У 1997 році Зебальд виступив з лекціями про килимові бомбардування німецьких міст в останні роки Другої світової війни. Він говорив про суспільний договір, заснований на замовчуванні пережитих
подій, і про мову літератури на тлі катастроф…
Пошкоджені обстрілами склади, відсутня електрика в типографіях, здорожчання паперу – та водночас нові книгарні, відкриті вже під час війни, і сотні нових видань. Підсумовуємо 2022 рік.
“Рано чи пізно про примирення з Росією доведеться говорити. Це ваш сусід, хоча він і далі поводиться як колонізатор”.
Тележурналістка, яка стала військовослужбовицею після загибелі нареченого: “Болить, що людям доводиться нагадувати: герої – не статистика”.
«Ми мусимо думати, як покарати росіян за вчинену шкоду, а також як самим не нашкодити своїм містам ще більше».
У Малій галереї Мистецького арсеналу триває імерсивна виставка «Dreamscape» – простір для охочих поринути у психоделічно-психологічну подорож у власні та чужі рефлексії, спогади та враження.
З травня по листопад 2022-го Інститут стратегії культури провів серію дискусій, присвячену викликам і можливостям нашого майбутнього. Публікуємо підсумки серії.
«На відміну від Одеси, у Львові та Ужгороді пам’ятники монархам не конфліктують з героями українського національного наративу. Вони їх доповнюють».
Ця книжка — про українські спільноти Донеччини та Луганщини, існування яких російсько-радянський міф про Донбас заперечував — а вони, втім, діяли від початку 2000-х і до російського вторгнення
2014 року.
У Гамбурзі відбулася прем’єра вистави “Der Wij”, де крізь призму гоголівської класики російський режисер Серебренніков пропонує власний погляд на російсько-українську війну. Наприкінці звучить
«Пливе кача».
Проєкт харківської резиденції «Слово» передбачав лише перевидання книги Курбаса, але розрісся до програми з виставкою, театралізованими читаннями та лекціями.
Якісно підібрані роботи представляють на виставці різні аспекти знелюдненого, постгуманістичного пейзажу, що викриває катастрофу.
Перша екранізація роману Лоуренса, зроблена жінкою, приковує до екрана красою та виразністю. А сюжет з іншого століття дозволяє порефлексувати над сучасним станом суспільства.
«Мені пишуть: ну що ви там, женете русню? На це не хочеться відповідати, тому що не завжди ми її женемо, і не так легко її прогнати. І це теж треба визнавати».
“Нам треба говорити про стратегію правосуддя, якої зараз не існує”.
Літературознавиця показує Київ початку ХХ століття очима авангардних художників, бунтівних емансипанток, богемних поетів.
“Поневолені Росією народи самі вирішуватимуть свою долю. Нам важливо розуміти, які сценарії розпаду імперії є для нас добрими, а які – поганими”.
Автора “Франчески” – нібито працівника NASA – звинувачують у підробленій біографії. Згадуємо інші випадки літературної гри з ідентичністю.
Триквел серії романів «Клавка» та «Юра» продовжує розповідати історію київської родини, цього разу дія відбувається в 1980-х.
Фільм Рубена Естлунда, що цьогоріч здобув «Золоту пальмову гілку» на Каннському кінофестивалі, вийшов в український прокат.
Ювілей Сковороди став не лише виявом загальної любові, але й бажання не дати росіянам відібрати в нас право на життя поза виживанням. Звідси безпрецедентна кількість і різноманіття ювілейних
проєктів.
«Терорист не прагне вбити якомога більшу кількість людей ― він прагне, щоб про агресію дізналися якомога більше людей. Щоб здійснювати вплив, який має характер шантажу».
Цьогоріч фестиваль представляє понад 50 стрічок у 12 програмах.
4 грудня в Карнегі-Холлі відзначать 100-річчя американської прем’єри «Щедрика» - саме там у 1922 році тріумфувала Капела УНР на чолі з Олександром Кошицем.
Відстояти нововідкриту середньовічну печеру від знищення забудовою недостатньо. Потрібно дослідити її, виконати консерваційні заходи, забезпечити музеєфікацію та подбати про належне перетворення
на туристичний об’єкт.