Цього року очікуємо рекорд із найбільш завчасного ухвалення Бюджету в історії України. Попередній рекорд встановили у 2019 році, коли прийняли бюджет 14 листопада. А загалом до цього року бюджет у листопаді приймали лише тричі – у 2003, 2018 і 2019 роках.
На щастя, ми вже не у 2010 році, коли бюджет подали за один день, тож маємо змогу заздалегідь проаналізувати, за що депутати голосуватимуть цього тижня.
Макропрогноз. До другого читання Кабмін дещо змінив закладені в основу бюджету макропрогнози. Перш за все, це зниження темпів зростання ВВП до 3,2% в наступному році (у вересні прогноз зростання становив 4,6%) та зниження інфляції – 28% замість 30%.
Курс гривні до долара США, в середньому на наступний рік очікується на рівні 42,2 гривні за долар. На кінець 2023-го року – 45,8 грн/дол. Що цікаво, до першого читання в бюджеті закладали курс у 50 грн/дол – тоді це викликало неабиякий резонанс у медіа, але я вже тоді передбачав, що до прийняття бюджету ці цифри зміняться ще кілька разів. І от на фінальне голосування через півтора місяці вже виносять менші цифри.
За тенденціями руху населення Кабмін прогнозує, що після негативного сальдо міграції у 9,43 млн у 2022 році у 2023 році з-за кордону повернуться 1,8 млн українців.
Макропоказники. До другого читання змінилися і деякі основні параметри бюджету. Доходи зросли до 1,3 трлн грн (+50 млрд грн до першого читання). Видатки збільшилися до 2,6 трлн грн (+ 66,8 млрд грн). Граничний обсяг дефіциту бюджету закладений на рівні 20,6% ВВП або 1,3 трлн грн (приблизно 38 млрд доларів). Граничний обсяг державного боргу – 6,4 трлн грн.
Щодо соціальної сфери, мінімальна зарплата запланована на рівні 6700 грн, а прожитковий мінімум – 2589 грн.
Доходи бюджету. До другого читання Кабмін запланував збільшення доходів за деякими податками та зборами. Перш за все, планують отримати на 51,6 млрд грн більше доходів від НБУ (мінімальна частина прибутку НБУ до розподілу збільшилася до 71 млрд.грн).
Крім того очікують збільшені доходи від імпортного ПДВ (+27,1 млрд грн), ПДФО (+14,8 млрд грн) та акцизу з пального (+7 млрд грн).
Також в бюджеті до другого читання закладено на 400 млн грн більше доходів від грантового фінансування.
Втім, за деякими статтями передбачається і зменшення доходів відносно першого читання. Так, очікують менші надходження від ПДВ з українських товарів (-6 млрд) та цілком логічно закладають менше надходжень від податку на прибуток на 21,3 млрд грн.
Видатки бюджету. Найцікавіша частина бюджету теж зазнала змін. Аутсайдерів, кому б зменшили бюджет до другого читання, цього разу немає. До другого читання видатки тільки збільшили або лишили, як подавали спочатку.
ТОП-5 відомств, чиї бюджети виросли найбільше до другого читання
1. Міністерство громад та територій отримало +25% (+2 млрд) до бюджету наступного року. Це збільшення пов’язане з проголосованою у першому читанні правку про закладення бюджету на славнозвісний Державний фонд регіонального розвитку (ДФРР).
2. Міністерство культури – +22% (+1,6 млрд).
Левова частка – це збільшення фінансування телемарафону «Єдині новини». Загалом на телемарафон до другого читання таки додали 1,4 млрд грн (у другому читанні бюджет на відповідну програму складає вже 1,94 млрд, хоча до першого було 535 млн грн). Ці мільярди з’явилися у тексті до другого читання навіть попри те, що в залі відповідну правку збили під час розгляду у першому читанні.
3. Верховний Суд – бюджет до другого читання збільшився на 14% (+245,4 млн грн).
4. Укравтодор – +12% (+6,7 млрд грн). У видатках на Укравтодор майже на 2,5 млрд грн виросла субвенція місцевим бюджетам на будівництво та ремонт доріг.
5. Міністерство соціальної політики – +10% (+38,9 млрд грн). Тут вся додаткова сума з– це збільшення видатків на Пенсійний фонд.
Крім того, бюджети на 2023 рік збільшилися між двома читаннями у Державної судової адміністрації, НАЗК, Мінінфраструктури, Мінфіну, Мінмолодьспорту, Мінветеранів, Міносвіти, ДУСі та МОЗу. Детальні зміни можна подивитися у таблиці.
На жаль, виходить так, що до другого читання обсяг коштів на національну безпеку і оборону не змінився зовсім і становить 1141 млрд грн. Водночас на телемарафон знайшлося 1,4 млрд і Укравтодор отримує додаткові 7 млрд. Навіть з урахуванням того, що бюджет Укравтодору може збільшитися за рахунок повного скасування пільг на пальне у липні 2023, тенденція виглядає не надто обґрунтовано у розпал війни.
Ну і з цікавого, здається, в бюджеті на 2023 рік знайшли можливість «реінкарнувати» славнозвісний соцеконом. В законі передбачили роботу Фонду ліквідації наслідків збройної агресії. Обсяг виділених на це грошей – 35,5 млрд грн.
Напрямки витрат: будівництво, реконструкція, капремонт інфраструктури, розробка проектної документації, закупівля транспорту, благоустрій територій, придбання житла постраждалим від бойових дій.
А тепер головне – рішення про виділення коштів з Фонду ліквідації наслідків збройної агресії приймає Кабмін, але за погодженням з Комітетом ВРУ з питань бюджету. Тобто схема повторює механізм соцеконому, який використовували багато років, і який так люблять деякі депутати.
Загалом, до другого читання бюджету на 2023 рік депутати подали 84 поправки, з яких 41 (49%) врахована, 37 (43%) відхилені, 7 (8%) враховані частково. Вже на цьому тижні парламент проголосує перший в історії незалежної України бюджет під час війни.