Повернення ПДВ для розробників: чи дійсно питання не на часі?

Одним з чинників, завдяки якому економіка України пройшла минулий рік під час війни краще, ніж очікували, стала сумлінна сплата податків бізнесом. Останній навіть забезпечив 99% «мирного» плану податкових надходжень, без корегувань на війну. Однією з галузей, яка навіть збільшила обсяг сплачених податків, порівняно з 2021 роком, стала ІТ-галузь. За даними Асоціації ІТ Ukraine, податки ІТ-галузі зросли на 16% та принесли додаткові 4,4 млрд грн до бюджету.

Фото: fakty.com.ua

В цьому році держава знов очікує зростання податків з ІТ-галузі, принаймні в частині сплаченого ПДВ. Все тому, що з початку року українські розробники програмного забезпечення знов, після десятирічної перерви, зобов’язані сплачувати ПДВ. Ще влітку минулого року ми з колегами пропонували подовжити дію норми, яка звільняла їх від цього податку, але, на жаль, питання було відкладене. Дедлайни для цього рішення пройшли, але актуальність питання не втратило.

Податок на додану вартість – це податок, що лягає, в першу чергу, на кінцевого споживача. Це означає, що з січня вартість ліцензійного програмного забезпечення в Україні зросте на 20%. Мова йде про значну частину ринку: починаючи з операційної системи Windows та закінчуючи бухгалтерським сервісом MeDoc. Деякі компанії, які забезпечують послуги маркетплейсів, електронного документообігу та інші сервіси, вже повідомили про підвищення вартості своїх послуг.

Проблема полягає в тому, що основні користувачі платного софту в Україні – не приватні користувачі, а бізнес та державний сектор. Той самий бізнес, що страждає від економічних наслідків війни, й той самий державний сектор, що фінансується за рахунок податків.

Звичайно, для великого бізнесу підвищення вартості програмного забезпечення не стане критичним – компанії просто закладуть його в свій бюджет. А ось для малого та середнього бізнесу таке підвищення буде відчутним. Особливо на тлі вичерпання фінансових резервів та значних втрат бізнесу. Так, за останнім наявним опитуванням представників МСБ Європейською Бізнес Асоціацією, чверть опитаних підприємців повідомили про відсутність фінансових резервів. При цьому, зменшується частка тих, кому фінансових резервів вистачить на період від кількох місяців до півроку, і зростає частка тих, чиї втрати від війни досягли 50-100 тисяч доларів.

Який вихід буде у бізнесу? Або взагалі відмовитись від частини сучасних IT-інструментів, або перейти на іноземні аналоги за можливості, або користуватися піратськими версіями. Ну і найбільш радикальний варіант – бізнес зможе просто закласти це підвищення у ціни на власну продукцію. В результаті це ще більше підвищить ціни для громадян, які і так вже рік витрачають більше через інфляцію та інші фактори.

В минулому році ПДВ від ІТ-галузі принесло 3 млрд грн. Тобто повернення ПДВ для українського програмного забезпечення навряд призведе до значного зростання цих надходжень до бюджету в абсолютних цифрах. Натомість непрямі втрати, які несуть ці зміни для МСБ, споживачів та конкурентоспроможності українських компаній за кордоном, можуть значно нівелювати потенційні додаткові надходження до бюджету.

Війна завдала нищівних наслідків економіці нашої держави та водночас стала потужним каталізатором для розвитку бізнесу. Відродження сектору МСБ закладене однією із задач Плану економічного відновлення України, представленого міжнародним партнерам влітку минулого року. Тож завдання держави сьогодні – підтримати цей розвиток усіма можливими методами, а не гальмувати його, обкладаючи новими податками.

Ярослав Железняк Ярослав Железняк , Голова депутатської фракції Політичної Партії "ГОЛОС" у Верховній Раді дев'ятого скликання
Читайте головні новини LB.ua в соціальних мережах Facebook, Twitter і Telegram