ГоловнаБлогиБлог Ярослава Железняка

Російські обстріли енергетичної інфраструктури загрожують фінансуванню армії: як цьому протидіяти

У п’ятницю стало відомо, що Мінекономіки планує переглянути макропрогноз у зв'язку з масованими ракетними ударами по об'єктах енергетичної інфраструктури України.

Такий крок цілком логічний, оскільки перебої з електрикою будуть негативно впливати на економіку. Банальний приклад: якщо у кав’ярні немає світла, вона продасть менше кави, скоріш за все скоротить зайнятість, а відтак працівники ймовірно отримають менше зарплати, економіка – менше споживчих витрат, а держбюджет – менше податків.

Очевидно, що ворог використовує атаки на енергетичну інфраструктуру не тільки, щоб тероризувати та залякувати населення, але й щоб знекровити бюджет України та фінансові ресурси на військові видатки.

Фото: EPA/UPG

Розрахунок має логіку. Нагадаю, що всі військові видатки Україна фінансує «за власний рахунок» – від надходжень податків, митних платежів, дивідендів, приватизації та націоналізації. На жаль, ми не можемо фінансувати потреби оборони за міжнародні гранти чи кредити.

Математика власних коштів України, закладена в бюджеті на 2023 рік, виглядає наступним чином: доходи бюджету становлять 1,3 трлн грн, а видатки на національну безпеку і оборону 1,14 трлн грн.

Відповідно, якщо доходи бюджету у наступному році зменшаться навіть на 10%, Україні ледве буде вистачати власних грошей на армію.

Звичайно, можна буде «надрукувати» чи застосувати інші креативні підходи, але ці методи достатньо ризиковані з точки зору фінансової стабільності.

Саме тому питання виконання дохідної частини бюджету і, головне, раціонального його використання – це вже не просто економічне питання, а питання безпеки та оборони країни.

Щоб убезпечити повноцінне фінансування армії, є два прості кроки.

Перше – чітко дотримуватися правила, що всі доходи бюджету в першу чергу мають йти виключно на військові потреби. На всі інші видатки власні доходи бюджету розподіляються по залишковому принципу, коли все необхідне в безпеці та обороні профінансовано.

Це означає, що не може бути в бюджеті ніяких прихованих соцекономів під виглядом «Фондів ліквідації наслідків війни» за гроші від націоналізації російських активів. Школу на окремому окрузі можна відремонтувати і з міжнародного фінансування, тоді як військовим зарплата виплачується тільки «зі своїх». Буду вносити відповідні зміни в закони, щоб бюджетні кошти не розпорошувалися зі сфери оборони.

Друге – закрити можливості для корупції на митниці та в Бюро економічної безпеки. Митниця перетворилася на суцільний корупційний сором, через представників якої держбюджет щомісяця втрачає приблизно 10-12 млрд грн. В свою чергу, БЕБ закриває очі на відверті економічні злочини і такою бездіяльністю теж призводять до 50-100 млрд грн бюджетних доходів. Щоб виправити ці відверто загрозливі проблеми в обох відомствах потрібні адекватні кадрові рішення.

Треба пам’ятати, що обстрілами енергетичної інфраструктури країна-агресор Росія переслідує просту мету – залишити українську армію з якомога меншим фінансуванням. Всі, хто зараз в Україні використовують бюджетні гроші неефективно або взагалі їх розкрадають, тільки допомагають ворогу швидше здійснити свої плани.

Ярослав Железняк Ярослав Железняк , Голова депутатської фракції Політичної Партії "ГОЛОС" у Верховній Раді дев'ятого скликання
Читайте головні новини LB.ua в соціальних мережах Facebook, Twitter і Telegram