіть попри війну, прагне продовжувати курс реформ і спроможна забезпечувати макрофінансову стабільність. Ми готові брати на себе зобов'язання і виконувати їх, аби, з одного боку, отримати підтримку МВФ і донорської коаліції, з іншого – посилити стійкість країни.
По-друге, МВФ, уклавши програму, отримує можливість зробити об’єктивні висновки, верифікувати прогнози та бюджетні показники і поділитися цією оцінкою із зовнішнім колом партнерів. Вони побачать, що Україна послідовна і відкрита у своїх прагненнях. Це сформує необхідну довіру і подальшу підтримку.
По-третє, співпраця з МВФ – це потужний драйвер внутрішніх змін і маяк для громадян і бізнесу в умовах нашого «ідеального шторму».
Під час попередньої роботи з місією МВФ нам вдалося побудувати новий рівень взаєморозуміння. Коли я їм розповів, з чого починається мій робочий день – з вибору протоколів безпеки, за якими ми зараз працюємо… Коли ми їм показали фото нашого укриття, дитячих куточків, кімнат відпочинку працівників і їхніх сімей, вони краще зрозуміли всю неординарність нашої ситуації та подивилися на неї по-новому. Вони відчули, що за цифрами насправді криються життя людей. Ця взаємодія вже впливає на переосмислення політик, якими керується МВФ щодо України. І цілком можливо, матиме позитивні зміни й у ставленні до інших країн.
Які зобов’язання взяла на себе Україна в рамках моніторингової програми? Що оцінюватимуть під час місії в лютому?
Оцінюватимуть прогрес виконання структурних маяків і цілей. Усе достатньо формалізовано: п'ять маяків, дві кількісні цілі і дві індикативні. Ці зобов’язання вкладаються в п’ять великих розділів.
Перший – податково-бюджетна політика, зокрема збільшення податкових надходжень, концепція реформування соціальної сфери, контроль видатків тощо.
Другий – фінансування бюджету. Ключове завдання – уникнення прямого фінансування бюджету з боку НБУ. Для цього потрібно активізувати внутрішній борговий ринок і залучити достатньо амбітні, втім, на мою думку, абсолютно реальні обсяги міжнародної допомоги.
Третій – грошово-кредитна та курсова політики. З найважливішого: політика НБУ і надалі спрямовуватиметься на забезпечення курсової і цінової стабільності. З цією метою ми вживаємо заходів для покращення монетарної трансмісії та збереження міжнародних резервів на достатньо високому рівні.
Четвертий – збереження стійкості фінансової системи. У цьому блоці насамперед слід виділити необхідність розробки технічного завдання для проведення вже в цьому році діагностичного обстеження банків.
І останній блок, традиційний – корпоративне управління, прозорість і антикорупційна політика.
За Національним банком у моніторинговій програмі закріплено один структурний маяк – це розробка технічного завдання для діагностичного обстеження банків. Ми його виконали 26 січня. І не лише через те, що це структурний маяк. Звичайно, ми самі зацікавлені та наголошували на необхідності оцінити стійкість банківської системи і життєздатність бізнес-моделей банків у 2023 році. Це необхідна передумова, щоб побачити повну картину стану банківської системи.
А як щодо корпоративного управління в банках? До речі, на вашу думку, затвердження нового складу наглядової ради Нафтогазу буде сприяти успішним перемовинам?
Корпоративне управління завжди було темою, яка так чи інакше присутня в діалогах з усіма зовнішніми стейкхолдерами (зацікавленими партнерами. – LB.ua), серед яких Міжнародний валютний фонд, Світовий банк, Європейська комісія, представники G7. НБУ послідовно підтримує реформу корпоративного управління, і цей пріоритет залишається у фокусі уваги. Ми розраховуємо, що конкурси з відбору незалежних директорів, які тривають у державних банках, покращать якість корпоративного управління.
Щодо НАК «Нафтогаз», то рішення про формування складу наглядової ради незалежних директорів уже ухвалене. Це був один з п'яти структурних маяків у межах моніторингової програми.
Коли ми зможемо вийти на програму фінансування? Терміни отримання грошей від МВФ не змінилися – так само не раніше від ІІ кварталу 2023 року?
