ГоловнаКультура

Що почитати: 11 літніх новинок

У липні українські видавці випустили близько 100 нових книжок. Серед них — українська проза та поезія, переклади популярних європейських та американських авторів, нонфікшн про історію та мову. Пропонуємо добірку з 11 найцікавіших видань.

Український фікшн

Артем Поспєлов. “Амок”. Видавництво “Vivat”

Фото: vivat-book.com.ua

Сучасний психологічний трилер від молодого українського письменника сподобається прихильникам серіалу «Чорне дзеркало» й атмосферної прози Чака Поланіка та Ірвіна Велша. А́мок (від малайського amuk) — шал, стан неконтрольованих емоцій, пов'язаних з бажанням убивати. Роман оповідає історію трьох молодих людей: Рябого, який ходить у великих окулярах і у свої 19 років досі їздить на чотириколісному велосипеді; Меса, який вживає екстазі, щоб заглушити спогади про сповнене насиллям дитинство; Ади, яка намагається вчинити самогубство та чує дивний голос. Кожен з них живе у власному наркотичному, травматичному, психологічному маренні. Вони загублені душі, які прагнуть самопізнання та змін, але на цьому шляху їм доведеться пройти випробування. Герої потрапляють у загадкове реаліті-шоу Кролика Ло, де кожен зустрінеться зі своїми демонами. 

Сюжет трилеру заплутаний, місцями фрагментарний. Кожна його сторінка емоційно наелектризована; роман досить депресивний, песимістичний, подекуди сюрреалістичний. Книга насичена хитросплетіннями з недомовлених деталей: місць, історичних фактів і назв речей; вона змушує не просто спостерігати за сюжетними перипетіями, а задуматися над власним життям.

Володимир Вакуленко-К. “Я перетворююсь... Щоденник окупації. Вибрані вірші”. Видавництво “Vivat”

Фото: book-ye.com.ua

До видання увійшли болючі й правдиві щоденникові записи та вибрана поезія загиблого від рук російських загарбників українського активіста, волонтера та письменника Володимира Вакуленка. Цей щоденник Володимир вів від початку повномасштабного вторгнення, під час окупації Ізюма та його рідного села Капитолівки на Харківщині. За день до свого викрадення російськими нападниками йому вдалося сховати записи: він закопав їх під вишнею на подвір'ї. Повернутися з полону автору не судилось, його вбили та поховали в Ізюмському лісі, серед 450 інших жертв російських окупантів. У грудні 2022-го письменника перепоховали у Харкові.

Авторкою ідеї та передмови до видання стала письменниця Вікторія Амеліна, яка також загинула від рук російських військ під час обстрілу Краматорська.

“Поміж сирен. Нові вірші війни”. Укладач Остап Сливинський. Видавництво “Vivat”

Фото: vivat-book.com.ua

Антологія, через яку поетичними голосами 59 українських авторів промовляє наш час. У збірці представлена поезія Сергія Жадана, Катерини Калитко, Любові Якимчук, Ярини Чорногуз, Павла Вишебаби, Богдани Матіяш, Ірини Цілик та інших. Із цього контрастного різноголосся сплітається поетична хроніка сучасної російсько-української війни. Кожного дня жахлива реальність породжує все нові вірші війни, написані між виїздами на бойові завдання, гуманітарними місіями та повітряними тривогами. 

У майбутньому ми побачимо ще не одну подібну антологію: доки триває війна, триває її осмислення через поезію.

Перекладний фікшн

Шеннон Чакраборті. “Латунне місто”. Видавництво “Nebo BookLab Publishing”

Фото: nashformat.ua

Книга для прихильників фентезі із захопливим сюжетом та атмосферою «1001 ночі». Сюжет розгортається в Каїрі XVIII ст., де живе талановита шахрайка Нарі, яка не вірить у магію, але має незвичайні здібності – вміє ворожити на долоні та зцілювати рани. Вони допомагають їй вижити на жорстоких вулицях міста, ошукуючи османських вельмож. Одна з афер змінює її уявлення про світ: Нарі випадково викликає могутнього темного джина, який розповідає про загадкове латунне місто, з яким дівчина нерозривно пов'язана. Місто зустріне її не тільки чудесами, а й брехнею, зрадами, політичними інтригами та, звичайно, коханням.

“Латунне місто” — перша частина трилогії американської письменниці. Книжка отримала декілька жанрових премій, зокрема – “Локус” і Всесвітню премію фентезі. Письменниця народилась у родині католиків, але прийняла іслам у підлітковому віці. Історію Середнього Сходу вона вивчала в Каїрі. 

Арчибальд Дж. Кронін. “Зорі дивляться вниз”. Видавництво “Апріорі”

Фото: booklya.ua

Роман англійського письменника про великі соціальні проблеми в Англії на початку ХХ століття написано в традиціях Еміля Золя та Джона Голсуорсі. Це книга про важке життя шахтарів, про боротьбу за справедливість, про жадобу і жорстокість, які породжують смерть і горе, про справжнє кохання, вірність та війну. Кронін препарує життя простих людей шахтарського містечка Сліскейл; показує труднощі їхньої щоденної праці, сповненої смертельної небезпеки та героїзму. 

У центрі сюжету два персонажі; вони мають спільне минуле, просякнуте злиднями і боротьбою за виживання, але обирають різні життєві шляхи. У п’ятнадцятирічному віці Девід Фенвік вирішив боротися із соціальною несправедливістю і став народним героєм. Його антагоніст – Джо Гоулен – нечистий на руку нахаба, який не гребує методами задля досягнення своїх цілей. Це морально непроста, але захоплива книга.

