Міжнародні резерви України у січні зросли на 5% порівняно з груднем 2022 року

Економічна ситуація

Згідно з опитуванням, проведеним Національним банком у січні 2023 року, український бізнес суттєво погіршив очікування щодо своєї економічної діяльності. Відповідний індекс очікувань ділової активності у січні знизився до 37.5 (порівняно із 42.1 у грудні). Основними чинниками погіршення очікувань бізнесу стали дефіцит електроенергії, руйнування підприємств та інфраструктури, порушення логістики, скорочення пропозиції товарів/послуг, зростання виробничих витрат, а також низька платоспроможність населення. У розрізі секторів найбільше посилення песимістичних настроїв спостерігалося у торгівлі (з 42.1 до 33.9) та сфері послуг (з 41.8 до 37.2). Погіршення очікувань відбулося і у сферах будівництва (з 35.6 до 34.2) та промисловості (з 43.4 до 40.6).

Фото: пресс-служба НБУ

Як результат дії негативних чинників респонденти прогнозують скорочення обсягів виробництва товарів (послуг), обсягів нових замовлень і товарообороту, зростання цін і тарифів на власну продукцію/послуги та скорочення чисельності працівників.

Про переважання негативних факторів впливу на поточну та майбутню економічну активність свідчать також результати опитування Держстату у січні 2023 року. Так, попри певне підвищення індикатору ділової впевненості у промисловості у січні 2023 р. порівняно із груднем 2022 р., він все ще залишається негативним. Промислові підприємства України відзначили забезпеченість замовленнями у середньому на 4 місяці роботи та середній рівень завантаженості виробничих потужностей на рівні 58,5%. При цьому, найбільш стримуючим фактором промислові підприємства визначили недостатній рівень внутрішнього попиту та інші чинники (очевидно, воєнного характеру).

Бюджетна сфера

Під час чергового аукціону з розміщення державних цінних паперів, який відбувся 07.02.2023, Міністерство фінансів залучило для фінансування державного бюджету 5,8 млрд. гривень на строки від 9 місяців до понад 2 років із дохідністю від 15% до 19,75%. Як і під час попереднього аукціону, основний обсяг коштів (понад 5,7 млрд. грн) було залучено за 2-річними паперами із погашенням у травні 2025 року, які рішенням Національного банку включено до переліку бенчмарк-ОВДП. Завдяки високому попиту Міністерство фінансів отримало можливість знизити середньозважену доходність первинних розміщень за цим випуском з 19,71% до 19,59%. Загалом, середньозважений рівень доходності нових розміщень становив 19,55% (-6 б. п. порівняно із попереднім аукціоном).

З урахуванням планових погашень обсяг ОВДП в обігу за плинний тиждень скоротився на 5,3 млрд. гривень в результаті зменшення обсягу державних цінних паперів у портфелях юридичних та фізичних осіб (на 3,8 млрд та 3,2 млрд. грн відповідно), а також нерезидентів (на 1,2 млрд. грн), яке було частково компенсоване збільшенням вкладень в ОВДП з боку банків (+5,5 млрд. грн). Обсяг погашення ОВДП на користь Національного банку становив 2,5 млрд. грн.

Валютний ринок

Під впливом збільшення чистого попиту на іноземну валюту з боку клієнтів банків на міжбанківському валютному ринку Національний банк збільшив минулого тижня чистий продаж іноземної валюти з резервів для збалансування ринку до 778 млн. доларів США порівняно із 664 млн. доларів США тижнем раніше.

Переважання попиту на іноземну валюту обумовлене розширенням дефіциту зовнішньої торгівлі товарами і послугами, яке у 2022 році становило майже 24 млрд. доларів США (у тому числі, у грудні – майже 4 млрд. доларів США). При цьому, загальний профіцит поточного рахунку у 2022 році на рівні 8,6 млрд. доларів США підтримувався завдяки сталим надходженням переказів з-за кордону (передусім, з оплати праці – 13,5 млрд. доларів США) та надходженням трансфертів міжнародної фінансової допомоги (майже 26 млрд. доларів США).

Водночас інвестиційна активність міжнародних інвесторів залишається низькою. Так, за 2022 р. надходження прямих іноземних інвестицій в Україну становили лише 0,6 млрд. доларів США та забезпечувалися реінвестованими доходами іноземних інвесторів (655 млн. доларів США) та новими прямими інвестиціями в українські підприємства (525 млн. доларів США), що дозволило компенсувати скорочення заборгованості українських підприємств перед прямими інвесторами-нерезидентами (-608 млн. доларів США).

Водночас завдяки валютним надходженням від міжнародних партнерів, що перевищили інтервенції НБУ з продажу валюти для підтримання фіксованого курсу, міжнародні резерви України у січні зросли на 5% порівняно з груднем 2022 року та станом на 1 лютого 2023 року за попередніми даними становили 29,9 млрд дол. США. Зокрема, у січні на валютні рахунки Уряду в Національному банку надійшло 4,3 млрд дол. США, з яких 3,3 млрд. дол. США – від Європейського Союзу; 1,0 млрд. дол. США – від Сполучених Штатів Америки (через трастовий фонд Світового банку) та 71,6 млн дол. США – від розміщення валютних облігацій внутрішньої державної позики. При цьому, чистий продаж валюти НБУ у січні становив близько 3 млрд. дол. США.

Фінансовий сектор

Обсяг ліквідності банківського сектору (у формі залишків на коррахунках та у депозитних сертифікатах НБУ) продовжує перебувати на рівні близько 500 млрд. гривень, у тому числі близько 350 млрд. гривень – у депозитних сертифікатах НБУ. Основним чинником стабілізації рівня банківської ліквідності упродовж тижня виступали відносно помірні витрати з Єдиного казначейського рахунку Уряду, які компенсувалися чистим продажем Національним банком іноземної валюти банкам та скороченням готівки в обігу поза банками. Надлишок ліквідності продовжує визначати низький попит банків на кредити рефінансування та утримання ринкових ставок на рівні нижньої межі ставок за операціями НБУ (23%).

На умовах державної програми «Доступні кредити 5-7-9%» минулого тижня видано 252 пільгові кредити на загальну суму 1,1 млрд грн, у тому числі державними банками – 158 кредитів на суму 0,44 млрд гривень. За час дії воєнного стану в Україні у рамках програми укладено понад 19,4 тис. кредитних договорів на загальну суму 80,4 млрд грн (у тому числі державними банками – 14,5 тис. кредитних договорів на суму 41,8 млрд грн). З огляду на пріоритетність цілей воєнного часу, левову частку кредитів (близько 85%) було видано банками на підтримку с/г виробництва та антивоєнні цілі.

Богдан Данилишин Богдан Данилишин , завідувач кафедри КНЕУ ім. В.Гетьмана
Читайте головні новини LB.ua в соціальних мережах Facebook, Twitter і Telegram