Я дуже обережний в озвучуванні будь-яких конкретних дат і обсягів фінансування, коли мова йде про складний багаторівневий процес з МВФ. Це тонка матерія. Маю власне бачення суми і можу сказати, що це гарна цифра.
Ми поставили собі завдання вийти на укладання нової програми з фінансуванням на початку ІІ кварталу. Працюємо над цим. Уже цього місяця розпочнеться робота з місією МВФ для проведення першого перегляду моніторингової програми. Ми розраховуємо в межах місії провести також перші дискусії щодо контуру нової програми.
«Що тихіше ми розмовляємо, то краще нас чують»
НБУ за вашого керівництва зберіг облікову ставку на рівні 25%. Це орієнтир для фінансистів. Зокрема, для рівня кредитних відсотків. Її раптове підняття минулого літа викликало невдоволення Мінфіну, який усіляко ігнорував необхідність збільшувати відсотки за ОВДП. Трансмісія, як це називають фінансисти, не працювала. І лише цього року за ОВДП почали пропонувати трохи вище від 19%. Тож порозуміння є?
По-перше, говорити, що трансмісії немає, неправильно. Банки відреагували на підвищення облікової ставки поступовим збільшенням депозитних ставок, тоді як до червня 2022 року вони знижувалися. Більше скажу: та трансмісія, яку ми бачимо зараз, є близькою до довоєнної. Те, що нам цього недостатньо – це правда. І для того, щоб банки активніше підвищували ставки, ми суттєво підняли обов'язкові резерви й аналізуємо ситуацію з ліквідністю та строковістю, щоб зрозуміти, чи потрібні додаткові рішення.
По-друге, нам дійсно вдалося за достатньо короткий період налагодити взаєморозуміння та діалог з урядом. Я поставив собі та команді за мету відновити системну взаємодію з Мінфіном. Зараз я бачу розуміння з боку уряду нашої спільної відповідальності за недопущення прямого фінансування бюджетного дефіциту з боку НБУ у 2023 році. Бачу повагу до мандата НБУ, як і відповідне ставлення з боку Нацбанку до проблем уряду, які потребують рішень. Є спільне зобов’язання, зафіксоване меморандумом з МВФ, щодо відновлення функціонування внутрішнього боргового ринку і покращення монетарної трансмісії. Перезавантаження відносин НБУ та Мінфіну почалося в жовтні, як і поступовий рух у бік ринкової дохідності внутрішніх запозичень.
Результат уже є. Якщо у вересні 2022 року Мінфін зміг залучити від продажу гривневих облігацій внутрішньої держпозики (ОВДП) на первинному ринку лише 900 млн грн, то в січні 2023 року ця сума зросла до 51,3 млрд грн! Попит перевищив 90 млрд грн.
Це дозволяє в умовах безпрецедентної кризи забезпечити і курсову, і цінову стабільність, і внутрішні параметри ефективності. А також підтвердити спроможність українських державних інституцій забезпечувати ефективне і відповідальне урядування навіть в умовах повномасштабної війни. Уряд діє. Національний банк функціонує незалежно, але не у вакуумі. Економіка важко, але адаптується. Макроекономічні умови, попри високу невизначеність, надаються до прогнозування, а процеси лишаються контрольованими.
Український досвід – це матеріал для нових підручників з антикризового управління і стимул для міжнародних структур (і фінансових, і політичних) замислитися над власними регламентами, політиками і процедурами. І, до речі, на прикладі МВФ я цю еволюцію спостерігаю. Емпатія перемагає бюрократію, робить багатьох людей більш рішучими, і наша незламність у цьому дуже допомагає.
(Лунає сигнал повітряної тривоги. Ми перериваємо розмову на 5 хв., щоб з’ясувати ступінь загрози, потім продовжуємо).
Ви казали, що зустрілися з міністром фінансів Сергієм Марченком у перший же день перебування на посаді і що ваша розмова затягнулася до пізньої ночі. Зараз є певний результат – уже 19% за ОВДП. Ви продовжите відстоювати необхідність збільшення відсотків?
