Найвищі темпи поточного зростання цін зафіксовано у продуктах харчування та паливі:
- продукти харчування: +33% в річному вимірі;
- автомобільне паливо та мастила: +62% в річному вимірі.
Серед продуктів харчування за рік найбільше подорожчали яйця (+73%), фрукти (+77%), риба (+46%).
Основний вклад в прискорення цін здійснили немонетарні чинники (за моїми оцінками їх вклад в річну інфляцію - близько 80%). Приріст вартості витрат внаслідок воєнних шоків, здорожчання енергоносіїв, девальвація обмінного курсу, зміни ланцюгів постачання та ринків збуту, перепрофілювання бізнесу – основні немонетарні причини корекції споживчих цін. По значній номенклатурі товарів підвищилась частка товарів іноземного виробництва, що призводить до імпорту інфляції та здійснює додатковий тиск на обмінний курс.
Водночас стримуючим чинником інфляції було скорочення сукупного попиту, яке посилилось після руйнування Росією цивільної енергетичної інфраструктури України. За оцінками Уряду за підсумками 2022 р. середня реальна заробітна плата скоротилася на 17%, безробіття зросло втричі (до 28% від робочої сили), а реальні споживчі витрати впали на 20%. Масова мобілізація чоловіків до лав ЗСУ виступає додатковим чинником скорочення попиту.
Також стримуючим фактором росту споживчих цін було запровадження Урядом мораторію на підвищення житлово-комунальних тарифів. Однак, даний фактор слід розглядати лише як відтермінування приросту цін, оскільки ринкова корекція цих адміністративних тарифів все одно рано чи пізно відбудеться.
Інфляція і обмінний курс. Офіційний обмінний курс гривні до долара США в річному вимірі девальвував на 31% (за готівковим сегментом – на 42%), що посилило тиск на ціни, особливо зважаючи на підвищення потреб економіки в імпорті після масштабних воєнних руйнувань та виведення з ладу енергетичних потужностей України. Однак, вплив девальвації на інфляцію не має спірального ефекту, оскільки режим обмінного курсу залишається фіксованим (36,6 грн. за 1 дол.), а рівень валютних резервів країни підтримується масштабною зовнішньою допомогою та обмеженнями на виведення капіталу з країни.
Вагомим чинником інфляції залишається дефіцит державного бюджету, який за підсумками 2022 р. склав 1,4 трлн грн або близько 30% ВВП (без врахування грантових джерел). Продовження воєнних дій, фінансування відновлення звільнених територій та пошкодженої енергетичної інфраструктури зумовлюватимуть подальше розширення фіскального дефіциту. Незалежно від джерела покриття цього дефіциту (емісія, міжнародна допомога чи позики), його фінансування спричинятиме надходження додаткової грошової маси в економіку, що тиснутиме на ціни. Розширення фіскального дефіциту вже зумовило суттєве збільшення банківської ліквідності та загалом широкої грошової бази економіки: +40% за підсумками минулого року.
Суттєві відхилення фактичної інфляції від офіційних прогнозів вказують на актуальність дискусії щодо можливої модифікації параметрів поточної державної політики для забезпечення оптимального її впливу на економіку. Війна та економічна криза підвищили значимість стабілізаційної ролі монетарної та фіскальної політики для відновлення активності економіки на рівні її потенційних можливостей, формування надійної економічної бази для фінансування державою воєнних видатків, зниження ризиків масового безробіття для збереження трудових ресурсів країни.