Виставки: три красиві столичні проєкти з неоригінальними назвами
Головним виставковим проєктом, курованим на міністерському рівні, став "Світ Сковороди" в Українському домі, на відкритті якого побувало президентське подружжя. Проєкт робить спробу популяризувати образ філософа через різноманітні медіа: рукописи, першодруки та малюнки самого Сковороди; комікси за байками філософа; 3D-тур Сковородинівкою та вціліла статуя з неї; старі й нові портрети Сковороди і картини з Національного художнього музею, що ілюструють світогляд філософа. Усе це — у супроводі барокової музики та сучасних міксів на тему бароко.
Національний музей історії України представив виставку "Світи Григорія Сковороди", яка відображає етапи творчості філософа та її осмислення через оригінали його робіт, документи, що стосуються його життя, артефакти його доби та пізніші (скульптурні, нумізматичні) пам’ятки про нього.
Національний музей Тараса Шевченка презентував проєкт "Сковорода. На межі світів", що базується на образі філософа, створеному Олександром Ройтбурдом (якого чомусь записали в спільники Сковороди), та численних інтерактивних елементах.
Виставка в Українському домі триватиме до 11 грудня 2022, в Музеї Шевченка - до 12 березня 2023, в Історичному музеї - до 28 квітня 2023.
Музика: фольк, класика, джаз, рок
Масштабний проєкт під назвою “Сквот божественних пісень” підготував київський культурний простір Squat 17b разом з Open Opera Ukraine. Він поєднує візуальну, літературну та лекційну частини, але ґрунтується на серії музичних виступів камерного бароко: Scovoroda Conversazione. Протягом шести зустрічей, що триватимуть до 20 грудня, можна буде почути музику часів Сковороди, виконану на клавесині, хроматичній сопілці, тафель-клавірі, спінеті, скрипці, а також спів українських кантів.
Не прив’язуючись до ювілею і навіть до самого образу Сковороди, але працюючи з відповідним матеріалом, музична агенція “Ухо” презентувала начерки нової опери, яка може увійти до репертуару Національної опери України. Вона розповідатиме про початок XVIII ст. у Києво-Могилянській академії (де Сковорода навчався двічі, хоч і трохи пізніше), про українську людину знання 300 років тому — у точці перетину історії України з історією того місця, яке потім зватиметься Росією.
Харківський літературний музей провів онлайн концерт "Сковорода – Джаз", який зібрав старовинний пісенний фольклор Харківщини (рідних місць філософа), джазові імпровізації на фольклорні теми та лекцію про зв’язок творів Сковороди з наступною музичною культурою Слобожанщини.
Київський клуб "Квартира 13" став локацією рок-вечірки “Stand Like Savich”: склад учасників (Джеронімо, Alexis Machine, Karisma, ХтоДе, Two Streets, Shades Of Pastта) і програма не мають зі Сковородою нічого спільного — але якщо молодіжний клуб робить вечірку на честь філософа, що це, як не вияв народної любові?
Лекції та діалоги
Лекційні та дискусійні програми супроводжували чи не всю перелічену вище сковородіаду — особливо тут відзначились Український дім, Історичний музей та Squat 17b. Але було і декілька окремих лекційних проєктів, про які варто згадати.
Києво-Могилянська академія — аlma mater філософа — провела фестиваль “300 хвилин про Сковороду”, який ініціювали самі студенти. Основною частиною фестивалю були саме лекції (про його філософію, його навчання в Академії, його образи в мистецтві, архітектуру його часів та рецепцію його творів). Крім них, провели також кінопоказ (фільм “Григорій Сковорода” Івана Кавалерідзе) і навіть вечорниці. Варто зауважити, що в оновленій Могилянці Сковорода завжди був на особливому рахунку — взяти хоча б студентську традицію мити пам’ятник Сковороди, що стоїть (зараз захищений риштуванням) перед Академією.
Серію дискусій “Ідеї Сковороди в нашій сучасності” провів Аспен-інститут: вона стосувалась загальної оцінки постаті філософа в контексті української культури, його зв’язків із сучасністю та його впливу на формування української ідентичності. Дискусії можна прослухати на каналі інституту.
Окремо варто зауважити два дистанційні проєкти: розмови про Сковороду на подкасті "Kult: Podcast", де філософи Володимир Єрмоленко, Тарас Лютий та Андрій Кулаков просто й цікаво розмірковують про різні аспекти його життя та філософії; і марафон від Радіо Культура, де, наприклад, можна послухати думки Сковороди голосом Сергія Жадана.
Театр: старий і новий
Київський академічний театр "Колесо" провів театралізоване читання творів "СкороВода" (Іван Драч) і “Варсава” (Іван Драч, Віра Мельник) у супроводі скрипки, колісної ліри та старосвітської бандури.
