Чому гальмує націоналізація російських активів і що з цим робити

З останнього засідання РНБО щодо націоналізації російських активів минуло вже 10 днів. 30 вересня РНБО ухвалила список підсанкційних осіб, анонсувала великий пакет активів під націоналізацію та новий законопроект щодо санкцій. Далі загальних розмов конкретних дій так і не зроблено.

Фото: РНБО

Перше. Офіційного переліку підсанкційних осіб досі немає. Офіційно кажуть, що над ним ще працюють. Але дехто «не під запис» додає, що затримки пов’язані ще з тим, що деякі учасники списку намагаються з нього «вистрибнути». Звичайно, не хотілося б в це вірити, але в будь-якому випадку можна буде легко спростувати чи підтвердити таку інформацію, коли нарешті опублікують офіційний перелік. Ну і якщо все ж таки підтвердиться, то визначити, хто ж зі списку таки «вистрибнув».

Друге. Пакет підсанкційних об’єктів, який, згідно із законом, має підготувати Уряд. Анонси різних спікерів щодо кількості таких об’єктів варіюється від 900 до 3600 від різних спікерів. Знов ж таки, дуже важливо потім прослідкувати, чи всі об’єкти підсанкційних осіб увійшли у перелік націоналізації, і чи не змогли вони в останню мить їх вивести з-під удару (наприклад, як зробили деякі контрабандисти перед санкціями).

Третє. Новий закон. Тут незрозуміло, що мали на увазі, і навіщо взагалі ще один, коли у цій сфері вже є мінімум три закони. Тому цей закон на двох минулих засіданнях Ради так і не з’явився. Ще раз підкреслю: закон для повної процедури вже декілька місяців, як прийнятий, і вступив у дію.

Разом з тим, у напрямку націоналізації активів йдуть інші важливі паралельні процеси.

По-перше, російській бізнес та пов’язані особи намагаються активно приховати свої активи. Не завжди це вдається, але спроби роблять. Відсутність санкцій їм в цьому допомагає.

По-друге, особливо сміливі взагалі звернулися до українських «чесних» судів, щоб вивести себе з-під арешту, спробувати повернути ліцензії та оскаржити заборони.

По-третє, окремі правоохоронці побачили, що це нова «тема» і побігли по всіх зацікавлених сторонах цього процесу. Причому вони допомагають тим, хто хоче вийти з-під арешту, і водночас тиснуть на зовсім інших осіб. Класика)

Крім того, досі незрозуміло, що має відбуватися з націоналізованим майном. Куди воно передається і, головне, як потім ним управляти/розпоряджатися прозоро та без корупції. В теорії цим має займатися АРМА, ФДМУ чи Національний фонд інвестицій. По останньому, до речі, незрозуміло, чи створений він взагалі. Взагалі немає розуміння, яка у нас концепція, що далі робити х націоналізованим майном: створювати якийсь державний холдинг чи швидко продавати у роздріб.

Питання є і до процедури продажу: як продавати (тут правильна відповідь – на електронних аукціонах), і куди йдуть гроші. Поки по другому аспекту Рада розглядає законопроект №8027 (прийнятий за основу у першому читанні) з дуже дивними формулюваннями на кшталт розподілення грошей на «все хороше» і за погодженням з депутатами (привіт, соцеконом).

Загалом для розуміння проблеми наведу один факт. Під час звіту перед нашим податковим комітетом очільник БЕБ хвалився кількістю заарештованих російських активів. За тиждень з цього звіту з-під арешту вивели майна вже на 500 млн дол. Це тільки ті кейси, про які потрапили у висвітлення ЗМІ.

Ну і тепер, коли всі проблемні аспекти окреслені, можна перейти до конструктивних пропозицій, що треба робити.

Взагалі механізм виглядає зрозумілим: санкції – перелік об’єктів – суди – націоналізація – прозоре управління та приватизація. Отримані гроші – на армію.

Щоб процес працював ефективніше, зроблено такі кроки:

  • запустили підготовку звернення до правоохоронців з переліком російських осіб та майна, які ну точно неможливо випустити. До речі, дякую НАЗК за чудову роботу, що склали детальний список осіб, причетних до агресії. Дуже корисно для таких цілей.
  • готуємо запит по тій маленькій кількості об’єктів, які вже націоналізували, щоб зрозуміти, що з їх майном, та як відбувається управління.
  • готую правки у прийнятий в першому читанні законопроект №8027, щоб гроші від націоналізації можна було використовувати лише на воєнні потреби і, можливо, житло для переселенців.

До того ж знаю, що колеги з економічного комітету готують зміни, щоб майно продавалося прозоро і відкрито на конкурентних засадах.

Ну і чекаємо, коли ж нарешті від слів перейдемо до дій і будуть офіційно опубліковані прізвища та об’єкти, які підпадають під націоналізацію російських активів.

Ярослав Железняк Ярослав Железняк , Голова депутатської фракції Політичної Партії "ГОЛОС" у Верховній Раді дев'ятого скликання
Читайте головні новини LB.ua в соціальних мережах Facebook, Twitter і Telegram