Минулого тижня Національний банк вивів з ринку банк Січ.
Подія нетривіальна. Це не перше банкрутство банку з початку повномасштабної агресії Росії. Четвертий випадок; до того з ринку пішли два банки, що належать Росії як державі, а також Мегабанк. Та попередні випадки були повністю логічними – банкам РФ не місце в Україні, а Мегабанк мав серйозні та видимі всім проблеми задовго до 24/02. З початком великої війни, банку, чий бізнес та клієнти – в основному в Харківській області – легше не стало.
Банк Січ, навпаки, до початку російської агресії виглядав – принаймні, з офіційних фінансових показників та нормативів – відносно безпроблемним. Банкрутство – наслідок того, що банк не зміг чи не захотів повертати Нацбанку позичені в того гроші – так звані кредити рефінансування. У цей спосіб останні два роки заробляло досить багато банків – брали дешеві (до червня-2022 ще дешеві) кредити в Нацбанка та вкладали в проекти та операції з вищою дохідністю – купували державні цінні папери, надавали короткі кредити.
З початком війни доходи від кредитів впали, або зникли, державні цінні папери так і лишилися з низькою доходністю (9.5-12% в гривні), а кредити рефінансування, навпаки, подорожчали з 6% до 9%, а потім і до 27% річних. Банки почали масово віддавати взяті в НБУ кредити. Звичайно, якщо були гроші. Банк Січ виявився тим, в кого грошей на це не стало.
Звісно, можна дискутувати, чи потрібно було Нацбанку одразу застосовувати «вищу міру покарання», тобто виведення з ринку. Юридично регулятор мав на це право, але міг обмежитися менш суворим покаранням – штрафом чи статусом проблемності. Можливо, такі дії НБУ це свого роду попередження іншим банкам. Для остраху.
Проте людей – бізнесменів, вкладників банків, звичайних, загалом, українців – навряд чи турбують фінансові матерії або юридичні нюанси. Основні питання одразу після визнання банка неплатоспроможним інші.
Чи будуть наступні «банкрутства» (в лапках – бо юридично процедура виведення з ринку це не банкрутство, але термін вже усталений) банків? Чи загрожує нам банкопад, подібний тому, що був у 2014-16 роках? Чи – більш навіть важливе питання – чи безпечно зберігати гроші в банках? Зараз, коли війна.
Перше. Банкрутства будуть. Вони були і є у мирний час. І будіть за війни. Банки відмінно зустріли цю кризу, впоралися з першим шоком, зуміли налагодити роботу платіжних систем, повернули і довіру і кошти українців. Проте збитки, понесені 24/02, величезні, нехай банки й дуже неохоче їх визнають, не хочуть «псувати картину» та відлякувати вкладників. І з кожним днем війни банкам все більш непереливки.
Друге. Банкопад, тобто, не точкові, а масові банкрутства, на цьому етапі банківській системі не загрожує. Найбільші банки мають достатньо коштів, аби здійснювати платежі та віддавати депозити. Особливо державні. Їх неодноразово рятували коштами платників податків під час минулих криз. Врятують, за потреби, і під час цієї.
Третє. Чи безпечно зберігати гроші в банках? Нічого безпечного зараз немає. Власне тому й зростають ставки за депозитами (і взагалі існують, ці ставки), як плата за ризик. Кошти бізнесу у збанкрутілих банках вдається повернути нечасто. Кошти населення – так, допоки в нас воєнний стан, діє 100% гарантія держави. Проте є нюанс – валютні заощадження, якщо й повернуть, то у гривні й за офіційним курсом. Який відстає від «ринкового». А отже, втратити гроші – це називається «валютний ризик» - можна, на жаль, і необачно вклавшися в нестійкий банк, що заохочує клієнтів, наприклад, високими ставками.
Що робити «звичайним вкладникам», що тримають гроші в банках і переживають за власні заощадження? Бути обачливими.
Вибрати банк, в якому зберігаєте гроші – це інвестиційне рішення. Приблизно таке саме, як вибір роботи – і те, і те приносить дохід. Як це може виглядати на практиці?
Три загальних і досить простих рекомендації:
а) дізнайтеся більше про банк, в якому зберігаєте чи хочете зберігати власні кошти. Як він працює, на чому заробляє, звідки в нього гроші. Для цього не обов’язково рахувати страшні цифри та коефіцієнти, чи спиратися на рейтинги. Іноді достатньо звичайного пошуку в інтернеті;
б) дивіться на менеджерів та акціонерів банка. Хто вони, яка в них репутація, чи тягнеться шлейф скандалів чи роботи в банках, які збанкрутували раніше. Спробуйте відповісти на питання: чи дали б ви гроші акціонерам чи керівникам банка в борг просто так, без посередництва банка? Якщо відповідь «так» – скоріше за все, цей банк вас влаштує;
в) державні банки – рятівна гавань під час кризи. Із дуже високою імовірністю уряд підтримає грішми саме їх. Але ризики, звичайно, є й у держбанків. 100% гарантій зараз не дасть ніхто.