Чернівецький театрі ім. Кобилянської показав театралізовану розповідь "У пошуках щастя", де актори відтворили життя філософа в різному віці, від дитинства до смерті. У завершальній сцені згадали про розбомблений росіянами музей на Харківщині.
Львівський театральний центр “Слово і голос” представив першу частину проєкту “САД Божественних Пісень. Сковорода”, що передбачає створення вистави “САД” за участі музикантів та акторів з числа тимчасово переміщених осіб і воїнів ЗСУ.
Луцький незалежний театр «Гармидер» презентував імерсивну виставу «СКОВОРОДІЙСТВО», у якій сполучив твори філософа з повідомленнями з соцмереж українців.
Запорізький театр-лабораторія "Vie" підготував перформанс “Гіпстерський Григорій Сковорода”. Листи, вірші та фрагменти трактатів філософа актори поклали на електронну музику, від Lo-Fi до breakbeat і техно. Диджейський сет відкрили афоризмом “З видимого пізнавай невидиме”, а завершили декламуванням “De Libertate”. Перформанс проходив у оновленій міській бібліотеці, його повторення заплановане на січень.
Книжки: для українців та іноземців
Харківське видавництво “Фоліо” підготувало відразу декілька видань до ювілею свого земляка. Серед них — 4 томи повного зібрання творів філософа загальним обсягом 2500 сторінок, половину якого займають коментарі дослідника Сковороди Леоніда Ушкалова. Крім того, у новій серії "Життя видатних українців" вийшло перевидання книжки “Григорій Сковорода”, написаної на основі матеріалів трьох дослідників його творчості і видатних діячів української культури: Івана Драча, Мирослава Поповича, Сергія Кримського. “Судячи з продажів його книжок і книжок про нього, він, як Сервантес і Данте, буде супроводжувати наш народ сотнями років”, — каже директор “Фоліо” Олександр Красовицький.
Одна з таких книжок, яка, щоправда, не має стосунку до ювілею, бо вийшла 10 років тому — це пригодницький роман Володимира Єшкілєва «Усі кути Трикутника», що оповідає про європейські подорожі молодого Сковороди у 1750—1753 роках, про його зустрічі з масонами та містичні одкровення. Філософів-героїв жанрової літератури можна перелічити по пальцях — навіть якщо говорити про весь світ; для України ж це, напевно, єдиний випадок.
Міжнародний інститут освіти, культури та зв’язків з діаспорою Національного університету “Львівська політехніка” презентував новий підручник української мови як іноземної “Спіймай Сковороду”. Навчальний матеріал будується навколо розповіді про філософа, який опинився в нашому часі та мандрує знаковими місцями свого життя — Україною та закордонням.
Також можна згадати, що Сковорода є одним із тих українських авторів, чиїх перекладів іноземними мовами вийшло найбільше: лише в минулому році, за програмою підтримки перекладів Українського інституту книги, його твори видали в Болгарії, Македонії та Німеччині. А в Нідерландах, у межах тієї ж програми, вийшов роман Василя Шевчука "Предтеча (Григорій Сковорода)", написаний ще в кінці 1960-х.
Інтервенція у повсякденність
Ювілейне тиражування образу Сковороди не обмежилось сферами науки та мистецтв і вийшло в повсякденне життя українців.
Укрпошта, яку ми всі полюбили після марки з російським кораблем, випустила марку зі Сковородою та планує зібрати з її продажів 7.5 млн гривень на відновлення музею у Сковородинівці.
Нацбанк увів у обіг монету “Сад божественних пісень” номіналом 20 грн. На її аверсі розмістили зображення фонтана за малюнком Сковороди “Нерівна всім рівність”, а на реверсі — канонічний образ філософа як юнака з сопілкою. Згадаймо також, що з 2006 року 500-гривнева купюра із зображенням Сковороди та його фонтана була найбільшою — до появи 1000-гривневої з Грушевським у 2019 році.
Укрзалізниця перейменувала потяг №17/18 Харків – Ужгород, що повторює маршрут подорожей філософа, на “Сковорода експрес”. Відтепер потяг вирушатиме та прибуватиме під музику, написану спеціально для цього композитором Євгеном Хмарою.
У мережі можна також знайти безліч мерчу, присвяченого Сковороді: постери, шкарпетки, блокноти, футболки, шопери, кавові стаканчики. Щось із цього з’явилося під ювілей, щось циркулює вже роками. Сковорода дивиться на нас з муралів і з реклами, з назв вулиць та інститутів, з монументів, яких поменшало, але які ми обов’язково відновимо. Після перемоги.
