У завершальній частині циклу композитор Олексій Шмурак розповідає про "війну гучності" та музику в цифрову епоху.
Україна повертається на Венеційську архітектурну бієнале після 10 років перерви. Розповідаємо, яким буде українське представництво.
Музикант Альберт Цукренко розповідає про те, як звучала українська естрада 1970-х, про її зв’язок з музикою з-за залізної завіси та відмінність від подальшої здеградованої естради.
«Що зараз у головах 18-літніх росіян? Це важливо, бо путінізм – це кволий старечий недофашизм. А от потім може з’явитися справжній фашизм».
Замість інституції, яка мала б бути в авангарді культурних перетворень, Держкіно стало старорежимним міліцейським органом покарання і нагляду — і у своїх діях, і в риториці.
До книжки ввійшли есеї про війну, які хорватська письменниця створювала від 1991 року і до наших днів — часу повномасштабного російського вторгнення.
У третій частині циклу композитор Олексій Шмурак розповідає про індустріальні масштаби виробництва музики у ХХ ст. і про генеалогію радянського музичного ідеалу.
Журналістка Наталія Терамае реконструює фінську подорож київського художника-авангардиста Олександра Богомазова через його художні роботи, листи, родинні спогади, власні поїздки та консультації з
місцевими істориками та мистецтвознавцями.
Одеський художній музей розпочав виставковий цикл «Мови війни». Розповідаємо про першу виставку із цього циклу. Представлені там твори є рефлексією на перші тижні війни – тепер, рік опісля, ми
зовсім по-іншому оцінюємо їхню мову.
У прокат вийшла нова стрічка Антоніо Лукіча – мізантропічна комедія дорослішання, яку розберуть на цитати.
У другій частині серії композитор Олексій Шмурак пропонує подивитися на колоніальні впливи в музиці як на віруси, а на національні ідеї – як на імунні відповіді.
Мешканці Ягідного більше не хочуть користуватися школою, де провели 27 страшних днів і ночей. Натомість планують перетворити її на меморіал.
«Раніше для нас була в пріоритеті євроатлантична спільнота; тепер до неї додалися ще три континенти».
Композитор Олексій Шмурак описує процес розуміння композиторської музики як аналог детективного розслідування.
Дія фентезійного роману розгортається на території Криму: катастрофи нез’ясованого характеру перетворили колись квітучий півострів Кіммерик на попіл. Уцілілі мешканці розшукують Золоту
Колиску ― таємничу зброю, розроблену вченим Мамаєм…
«З одного боку, в Дніпрі не дуже велика аудиторія для культурних ініціатив, але з іншого – тут фактично нема конкуренції».
Не розумієте, як їжа може служити пропаганді? У країнах, що називалися Радянський Союз, пропаганда містилась у кожній смаженій котлеті й кожній радянській їдальні від Калінінграда до Північного
полюса.
Перформативна виставка робіт художників, які допомагали музею протягом 2022 року, викликала полярні реакції: від несприйняття взаємодії порожніх залів із незвичними для них об'єктами до
захоплення цією взаємодією.
Як саме Україні слід використовувати деколоніальну риторику для того, щоб перетягнути країни Глобального півдня на свій бік?
Погляд американського консервативного економіста на проблеми дискримінації, расизму і сексизму.
Джазові версії фольку, ембієнт про Київ, прогресивний рок: розповідаємо про українські альбоми, що вийшли під час вторгнення і здобули визнання у світі.
Нова збірка есеїв мистецтвознавиці охоплює понад століття візуальних експериментів українських художниць.
Різні типи колонізації, через які пройшла Україна, ускладнюють формулювання монолітної ідеї про постколоніальний пошук і приєднання до однієї з визнаних груп країн, які потерпали від
колоніалізму.
Музичний колектив, що виконує стародавню музику, став лауреатом Шевченківської премії. Він переозначив “сільські” пісні як “високе мистецтво” та навчив нас шанувати своє.
23 березня у прокат виходить «Памфір». Фільм уже має 17 фестивальних нагород, а права на його показ придбали понад 20 країн.