Так, зустріч із Сергієм була другою в день мого призначення. Першою зустріччю був зум-дзвінок зі штаб-квартирою МВФ у Вашингтоні, директором Європейського департаменту МВФ Альфредом Камером і керівником місії МВФ Гевіном Греєм.
Я вдячний Сергієві, що він відгукнувся. Відчувалося, що розмова інституцій назріла. Ця розмова і заклала основу нової моделі співпраці, з якою ми вдвох уже за тиждень сиділи за столом переговорів з МВФ. От навіть ви, коли питали про МВФ, застосували слово «наполягати» чи «вимагати». А я за те, що треба переконувати. Зараз важливо саме так будувати взаємодію і довіру – переконувати і шукати аргументи, пропонувати рішення.
Національний банк став чіткіше аргументувати і артикулювати, і це лише додає сили всім. Незалежність – це головний ресурс НБУ, але не потрібно її плутати з вакуумом. У вакуумі немає повітря, немає життя. Національний банк сьогодні не перебуває в конфронтації з іншими інституціями. Ми обґрунтовуємо і пояснюємо. І що тихіше ми розмовляємо, то краще нас чують. І я бачу, що Нацбанк чують. Моє завдання – зробити так, щоб це тривало якомога довше, працювало якомога краще і заклало основу стійкої моделі.
Наше з Мінфіном переконання полягає в тому, що насправді сьогодні у фіскальної та монетарної політики є спільна мета – забезпечити макроекономічну стійкість, яка є необхідною передумовою для Перемоги і подальшого відновлення економіки. Я бачу, що в керівництва країни, уряду, Мінфіну є розуміння, що ліки не можуть бути шкідливішими за хворобу. У процесі подолання викликів, пов'язаних з війною, та пошуку ресурсів ми не повинні забувати, що до Перемоги нам треба дійти не в економічних руїнах. Макрофінансова стабільність, попри кризу, і стійка банківська система в умовах війни – це наша колосальна перевага в боротьбі.
Я бачу, що є розуміння, що завдяки обліковій ставці 25% інфляція щонайменше на 6,4 в. п. нижча, ніж могла б бути. І що 2023 рік буде роком уповільнення інфляції. Разом з курсовою стабільністю і ефективністю монетарних рішень це дозволить перейти до пом'якшення адміністративних обмежень, повернення економіки і політики Нацбанку у звичне, ринкове русло. Це необхідний кисень для бізнесу і повернення до нормальності навіть попри війну. Цього ми прагнемо.
«Навіть за погіршення прогнозів ВВП ми лишаємося консерваторами, але не фаталістами – перспективи є»
А чому в НБУ та Мінекономіки різняться прогнози економічних перспектив 2023 року?
Прогнози Національного банку та уряду будуються для різних цілей. В уряду це планування бюджету, в НБУ – застосування монетарних інструментів для забезпечення макроекономічної стабільності. Плюс НБУ традиційно закладає більш консервативні припущення у свої прогнози.
Лише енергетичний терор був причиною суттєвого погіршення економічного прогнозу на цей рік чи є щось інше?
Ключовою причиною погіршення прогнозу порівняно з жовтневими оцінками справді є наслідки енергетичного терору. Український бізнес демонструє фантастичну адаптивність. Але ураження є. І вони значні в економічному плані.
За нашими оцінками, від'ємний внесок дефіциту електроенергії в четвертому кварталі до темпів падіння реального ВВП становив близько 4 в. п., а за 2022 рік у цілому – 1,3 в. п. У наш оновлений базовий прогноз на 2023 рік закладено припущення про втрати ВВП унаслідок терористичних атак на рівні 1,9 в. п. При цьому, повторюю, наш бізнес демонструє унікальну спроможність адаптуватися до цих умов.
Друга причина погіршення прогнозу – перегляд основного припущення щодо тривалості безпекових ризиків. Третя – менші врожаї цього року внаслідок проблем, пов’язаних з проведенням посівної та збиральної кампаній. Як наслідок, маємо такий результат – зростання ВВП на рівні 0,3%. Навіть сьогодні (розмова відбулася 31 січня. – LB.ua) ми з вами вже мали дві повітряні тривоги. Водночас очікуємо, що, незважаючи на терористичні дії країни-агресора, нам вдасться втриматися від падіння. У наступні роки прогнозуємо відновлення економіки.
