Як має працювати механізм конфіскації
Учасники процесу – Президент, РНБО, Верховна Рада, Кабмін, СБУ, Нацбанк, Мін'юст і Вищий антикорупційний суд.
За заявою Президента, ВР, Кабміну, СБУ чи НБУ РНБО блокує активи олігарха. Наступний крок – рішення РНБО затверджує Президент. Далі Мін'юст перевіряє його та шукає докази, за якими можна конфіскувати заблоковані активи. Якщо все гаразд – Мін'юст передає заяву у ВАКС. Суд має 10 днів, щоб розглянути справу в першій інстанцій і п'ять для апеляції.
Якщо ВАКС ухвалює рішення про стягнення – його передають у Кабмін. Той уже визначає, хто тимчасово керуватиме активами. У подальшій перспективі – або продаж, або актив працює на користь держави.
Важливо, що під дію закону підпадають активи, які РНБО заблокувала після 24 травня, коли він набув чинності.
Чому це ефективніше, ніж арешт майна
Насамперед терміни. У разі правильної роботи закон дозволяє отримати активи за місяць, що в умовах війни важливо.
"Тим більше, що вже є дані, яке майно яких росіян є в Україні та як вони платять податки в РФ", – пояснює Вадим Валько, юрист Центру протидії корупції.
Закон дає можливість отримувати активи і юридичних, і фізичних осіб.
"Наприклад, під час націоналізації ми можемо забрати майно в Росії як держави, де РФ є засновником, акціонером. Як історія зі Сбербанком. РНБО ухвалює рішення, Президент погоджує, ВР затверджує. Після цього майно передається в управління держави", – зазначає юрист.
Конфіскація передбачає повне позбавлення прав на майно, а не просто обмежує можливість розпоряджатися ним.
Арешт майна, який часто здійснюють правоохоронці – взагалі не перемога, каже Валько. Насамперед це тимчасова дія, і арешт можна зняти через суд, домовитися зі слідчими, суддями і т. д. Тоді як є можливість змінити структуру власності – і арештоване майно вже не належить обвинуваченому, а часто воно ще й оформлене на членів сім’ї.
Навіть якщо правоохоронні органи працюють якісно, розслідування триває роками, зазначає юрист.
Важливо, що санкції з конфіскацією не позиціонують як покарання за дії РФ, а є способом зупинити війну.
У чому проблема
Якщо коротко – в неефективній роботі правоохоронців. Крім уже згаданої справи Євтушенкова, у РНБО, наприклад, відзвітували про рішення щодо близько 800 осіб – політиків-прихильників Путіна і керівників російських вишів.
"Це люди, які не мають суттєвих активів і майна в Україні. Тобто ми пропускаємо тих, у кого дійсно є що конфіскувати. Це і Фрідман, і Ротенберг, і ще з десяток олігархів, для яких є і підстави, і вимоги до конфіскації", – пояснює Валько.
Тут, каже, і шукати довго не потрібно, Національне агентство з питань запобігання корупції ще раніше створило базу даних про українські та іноземні активи причетних до війни росіян, куди увійшли близько 20 тис. осіб.
Інші учасники процесу, як писала на початку серпня "Економічна правда", або відзвітували про схвалення планів чи створення додаткових департаментів, або взагалі не відповіли, як СБУ.
Яка ситуація зараз
Переломними для процесу стали події початку вересня, після візиту держсекретаря США Ентоні Блінкена. Тоді, ймовірно, Вашингтон порадив активізувати тиск на російський бізнес в Україні. Також, схоже, вплинула зміна керівництва Служби безпеки.
Як пише “Економічна правда”, виявилося, чимало санкційних списків уже були в Офісі Президента, проголосовані РНБО, але вони не потрапили до Володимира Зеленського, бо затрималися в заступника голови ОП Андрія Смирнова. Деякі рішення датовані 16 лютого 2022 року.