Меґґі о’Фаррелл. “Гамнет”. Видавництво “Vivat”

Фото: vivat-book.com.ua

Книги ірландської письменниці Меґґі о’Фаррелл перекладають десятками мов. У романі «Гамнет» вона переосмислює створення найвідомішої п’єси Вільяма Шекспіра. Авторка дотримується офіційної біографії класика, зосереджуючись на його молодих літах – шлюбі з жінкою, старшою на вісім років, народженні дітей, переїзді до Лондона. У центрі роману — дружина Шекспіра Агнес (справжнє ім’я – Енн Гетевей), віддана дружина і мати, яка займається цілительством, поки її чоловік підкорює лондонську сцену. Їхнє звичне життя руйнує хвороба та смерть єдиного сина – одинадцятирічного Гамнета. Ця втрата змінює колись палкі почуття подружжя та зводить стіну з болю та безпорадності. 

Через чотири роки Вільям Шекспір створює п’єсу «Гамлет», відроджуючи і свого сина, і свій шлюб. Поєднання історії, мистецтва та любові в романі не залишило байдужою режисерку та продюсерку Хлої Чжао («Земля кочівників», «Вічні»), яка оголосила про роботу над екранізацією роману.

Клер Гейвуд. “Доньки Спарти”. Видавництво “Yakaboo Publishing”

Фото: the-village.com.ua

Це гомерівська «Іліада», розказана двома жінками, чиї голоси занадто довго ігнорували. У романі історія легендарної облоги Трої звучить із вуст двох царівен Спарти, через яких почалася найбільш руйнівна війна античності: доньок могутнього царя Тіндарея Єлени та Клітемнестри. Вони мали все: благородне походження, неперевершену красу, розкіш і достаток. Проте сестри жили у світі, який належить чоловікам. Ще зовсім юними їх розлучили і видали заміж за іноземних царів, вибраних батьком. Єдиною доступною метою життя було народити спадкоємця і мати лагідну вдачу. Та коли тягар чоловічої зневаги, жорстокості й амбіцій став нестерпним, Єлена і Клітемнестра мусили боротися з обмеженнями суспільства та виборювати собі інше майбутнє.

«Доньки Спарти» – дебютний роман британської письменниці Клер Гейвуд, для якої давньогрецька міфологія не просто захоплення, а предмет наукових досліджень. 

Нонфікшн

Віталій Михайловський. “Наші королі — Reges Nostri. Володарі та династії в історії України (1340–1795)”. Видавництво “Темпора”

Фото: politteo.online

Історія України в контексті династичної історії непопулярна у вітчизняній традиції. Хоча українські землі у другій половині XIV – XVIII ст. входили до складу різних держав, які були монархіями. Тобто король був ключовою фігурою у всьому, що стосувалося життєдіяльності цих держав, а наші предки жили в системі координат, у якій мислили себе підданими короля. Така система взаємин існувала століттями. 

У книзі доктора історичних наук Віталія Михайловського представлено сімнадцять нарисів про королів, що правили Польським королівством від Казимира ІІІ до Станіслава Августа Понятковського. Дослідник намагається відкинути стереотипне уявлення про королів і додає нові штрихи до портретів монархів в українському контексті. 

Тарас Самчук. “Пиво і чорнило. Як жили київські студенти ХІХ — початку ХХ століття”. Видавництво “ФОП Мироненко Р. В.”

Фото: platoscave.com.ua

Якими були студенти століття тому? Історик Тарас Самчук досліджує минуле вітчизняного студентства понад десять років. У цій книзі він зібрав найяскравіші сторінки з історії київського студентського життя XIX – початку XX століття. Книга розповідає про відмінності в навчанні в різних навчальних закладах, побут і розваги студентів, їхні проблеми та спосіб життя.

Вагома частина дослідження присвячена участі студентів у політичному житті та стосункам з владою. Легкий публіцистичний стиль викладу матеріалу поєднується з посиланнями на конкретні джерела. Значна кількість ілюстрацій допомагає максимально зануритися в епоху, відчути її.

Ганна Улюра. “Писати війну”. Видавництво “Темпора”

Фото: facebook.com/temporapublishing

Для нас російсько-українська війна є унікальною, особливо жорстокою; втім за останні кілька десятиліть у світі сталося багато війн. І про них було написано багато книжок. 

Кожна війна має власну мову і власний голос. Кожен автор створює свої тлумачення, що руйнують стереотипне сприйняття війни як абстрактного лиха. У фокусі цієї збірки есеїв літературознавиці і критикині Ганни Улюри – аналіз книжок про 17 війн, які закінчились або ще тривають. Можливо, ці різноманітні досвіди допоможуть нам глибше усвідомити власний.

Євгенія Кузнєцова. “Мова-меч. Як говорила радянська імперія”. Видавництво “Твоя підпільна гуманітарка”

Фото: discursus.com.ua

Ця книга дає базове розуміння, чому наші мовні відносини саме такі, як є. Євгенія Кузнєцова, відома романами «Спитайте Мієчку» і «Драбина», розповідає про мовну політику Радянського Союзу та про її інструменти нищення мов. Книжка покроково описує і пояснює те, як у Радянському Союзі російська мова стала мечем, що знищував волю та самобутність народів. На думку авторки, мова може бути і щитом у боротьбі з імперією. 

Книга складається із сотні коротких розділів, які не містять вичерпного аналізу, а лише окреслюють проблематику. Кожен розповідає про якесь одне явище радянської мовної реальності, тому їх можна читати в довільному порядку.

Вероніка СтягайлоВероніка Стягайло, бібліографка, історикиня
Читайте головні новини LB.ua в соціальних мережах Facebook, Twitter і Telegram