Інфляція за підсумками 2023 року сповільниться до 18,7%. Це краще, ніж ми прогнозували в жовтні, як і інфляційний результат за підсумками року на рівні 26,6%. У наступні роки інфляція і далі сповільнюватиметься завдяки зниженню безпекових ризиків, відновленню логістики та збільшенню врожаїв. Національний банк очікує, що вона зменшиться до 10,4% у 2024 році та 6,7% у 2025 році. Основний внесок в інфляцію в ці роки матиме адміністративна компонента через необхідність приведення тарифів на житлово-комунальні послуги до ринкового рівня.
Загалом у 2022 році ми побачили, наскільки наші громадяни, бізнес, фінансові установи можуть адаптуватися до критичних умов, і чітко усвідомили наш фактор незламності. Вдалий приклад – наша банківська «мережа незламності» POWER BANKING. Коли ми починали створювати цю мережу, було близько 800 таких відділень. Станом на кінець січня 2023 року їх уже 1932 в 320 населених пунктах. Долучився 61 банк. Навіть не системно важливі банки почали доукомплектовувати свої відділення відповідно до вимог роботи в умовах тривалого блекауту. При планових 35% відділень зараз цей показник 43%. І щодня ця цифра збільшується. Чергове свідчення унікальної адаптивності нашої фінансової системи і бізнесу. Ми консерватори, але не фаталісти. Ми впевнені, що перспективи є. Віримо в ЗСУ!
«Треба дати економіці кисню, довіряти їй, але для цього необхідно створити відповідні передумови»
Але облікова ставка 25% – це ще визнання того, що кредитування бізнесу як такого не буде. Кредити – це кисень для бізнесу, як ви зазначили. А їх не буде з такою відсотковою ставкою, бо навряд чи хтось ризикне в умовах війни їх брати. На чому будуть заробляти банки в такому разі?
Розділімо на два питання: облікову ставку і кредитування. Насправді це дуже важливо для розуміння того, чому було ухвалено таке рішення (про збереження ставки в розмірі 25%. – LB.ua) і який вплив воно має.
Облікова ставка – це водночас і інструмент, і маяк, і лаконічна макроекономічна заява Національного банку про стан економіки і ризики. Облікова ставка встановлює орієнтир вартості грошей і через трансмісію має цей орієнтир донести до учасників ринку. Українська економіка має колосальний профіцит ліквідності, спричинений фінансуванням бюджету війни. Лише НБУ за минулий рік надрукував для бюджету 400 млрд грн. І вся ця ліквідність наразі створює навіс, який загрожує курсовій стабільності. Життєво важливо зв’язати ці кошти і контролювати їхній рух, запропонувавши вкладникам привабливу відсоткову ставку. Строкові депозити – один з таких інструментів. За відсутності адміністративних обмежень, через певний психологічний фактор люди можуть одразу захотіти зняти гроші – і вони опиняться на валютному ринку.
В умовах війни, коли в нас 30% валового внутрішнього продукту втрачено, коли можливості експорту значно ослабли, коли ми утримуємо наші золотовалютні резерви за рахунок притоку коштів від міжнародних партнерів, значний профіцит ліквідності – це дуже небезпечна річ. Це постійна загроза виснаження тих самих резервів. Тільки-но ця проблема буде вирішена, Національний банк зможе перейти до поступового пом'якшення адміністративних обмежень, щоб збільшити простір для бізнесу. Треба дати економіці кисню, довіряти їй, але для цього необхідно створити відповідні передумови.
Тому НБУ зацікавлений, щоб банки зробили адекватну пропозицію для розміщення депозитів. Бо якщо вам пропонують вклад під 10% річних, а інфляція 26%, ви думаєте: «Та навіщо мені цей депозит, мороки більше, ніж прибутку». Але коли роблять пропозицію на рівні 20% – замислитеся і залишите гроші в банку.
Тепер з погляду кредитування. Банки кредитують, скажімо так, орієнтуючись не лише і навіть не стільки на облікову ставку. Вони враховують ризики, стан і відносини з позичальниками та багато іншого. Але навіть не вартість кредитів є основним чинником стримування кредитування. Ключовий чинник – відсутність нових проєктів і низький платоспроможний попит на кредити через невизначеність воєнної економіки.