Сам Смирнов підтвердив LB.ua, що ці списки в нього були. Каже, що в цій історії ніякої зради немає. Далі пряма мова:
"Давайте по порядку. Декілька джерел, які сіють паніку, добре відомі. Одне з них до цих пір не може забути про свою колишню посаду, якої він позбувся цього року, і продовжує між перервами на обід дзвонити колишнім співробітникам з вказівками у кримінальних провадженнях. А друге – це його керівник. Обидва джерела чомусь вирішили, що якимось чином дотичні до реалізації санкційної політики в державі, складають дивні списки потенційно підсанкційних осіб, не маючи ні доступу до оперативної інформації, ні слідчих функцій, геть нічого, і пишуть про це кожного дня у фейсбуку. Тепер до проблеми, якої немає сенсу приховувати, бо вона існує. Утім, скоріш за все, існувала. Дійсно, станом на серпень 2022 року в Офісі Президента була на опрацюванні певна кількість рішень РНБО, розглянутих Радою. Причин непідписання було кілька.
Одна з них – це оновлення закону "Про санкції", за яким з’явилася можливість після блокування активів підсанкційних осіб ще й звертатися до суду за їх конфіскацією після введення в дію рішення РНБО. Закон набув чинності в травні, і розуміючи, що закон не має зворотної сили в часі, ці санкції потрібно було все одно переголосовувати на РНБО. Це стосується тієї невеликої кількості рішень РНБО, які накопичилися з лютого по кінець травня 2022 року.
Друга причина – аномальна кількість абсолютно диких помилок в офіційних документах, які надсилаються до Офісу Президента. І це помилки не орфографічні чи стилістичні. Це помилки в анкетних даних, у транслітерації, коли в одному випадку вона виконується з української мови, в іншому рядку щодо іншої особи з російської, неточність установчих даних юридичних і фізичних осіб, "Грузинська СРСР", різні переліки обмежувальних заходів. Робиться це умисно чи ні, доведеться ще розбиратися, але ми маємо давати на підпис ідеальний з юридичної точки зору документ. Бо вже завтра ЗМІ напишуть, що помилки допущені нами умисно. Ба більше, одна неправильна літера у прізвищі, навіть у транслітерації, як наслідок, призведе до неможливості застосування санкції на практиці. А як вам випадки, коли вказується інформація про громадянство іншої держави, а відсутні дані про паспортизацію тією країною? А як вам санкції до людей, які вже померли? Рішення РНБО надсилаються в ОП в оформленому вигляді, з підписами офіційних осіб РНБО, і правити їх ми не маємо повноважень. Отже, цю ситуацію потрібно було вирішувати. Щоб уникнути її повторення в майбутньому.
І третя причина, яка випливає з другої, – ми наполягали на тому, що в реалізації санкційної політики держави має бути "фільтр", державний орган чи комісія, яка має покласти край цим "помилкам" і підтверджувати легітимну мету застосування санкцій. Я не знаю жодного рішення про введення санкцій, яке сьогодні не оскаржувалося б у суді. І єдиний відповідач у цих справах Президент, а не РНБО чи орган, який ініціює санкції. А якщо ми говоримо ще й про конфіскацію активів представників країни-агресора, важливо мати і підтвердити цю легітимну мету застосування. Бо конфіскацію розглядає суд, ВАКС. Не хочеться отримати рішення суду про відмову в конфіскації через недоведення легітимної мети застосування санкцій. А міжнародним партнерам ми як будемо дивитися в очі, коли звернемося до них за віддзеркаленням санкцій, які застосовані нами, і це неможливо буде реалізувати через неповноту ідентифікаційних даних, помилки в установчих даних?
Дійсно, Президент неодноразово звертав увагу всіх дотичних до санкційної політики на незадовільний стан її реалізації і необхідність удосконалення для прийняття швидких і ефективних рішень про санкції. Має бути і відповідальний за ініціювання, перевірку і моніторинг застосування санкцій. От у нас такі сподівання на МРГ.
Зрештою, останній указ Президента про застосування санкцій до 606 представників політичного режиму країни-агресора пройшов обговорення і перевірку на Міжвідомчій робочій групі. Я точно знаю, що його кілька разів доопрацьовували. Після голосування на РНБО, не буду приховувати, ми ще дві доби правили інформацію, але вже реально стилістично й орфографічно. І є указ.
