Свого часу одним зі шляхів порятунку для компаній мала би бути досудова санація. Проте аналіз судової практики показує, що вона не стала ефективним засобом виходу підприємств із фінансової кризи. Її основними недоліками були складність процедури, відсутність дієвих стимулів для кредиторів та боржників, а також недостатня правова визначеність та відсутність усталеної практики. Як наслідок, український бізнес залишився без реальних інструментів для відновлення платоспроможності. А в умовах війни це лише ускладнило боротьбу за виживання.
У межах виконання умов Ukraine Facility Plan у вересні минулого року Верховна Рада ухвалила Закон України № 3985-IX “Про внесення змін до Кодексу України з процедур банкрутства та деяких інших законодавчих актів України щодо імплементації Директиви Європейського парламенту та Ради Європейського Союзу 2019/1023 та запровадження процедур превентивної реструктуризації”. Документ впровадив у національне законодавство Директиву (ЄС) 2019/1023 щодо превентивної реструктуризації, погашення заборгованості та дискваліфікації, а також з питань підвищення ефективності процедур реструктуризації, неплатоспроможності, погашення боргів. За останні 6 років ця Директива стала основою для реформ у сфері неплатоспроможності у багатьох країнах Європейського Союзу, змінивши фокус на раннє виявлення та подолання неплатоспроможності бізнесу.
В Україні механізм превентивної реструктуризації діє з 1 січня 2025 року з набранням чинності згаданого закону. Що ж він пропонує для порятунку бізнесів?
Що таке превентивна реструктуризація та її особливості
Уявімо собі підприємця, який має досить успішний бізнес і навіть обережно починає обмірковувати ідею щодо розширення своєї діяльності. Проте у певний момент через низку непередбачуваних обставин зіштовхується з фінансовою скрутою. У такому випадку превентивна реструктуризація стає не просто механізмом, а справжнім порятунком.
Превентивна реструктуризація – це процедура, яка дозволяє боржнику вжити заходів для відновлення фінансової стійкості до того, як він стане неплатоспроможним. Основна мета – запобігти банкрутству, зберегти бізнес та робочі місця, а також забезпечити задоволення вимог кредиторів.
Один із ключових плюсів механізму превентивної реструктуризації - гнучкість у переговорах. Боржники та кредитори можуть спільно погоджувати варіанти виходу з кризи. Це може бути перегляд графіка погашення боргових зобов’язань, списання їх частини або зміни в операційній діяльності компанії.
Ще одна важлива особливість - можливість тимчасового призупинення примусового стягнення боргів. Суд може зупинити виконавчі дії, щоб дати сторонам простір для конструктивних переговорів.
У процесі реструктуризації компанія, як правило, зберігає контроль над своєю діяльністю. Це так звана модель DIP – Debtor-in-Possession, яка дозволяє боржнику залишатися керівником власного бізнесу під час змін.
Водночас Закон передбачає можливість примусового затвердження плану реструктуризації для окремих класів кредиторів (Cross-Class Cram-Down). Навіть якщо деякі кредитори виступають проти плану, його можуть застосувати в обов’язковому порядку – за умови, що він відповідає критеріям справедливості та економічної життєздатності.
Крім того, процедура дозволяє додаткове фінансування, щоб підтримати діяльність бізнесу на перехідному етапі.
Переваги нової процедури
Європейський досвід показує, що превентивна реструктуризація дійсно може бути своєрідним рятувальним колом для бізнесу, який потенційно може опинитися у фінансовій бурі.
По-перше, вона сприяє захисту бізнесу. Компанія отримує шанс не лише вижити, а й зберегти безперервність робочих процесів, немов корабель, що зміг уникнути зіткнення з айсбергом завдяки зміні курсу.
По-друге, вона має бути цікава бізнесу, враховуючи швидкість її проведення. У той час як традиційна процедура банкрутства може розтягнутися на роки, виснажуючи компанію, превентивна реструктуризація діє швидко, дозволяючи підприємству оперативно повернутися до фінансової стійкості.
