Більш помірковані українські ЗМІ називають Бернса "духовним радником" Трампа. Це теж перебільшення. Трамп інколи вдає, що має "духовних радників", бо це подобається багатьом його виборцям, але в дійсності він в таких радниках не має потреби. Це як говорити про "духівника патріарха Кирила" - недавно померлого "старця" Ілія Ноздріна, якого в останні роки тягали на різні заходи на підтримку війни проти України. Бернс як "духовний радник" - це піар-хід, розрахований на кола найбільш фанатичних послідовників Трампа.
Сам Бернс є таким послідовником. Більш того, він здається відданим Трампу більше, ніж Христу. Зокрема, він готовий публічно виправдовувати будь-який нехристиянський або антихристиянський вчинок Трампа, і цим йому корисний.
Значна кількість послідовників Трампа готові вірити кожному слову свого месії, навіть якщо для інших воно є очевидно брехливим. Це явище називається фідеїзмом. І сам Бернс такий фідеїст, і серед послідовників Трампа він підсилює такий фідеїзм. Тому, коли Трамп говорить, наприклад, що це Україна винна у війні, вони заглядають йому в рота і готові повірити у кожне слово. Завдання Бернса не у тому, щоби переконувати Трампа у зворотньому, а щоби переконувати його послідовників вірити кожному слову свого месії.
З одного боку, добре, що Бернс у соцмережах щось позитивне написав про Україну, але це навряд вплине на самого Трампа, чи посіє сумніви у його словах серед віруючих у нього.
Бернс відверто робить те, що в Україні церковники теж інколи роблять, але все ж цього трохи стидаються - йдуть у політику. Пастор з Південної Кароліни пару разів балотувався від цього штата у Конгрес, і всі свої політичні кампанії програвав. При цьому свої політичні виступи він будує на тому, аби клеймити своїх опонентів як "ворогів", а деяких з них навіть пропонує саджати на електричний стілець - зовсім не по-християнськи.
Як і Трампа, Бернса неодноразово ловили на брехні. Наприклад, він брехав про свою освіту і службу в армії. Правда, на відміну від Трампа, він пізніше визнавав, що брехав. Іншими словами, до Києва приїздив такий собі трохи Свирид Петрович Голохвостий.