За моєю інформацією від МРГ, зараз вичищаються рішення щодо багатьох списків, які мають надійти на РНБО і згодом до нас. Ми свою частину зробимо швидко, це я обіцяю.
Отже, до висновків. Ніякої зради немає. Є проблеми відповідальності окремих органів, дотичних до ініціювання санкцій, і є проблема верифікації інформації, яка подається нам. Дуже сподіваюся, ми це вирішили".
Міжвідомчу робочу групу створили в кінці серпня. До неї увійшли представники всіх учасників процесу, які можуть подавати заяви до РНБО. Група верифікує списки підсанкційних осіб, розбиті на групи: від політиків, олігархів до пропагандистів. Кожного тижня – нова група.
Так, згідно з пропонованим НАЗК планом, санкції проти всіх причетних зі списку можуть оголосити до січня 2023-го. І однією з перших груп йдуть російські олігархи.
Минулого тижня верифікацію пройшла група представників влади і їхніх сімей – це 606 прізвищ. А також проголосували дзеркальні санкції, які були раніше введені Євросоюзом. Уже в середу, 28 вересня, запит мав надійти в РНБО.
30 вересня на черзі група російських олігархів і членів їхніх сімей. Це близько 500 осіб. Якщо її успішно верифікують – до наступної середи список повинен надійти в РНБО.
Тим часом, РНБО ухвалила рішення про застосування санкцій проти фізичних та юридичних осіб РФ, повідомили джерела LB.ua. До списків увійшли причетні до організованих Росією псевдореферендумів на окупованих українських територіях. А також Віктор Медведчук та його оточення, президент-утікач Віктор Янукович та олігарх Сергій Курченко.
Серед росіян - олігархи Олег Дерипаска, Олександр Лєбєдєв, Михайло Фрідман та всі, хто потрапив у "пакет синхронізації" зі санкціями Євросоюзу.
Як повідомив LB.ua Смирнов, в Офісі президента мають звірити усе за кілька днів та опублікувати указ.
Які є загрози
У цьому механізмі конфіскації є декілька вузьких місць, зазначає голова правління Центру протидії корупції Віталій Шабунін. Одне з них – чи не випаде хтось зі списку між затвердженням РНБО й указом Президента. А також чи не забуде Мін'юст піти з якимсь активом до суду.
Найслабшим місцем є блокування активів, вважають у Центрі протидії корупції.
Так, на етапі блокування, РНБО може не знати про всі активи. Всю інформацію вже має збирати Мін'юст.
"Цей момент важливий, коли працює Мін'юст: щоб усі активи були ідентифіковані, не тільки прямі, якими володіє особа, а й ті, якими вона може володіти через певну структуру власності. Для цього потрібно отримати докази", - пояснює Олена Щербан, начальниця юридичного відділу ЦПК.
Часто активи можуть "випадати" на шляху до ВАКС через штучні причини, каже вона. Вже на етапі, коли йдеться про стягнення активів, а не просто блокування.
"Коли застосована санкція блокування - блокуються всі активи, закріплені за особою. А коли вже йде позов про стягнення - то в ньому має міститися перелік активів, правильно зазначені ідентифікаційні дані", - зазначає фахівчиня.
І додає: "Стягуватись повинні всі активи. Головне питання, щоби всі вони потрапили в позов Мін'юсту".
Також наразі невідомо, кому віддадуть на реалізацію конфісковані активи. Цим має зайнятися Кабмін.
Чому це важливо
Насамперед слід підвести дотичних до війни осіб під санкції. Друга складова – знайти активи в Україні, заблокувати і стягнути через ВАКС.
Третя – це дзеркальні санкції і стягнення активів, які перебувають за кордоном. Для цього потрібна тісна міжнародна співпраця. Адже основна частка грошей російських олігархів не в Україні.
Також ці санкційні списки дають можливість заморозити активи і порушити дискусію про подальші санкції із західними партнерами.