В умовах війни зазвичай на перший план виходять державні програми, які або гарантуються, або субсидіюються державою. За час дії воєнного стану в рамках державної програми «Доступні кредити 5-7-9%» станом на 30 січня 2023 року укладено майже 20 000 кредитних договорів на загальну суму близько 80 млрд грн.
А якщо ваша стратегія спонукати банки підвищувати рівень депозитних відсотків не спрацює? Є розуміння, стратегія, що робити в такому разі?
Звісно є, останні кілька місяців ми якраз і калібруємо наші монетарні рішення, щоб забезпечити їхню максимальну ефективність. Наразі НБУ стимулює за рахунок обов’язкових резервів нарощувати строковість ресурсної бази та інвестувати в ОВДП. Стратегія працює, питання лише в тому, чи задоволені ми швидкістю процесу.
Є ще один дуже важливий аспект. Це те, що найбільша частина цієї ліквідності зараз зосереджена в державних банках. Держбанки стали операторами цих коштів не внаслідок маркетингових програм, а внаслідок потоку ліквідності, у зв’язку з війною і фінансуванням військових потреб. Тому, видається, саме їм у першу чергу треба замислитися над тим, як зробити справедливу депозитну пропозицію громадянам. І не лише за рівнем маржинальності (прибутковості. – LB.ua) для банків.
Я хочу донести важливий меседж НБУ і впевнений, що нас почують усі банки. Більше не буде такого, що банки отримують значні прибутки в неринковий спосіб і при цьому не пропонують достатньо високих депозитних ставок. Національний банк вживає достатньо жорстких заходів для цього і має додаткові важелі впливу.
Ми хочемо, щоб банки усвідомили, що вони також відповідають і за захист коштів населення і бізнесу, і за збереження довіри до національної валюти.
«За будь-яких умов 23 рік буде роком оцінки стійкості банківської системи і банків»
Ключовим у цьому є стан банків, їхня життєздатність. Тобто головним фактором зараз є стан активів у них. Можна більш детально: коли збираєтеся проводити стрес-тести, за яких умов, що вам показав попередній аналіз стану активів?
За будь-яких умов 23 рік буде роком діагностики, оцінки стійкості банківської системи і банків. Ми погодили відповідну концепцію, працюємо над технічним завданням і методологією.
Бачимо, що з другого кварталу, якщо безпекова ситуація не завадить, можемо починати цю оцінку. Це дозволить зрозуміти, який реальний стан, якість активів, яка реальна потреба в докапіталізації.
Як себе почуває банківська система? Кредитний ризик і надалі залишається найбільшою загрозою для банківського сектору. Наразі ми бачимо, що за 2022 рік цей ризик змусив сформувати резерви на суму понад 100 мільярдів гривень – це понад 12% кредитного портфеля. Загалом наші оцінки передбачають втрати кредитного портфеля у зв'язку з наслідками війни на рівні щонайменше 30%. Це суттєво.
Наскільки ця гіпотеза відповідає дійсності, ми зрозуміємо за результатами діагностики. Наскільки ця оцінка сформує запит на додаткову капіталізацію, з’ясуємо приблизно під кінець 2023 року. І тоді ми зустрінемося з акціонерами і вибудуємо план реструктуризації і докапіталізації банків на декілька років з розумінням ситуації.
Водночас Нацбанк, оцінюючи якість кредитних портфелів, активів, буде робити ще одну справу: оцінку життєздатності бізнес-моделі банків. Це дуже важливий аспект. Кожен банк у цих нових умовах повинен знайти себе зараз і побачити себе завтра.
Яка в НБУ оцінка втрат банків через війну? Яких збитків їм уже завдано?
На початку війни Національний банк прийняв пакет антикризових заходів – ціла низка нормативів у частині оцінки стану банків не застосовувалась. Це дозволило стабілізувати ситуацію. Та водночас це суттєво обмежує можливості аналізу.
Втрати є. І вони суттєві. Загалом втрати банків від операційного ризику (ОР) уже сягнули 13 млрд грн і зростатимуть надалі. Значну частину цих збитків формують недоотримані доходи та втрати власного майна. Лише оцінка прямих втрат майна банків через війну на окупованих і вже деокупованих територіях перевищує 750 млн грн.
