ГоловнаЕкономікаДержава

Тричі «ні»: Чому Україна не може продати Об’єднану гірничо-хімічну компанію

Аукціон з продажу АТ «Об’єднана гірничо-хімічна компанія» (ОГХК), призначений на 20 грудня, не відбувся, і приватизація компанії, яка є одним з найбільших світових виробників титанової сировини, у 2021 році зірвана.

Як повідомив Фонд державного майна України (ФДМУ), на конкурс було подано дві заявки від потенційних покупців, утім одна не відповідала вимогам законодавства. «Таким чином, торги не можуть бути проведені за наявності тільки одного учасника. Дата проведення аукціону ОГХК буде визначена окремо», – йдеться в повідомлені на сайті ФДМУ.

Це вже третя невдала спроба продати компанію, яка стала першим об'єктом великої приватизації, виставленим на продаж після її розблокування у квітні цього року.

Уперше аукціон з продажу ОГХК призначили на 31 серпня, вдруге – на 29 жовтня. Причина зриву торгів у попередні рази була та сама, що й останнього разу – допуск до аукціону лише одного учасника.

Об’єднана гірничо-хімічна компанія,
Фото: privatization.gov.ua
Об’єднана гірничо-хімічна компанія,

Суворий клімат

Нагадаємо, що ОГХК розробляє титано-цирконієві родовища і виробляє рутиловий, ільменітовий і цирконовий концентрати, а також надає послуги зі збагачення концентратів. Філії компанії видобувають і збагачують титанові руди в Україні і є одними з найбільших у світі видобувачів цих копалин. Загальний обсяг родовищ оцінюють у 12 млн тонн. Підприємство експортує свою продукцію до 35 країн світу. У 2020 році чиста виручка ОГХК склала $116 млн. За 2020 рік підприємство мало 600 млн грн чистого прибутку.

Тож це доволі принадний актив. І не менш ризикований. Чому?

Ще влітку голова Фонду держмайна Дмитро Сенниченко говорив, що на ОГХК претендує більш ніж десяток компаній.

У листопаді, вже після двох невдалих аукціонів, Сенниченко в інтерв’ю LB.ua сказав, що компанією зацікавилися 29 потенційних інвесторів, 15 з яких були іноземними. Проте іноземці, за його словами, хотіли б отримати від уряду державні гарантії захисту своїх вкладень.

Голова ФДМУ Дмитро Сенниченко
Фото: Макс Требухов
Голова ФДМУ Дмитро Сенниченко

За словами голови ФДМУ, у разі надання таких гарантій кінцева ціна підприємства могла б сягнути 200 мільйонів доларів (порівняно зі стартовою ціною, яка наразі визначена на рівні 3,7 мільярда гривень, що дорівнює понад 135 мільйонів доларів).

Але уряд держгарантій не надав. А тому цілком прогнозовано іноземні інвестори торги проігнорували – про що LB.ua знав ще за декілька днів до аукціону, призначеного на 20 грудня.

Особливості продажу «отруйних пігулок»

Може скластися враження, що ФДМУ намагається продати саме проблемні компанії, а не об'єкти, які насправді можуть бути цікавими інвесторам. Однак, на жаль, як розповідав LB.ua голова ФДМУ Дмитро Сенниченко, майже всі такі активи нашпиговані «отруйними пігулками» у вигляді обтяжень боргами, договорів довгострокової оренди, судових позовів і є найбільшим джерелом корупції.

І з цим має розібратися саме наша влада, а не закордонні інвестори.

Звичайно, питання державних гарантій захисту інвестицій чи інвестиційна привабливість країни є вагомою причиною утриматися від участі в приватизації.

Вагомою, але не єдиною. Бо у випадках з приватизацією йдеться про загальний інвестиційний клімат у країні. А він у нас далекий від принадного для життя фінансів.

Для когось інвестиційний клімат – поняття абстрактне, але не для інвесторів. З одного боку, є зовнішня об'єктивна причина: напруженість з РФ не сприяє зацікавленості інвесторів. Проте є й причини внутрішні – питання боротьби з корупцією, незалежності судів, якості корпоративного управління впливають на оцінку інвесторами привабливості активів.

