ГоловнаЕкономікаДержава

Зіграти на 2%. Хто скористався податковим поспіхом уряду?

27 січня уряд передав на розгляд парламенту законопроєкт, який скасовує, зокрема, пільгову ставку єдиного податку (2%) з 1 липня 2023 року. На такому рішенні наполягають наші міжнародні партнери, зокрема МВФ. Тому, скоріше за все, парламент підтримає цей законопроєкт.

Нагадаємо, у перший місяць великої війни Верховна Рада не лише знизила ставку оподаткування з 5% до 2%, а й запровадила пільгове розмитнення авто (скасувала влітку), скасувала акциз на пальне (відновила наприкінці літа), звільнила від мита та ПДВ імпорт (відновила влітку).

Посадовці, які ініціювали й усіляко підтримували запровадження податкових пільг, тепер говорять: вони були потрібні, щоб «вивести економіку з шоку». 

Проте в підсумку бюджет недоотримав значні суми: через пільгове розмитнення авто – понад 13 млрд грн, через скасування акцизу на пальне – 50 млрд грн, звільнення імпорту від мита та ПДВ – понад 40 млрд грн, через 2% ставку – приблизно 10 млрд. І це, вочевидь, головна причина, через яку МВФ наполягає на їх скасуванні.

Чому ідея з податковими пільгами не спрацювала? 

Фото: Нацбанк

Як з’явилася пільгова система з податком 2%

У березні 2022 року уряд анонсував запровадження низки податкових послаблень і пільг. Рішення пояснювали необхідністю підтримати бізнес.

Співрозмовники LB.ua у Кабміні стверджують, що проти всіх згаданих послаблень зі самого початку виступав Мінфін. Та до нього тоді не дослухались – уряд і більшість парламенту підтримали податкові послаблення.

Одним з апологетів зниження податків виступав тоді голова Комітету з питань фінансів, податкової та митної політики Данило Гетманцев, який стверджував, що, за наявними в нього обрахунками, можливе недоотримання в бюджет від упровадження системи 2% складе лише 300 млн грн.

Але вже у грудні 2022 року той самий Гетманцев розповідав, що втрати від спрощення системи оподаткування складають «до 10 млрд грн».

Данило Гетманцев
Фото: facebook/Данило Гетманцев
Данило Гетманцев

Скільки недоотримав бюджет від упровадження пільгових 2%?

Експерти, з якими поспілкувався LB.ua, зазначають, що поспіх у прийнятті таких ініціатив був щонайменше недоречним.

«Ці пільги впроваджували з великим поспіхом, і тексти законопроєктів були виписані дуже недбало», – констатувала юристка, ексдепутатка ВРУ Тетяна Острікова.

«Останніми  роками податкова політика нашої країни нагадує шарахання дикої кобили з возом з однієї сторони в іншу. Ухвалюються закони, непотрібні бізнесу, які не вирішують жодної проблеми. Натомість не ухвалюються або не виправляються погано виписані норми, які створюють проблеми для доброчесного бізнесу. Яскравим прикладом такого шарпання зі сторони в сторону та непослідовності, порушення принципу стабільності оподаткування є запровадження навесні 2022 року пільг для платників єдиного податку третьої групи та зниження його ставки з 5 до 2%», – додала Тетяна Острікова.

Тетяна Острікова
Фото: facebook/Олександр Тимошенко
Тетяна Острікова

Старший економіст CASE-Ukraine, головний експерт групи «Податкова і бюджетна реформа» Володимир Дубровський теж критично оцінив упровадження пільгового режиму.

«Певно, часу особливо думати не було – рішення приймалось похапцем. До того ж у нас, на жаль, представники влади, що займаються податковою політикою, не вирізняються глибоким знанням теми», – зазначив він.

Хто виграв від пільг?

Запровадження пільгового оподаткування породило низку проблем, через які держбюджет втрачав кошти.

Законодавці справді дозволили перехід на 2% бізнесу, який до цього не підпадав під категорію спрощенців, бо мав обіг коштів у розмірі понад 10 млрд грн. А такі обороти зазвичай у найбільших ритейлерів, державних компаній і фінансово-промислових груп.

«Такий оборот – це зовсім не малий бізнес. Він не повинен бути на єдиному податку, який сплачують підприємці – фізичні особи, які мають оборот до 7 млн грн. З оборотом понад 10 млрд грн підприємства, взагалі-то, мають сплачувати ПДВ, податки на прибуток», – зазначив Володимир Дубровський.

Володимир Дубровський
Фото: Радіо Свобода
Володимир Дубровський

Перехід на ставку 2% дозволив великому бізнесу уникати сплати інших податків, які вони мали до цього сплачувати – податку на прибуток (18%) і ПДВ (20%).

Можливістю мінімізувати податки активно скористались і представники ігрової індустрії.

«Застосовують ставку 2% високомаржинальні бізнеси – ті, що займаються букмекерством і азартними іграми. Це призвело до зменшення надходжень і від податку на прибуток підприємств, і від ПДВ», – зазначили в Київській школі економіки.

За розрахунками заступника голови податкового комітету парламенту Ярослава Железняка, через ставку 2% щомісяця держава не отримувала щонайменше 500-700 млн грн. При цьому близько 200 млн грн із цієї суми – втрати бюджету, пов'язані з використанням пільги гральним бізнесом. Хоча, за його словами, ці суми загалом можуть бути й більшими за 10 млрд грн.

Ярослав Железняк
Фото: надано пресслужбою
Ярослав Железняк

Навіть попри таке послаблення, ігрові компанії все одно намагалися уникнути сплати податків, застосовуючи різноманітні схеми втечі в тінь. Аби вплинути на індустрію, довелося навіть ухвалити окремий закон, який заборонив їм користуватися податковою системою 2%.

Які наслідки матиме для бізнесу скасування можливості сплати 2% податку?

Загалом пільговою системою скористалися понад 300 тисяч платників податків, з них лише близько 50 тисяч – юридичні особи. Понад те, поки діяла пільга з митних платежів для платників 2% податку (до 01.07.22), частина платників перейшла із загальної системи на єдиний 2% податок. Коли ж пільгу скасували, зацікавленість підприємств у цій системі істотно знизилась і чимало підприємств повернулися на загальну систему зі сплатою податку на прибуток і ПДВ.

А от ФОПи-спрощенці, які раніше платили єдиний податок за ставкою 5%, далі перебувають на спрощеній системі і платять його за ставкою 2%.

«Щодо наслідків для бізнесу, то вважаю, що особливих змін не буде. Я спілкувався з асоціаціями бізнесу, ці 2% – це або ті, хто був на 5% і вирішив зекономити, або ж це дуже мала частина бізнесу, якій це допомогло. Чесно кажучи, завдяки цьому багато хто просто легалізувався та провів собі податкову амністію. Тому я не бачу, щоб 2% чистого спрацювали та це дуже допомогло. Суттєвих наслідків від цього немає», – констатував Ярослав Железняк.

Олександр ДецикОлександр Децик, редактор відділу "Економіка"
Анна СтешенкоАнна Стешенко, спеціальний кореспондент LB.ua
Читайте головні новини LB.ua в соціальних мережах Facebook, Twitter і Telegram