Про оцінку втрат від кредитного ризику вже говорилося – це близько 30% робочого на початок великої війни кредитного портфеля.
2022 року ми всіляко спонукали банки до максимально об’єктивної оцінки стану активів і відображення цього. Умовно, якщо була потреба фіксувати збитки та робити реструктуризацію, яка дозволяє зберегти бізнес позичальників, зробити кредитні канікули, НБУ надавав таку можливість.
Що робити з банками, які далі працюють у РФ?
Добиватися припинення їхньої діяльності. Ми ведемо комунікацію на рівні штаб-квартир міжнародних фінансових груп. З жовтня в мене особисто були десятки зустрічей, де ми порушували саме це питання. Так, були зроблені певні заяви, надані особисті запевнення, але ж динаміка свідчить, що обсяги сплати податків певними банківськими установами в бюджет Росії зростають. Через це ми акцентовано намагаємось працювати з материнськими компаніями, адже саме вони центр прийняття рішень. Ми постійно зазначаємо: «Російський ринок токсичний, а їхні гроші отруйні». Тому присутність на ринку держави, яку вже визнають спонсором тероризму, отруює навіть ті бізнеси, які прямо не дотичні до РФ.
Далі цей процес триватиме. Наші заяви, особисті контакти, офіційні звернення врешті-решт будуть мати результат. Ми маємо покарати Росію та позбавити її ресурсів для ведення війни.
Sense Bank (колишній Альфа-Банк), ним фактично володіють російські олігархи. Закон, який дозволяє його націоналізацію, ухвалили ще восени, але далі справа не пішла. З цього випливає, що прийняття рішення відтермінували?
Закон, про який ви кажете, стосується всіх системно важливих банків в Україні. Їх в Україні чотирнадцять, і НБУ уважно слідкує за всіма. Прийнятий закон потребує вдосконалення. Для нас це очевидно, і ми почали рухатися в цьому напрямку.
Стосовно того, як будуть розвиватися події (із Sense Bank. – LB.ua) далі, і того, якими принципами ми будемо керуватися, зазначу, що НБУ буде діяти чітко відповідно до законодавства, з огляду на інтереси українського суспільства і на вимоги воєнного стану.
Нам відомо, що певні банки дозволяють за допомогою операцій сумнівної якості переказувати кошти і не сплачувати податків під час війни. Є навіть певні заяви депутатів щодо цього. Зокрема фінансового комітету парламенту. Вони стосуються грального бізнесу. Чи відомо вам про це? Якою може бути реакція НБУ?
Будь ласка, наведіть ці заяви.
Цитую: «Вони використовують схеми за участі деяких банківських установ, коли гравець сплачує буцімто на рахунок ігрового закладу, але гроші йдуть на картки… На зустрічних грошових потоках змінюють коди платежів, і банківські установи разом з ігровими компаніями забезпечують розрахунки в обід рахунку ігрового закладу, що сприяло мінімізації податків… навіть того 2% податку, на якому вони мають бути».
Упродовж останніх трьох місяців у нас триває цілий комплекс заходів, у тому числі з питань фінансового моніторингу. Багато речей документують, приймають рішення про застосування заходів впливу на десятки мільйонів гривень. Деякі з них уже оголошено. Про деякі ви почуєте незабаром. НБУ в межах повноважень співпрацює в цьому питанні і з правоохоронцями. Ми отримуємо інформацію від них і надаємо ту інформацію, яка може і повинна бути передана для подальшого реагування відповідними державними органами.
«Не оцінюю. Я працюю з тим, що є, що маю під рукою»
Які у вас стосунки з ОП? Відомо, що у вас хороші стосунки з головою Офісу Андрієм Єрмаком. А які з профільним заступником Ростиславом Шурмою?
Робочі і конструктивні. Спілкуємося і з керівником Офісу Президента, і з його заступниками, і з урядом, і з комітетом Верховної Ради, і з РНБО. Голова НБУ через свою посаду спілкується практично з усіма стейкхолдерами. Це значна частина моїх функціональних обов’язків. Це регулярні зустрічі з Президентом, щотижневі зустрічі з прем’єром, зустрічі з міністром фінансів інколи по кілька разів на тиждень.