Значущим фактором є й зниження витрат. Ліквідація бізнесу – це не лише фінансові втрати, а й складний, часто болісний процес. Натомість реструктуризація дає змогу уникнути зайвих витрат і зберегти цінні ресурси.
Ще одна перевага превентивної реструктуризації – добровільність. На відміну від примусового втручання суду чи кредиторів, цей процес ініціює сама компанія, що дає їй більше контролю над ситуацією та можливість самостійно будувати майбутнє.
Важливим аспектом є й збереження робочих місць. Коли компанія уникає банкрутства, це означає, що сотні, а іноді й тисячі працівників не опиняються на вулиці, а продовжують працювати, забезпечуючи стабільність власних родин.
І нарешті - довіра інвесторів. Фінансова прозорість та прогнозованість роблять підприємство більш привабливим для потенційних інвесторів, що відкриває нові горизонти для розвитку.
Шість етапів превентивної реструктуризації
На практиці процес превентивної реструктуризації нагадує складну операцію, де кожен крок має значення. Разом з тим, відточена стратегія визначає майбутнє компанії.
Все починається з ініціювання процедури. Власник бізнесу звертається до господарського суду, не питаючи дозволу у кредиторів, а приймаючи рішення самостійно. Разом із заявою подаються ключові документи: фінансова звітність, план реструктуризації, підтвердження оплати судового збору та інші необхідні папери. Це – перший крок до порятунку.
Другий крок – власне, відкриття процедури. Суд протягом п’яти днів оцінює ситуацію. Якщо всі вимоги дотримано, процес реструктуризації офіційно стартує – компанія отримує шість місяців на втілення змін із можливістю продовження до року. У цей період запроваджуються заходи захисту: кредитори тимчасово не можуть вимагати стягнення боргів, припиняється нарахування штрафів, а суд може продовжити ці заходи на новий термін. Таке рішення дає бізнесу необхідний простір для дій.
Далі розпочинається етап складання плану реструктуризації. Боржник аналізує фінансовий стан, оцінює можливості й разом із кредиторами шукає найкращі шляхи подолання труднощів. Це може бути реорганізація бізнесу, зміна умов погашення боргу, залучення інвестицій або навіть частковий продаж активів. План має бути чітким і реалістичним, включати інформацію про активи, зобов’язання, клас кредиторів та обсяг їхніх вимог.
Але напрацювати план реструктуризації – замало. Він повинен отримати схвалення більшості незабезпечених кредиторів або двох третин забезпечених. Якщо ж один із класів кредиторів не погоджується, боржник має право звернутися до суду для примусового затвердження (крос-класове затвердження). Це рішення дає змогу не допустити зриву процесу через спротив окремих груп кредиторів.
Після ухвалення плану розпочинається його реалізація. Боржник разом із адміністратором реструктуризації щомісяця звітує перед судом про виконання зобов’язань та прогрес у відновленні фінансової спроможності.
Коли план виконано, а компанія вийшла з кризи, господарський суд завершує процес реструктуризації. Якщо ж завдання не вдалося реалізувати, застосовуються вже інші сценарії: відкриття справи про банкрутство або припинення юридичної особи.
Не боятися та не зволікати
Український бізнес завжди діяв у складних умовах – від економічних криз до воєнних викликів. Але сьогодні компанії потребують не лише виживання, а й дієвих механізмів відновлення. Превентивна реструктуризація – це саме такий інструмент. Вона допомагає зберегти бізнес, робочі місця та забезпечити стабільність економіки.
Не варто боятися цього механізму. Його потрібно впроваджувати, тестувати та адаптувати. Жодна реформа не буває ідеальною з першого дня. Виявлені недоліки можна буде виправити шляхом внесення змін до законодавства. Але найголовніше – не зволікати. Бізнес, який швидко реагує на виклики, отримує конкурентну перевагу, і превентивна реструктуризація дає саме таку можливість.
Це не про відступ чи поразку – це про стратегічну гнучкість. Чим раніше компанії почнуть використовувати цей механізм, тим швидше економіка України зможе перейти від боротьби за виживання до сталого розвитку.