І тому за багатьма об'єктами, що підлягають приватизації, черги з інвесторів не спостерігаються.

Родовище розбрату

Але є ще одна суттєва причина відсутності ажіотажу серед інвесторів стосовно ОГХК – компанії, яка у 2021 році була чи не головним фаворитом з погляду перспективності приватизації.

Йдеться про судовий процес навколо Селищанського родовища титанових руд у Житомирській області. Право на його розробку мав Межиріченський гірничо-збагачувальний комбінат (МГЗК), що перебуває під контролем Group DF Дмитра Фірташа. Утім на початку серпня Державна служба геології та надр України не дозволила продовжити розробку родовища компанії Фірташа та передала його ОГХК.

Об’єднана гірничо-хімічна компанія
Фото: privatization.gov.ua
Об’єднана гірничо-хімічна компанія

Це відбулось незадовго до першого аукціону щодо ОГХК. Подальшим «збігом обставин» стали санкції, які проти Дмитра Фірташа та його бізнесу ввела 18 червня Рада національної безпеки і оборони. Тоді секретар РНБО Олексій Данілов повідомив, що санкції проти Фірташа стосуються саме його титанового бізнесу – власне, нібито постачання титанової сировини до Росії. 

Group DF прогнозовано оскаржила рішення щодо Селищанського родовища в суді, і наразі судовий процес триває.

Тож інвесторам зовсім не хочеться отримувати на додачу до компанії спірну ділянку, яка може стати джерелом фінансових втрат і головного болю. Наразі невідомо, чим закінчиться судовий процес навколо Селищанського титанового родовища. Однак сам факт його існування міг вплинути на наміри потенційних інвесторів. Особливо в умовах відсутності гарантій з боку уряду. А тому перспективи успішно продати ОГХК уже у 2022 році такі самі примарні.

У Фонді ж заяви DF Group про токсичність активу та судів називають спробою налякати інвесторів.

"Воно (Селищанське родовище. - LB.ua) не було враховано в стартовій ціні", - зазначав голова ФДМУ Дмитро Сенниченко в одному інтерв'ю напередодні третьої спроби продажу. На його думку, отримання нової ліцензії на вивчення родовища - це не ризик, а додаткові можливості для потенційних інвесторів.

Фото: privatization.gov.ua

"Це (ліцензія на Селищанське родовище. - LB.ua) лише можливість додатково вивчити родовище, яке не входить у баланс ОГХК", - переконує він. Утім конкурс знову не відбувся - найпривабливіший актив року і один з основних за попереднє десятиліття не був проданий у 2021-му.

ФДМУ все пояснює виключно тим, що уряд не ризикнув надати гарантії покупцям. Однак знавці звертають увагу на те, що відповідні документи на розгляд Кабміну надійшли в кінці листопада, тож детально вивчити їх часу до 20 грудня могло виявитися замало. Принаймні аби ґрунтовно розібратися, де в разі потреби брати гроші. "На практиці лише Мін'юст може розглядати такого роду документи не менш як місяць. А є ж ще Мінекономіки, Мінфін, висновки яких теж необхідні, щоб такий документ потрапив на розгляд, адже мова йде про мільярди", - розповів LB.ua спеціаліст із КМУ.

Натомість інвестори отримали сигнал про те, що уряд не готовий надавати гарантії щодо ОГХК.

Навряд чи це сприятиме інвестиційній привабливості компанії і, відповідно, збільшенню ціни на неї.

Хоча вже й так деякі експерти впевнені, що стартова ціна для активу з таким набором ризиків завелика.

А тим часом компанія працює, видобуває руду та продає її. І так само періодично потрапляє в різного типу корупційні скандали. Тож зволікання з приватизацією цілком може бути на користь тим, хто зараз контролює ОГХК і його господарську діяльність.

Фото: privatization.gov.ua

Назар Шевчук, Журналіст
Андрій ОленінАндрій Оленін, кореспондент LB.ua
Читайте головні новини LB.ua в соціальних мережах Facebook, Twitter і Telegram