Чи можемо ми говорити про ідеологічну єдність усередині команди НБУ?
Наразі композиція Правління сформована. Перша хвиля організаційних змін відбулася. Сформована окрема вертикаль – «фінансова стабільність». Це рішення враховує аналіз світових практик і наші пріоритети. Крім того, прибрали організаційні та управлінські ями, незрозумілі та нелогічні речі.
Мені видається, розподіл обов’язків Правління НБУ і команди сьогодні адекватний їхньому професійному рівню. До нашої команди долучився Дмитро Олійник, який очолив банківський нагляд. Далі дивимося на те, як ця композиція працює, наскільки вона відповідає викликам і наскільки вона здатна генерувати ефективність. Якщо буде потреба, звісно, будемо ухвалювати наступні рішення. Але наразі все працює.
Як відбувається співпраця з Радою НБУ, зважаючи, що там фактично нема голови?
Немає голови, значить необхідно обрати. У попереднього голови закінчився термін. Думаю, це питання найближчого місяця. Нещодавно було засідання Ради, де доукомплектували аудиторський комітет, обрали голову монетарного комітету, членів аудиторського комітету.
Процес триває. Можливо, не так швидко, як хотілось би, але я не бачу в цьому проблеми. Проводити засідання регламент дозволяє, рішення щодо голови має сформуватися поміж членів Ради.
А як загалом оцінюєте стан справ у НБУ після попередника?
Я не оцінюю. Я працюю з тим, що є, що залишили всі попередники. Не вистачає часу для оцінок, та й навіщо, це є кому робити.
Національний банк – зріла інституція, тому я в першу чергу концентруюся на спроможності забезпечити ефективність роботи в умовах нових викликів. У центробанку доволі потужна команда середньої ланки. Був відверто приємно вражений і глибиною аналітики, і розумінням ситуації та процесів. Мені здається, що цим спеціалістам просто треба створити можливість дихати на повні груди. І це теж одне з завдань голови НБУ чи будь-якої державної установи або підприємства. Це питання формування відповідної корпоративної культури. Я в цьому зацікавлений.
Які цілі ставите перед собою на цій посаді?
Стратегічні чи короткострокові?
І ті, й інші.
План достатньо чітко структурований, хоча ми й перебуваємо в умовах невизначеності і високої волатильності. Стратегія – вистояти і перемогти.
Операційний план поділив на квартальні періоди. Так, з жовтня до кінця року планував перезавантажити відносини з Мінфіном та активізацію внутрішнього ринку запозичень, налагодити контакти з міжнародними партнерами і максимально сприяти ухваленню моніторингової програми МВФ, забезпечити регулярну комунікацію з банками та безперебійну роботу банківської системи, формування команди і композиції правління НБУ.
Перші результати ви вже могли побачити. Також у пріоритетах розпочати процес стратегічного планування, навіть в умовах війни. Стратегічну сесію проведемо незабаром, сформуємо внутрішні напрацювання, прокомунікуємо результати зі стейкхолдерами і поділимося з громадськістю. Мені це дозволяє відчути команду, а їй – зрозуміти нові напрями та принципи роботи. Бачу в цьому колосальну потребу.
На цей рік, якщо коротко, пріоритетом є поглиблення взаємодії з МВФ, відкриття програми фінансування і виконання її параметрів. Також нашою метою є відсутність емісійного фінансування бюджетного дефіциту та збереження належного рівня міжнародних резервів. Проведення діагностики банків. Будемо далі будувати взаємодію із зацікавленими сторонами, щоб НБУ був максимально ефективним у реалізації мандата цінової та фінансової стабільності в Україні.
Ще є мета, не обмежена одним роком. Я вважаю, що Національний банк заслуговує на значно вищий рівень довіри до тих рішень, які генерує. З огляду на рівень професіоналізму команди. Для цього НБУ повинен знайти свій новий голос – артикулювати складні речі зрозумілою мовою, брати участь в ухваленні стратегічних рішень на рівні держави, бути в цьому незалежним. Адже Нацбанк – це одна з ключових інституцій у державі.