У перші місяці повномасштабного вторгнення чимало українських книгарень стояли зачинені, а купувати книжки видавалося марнотратством, адже натомість можна було задонатити на ЗСУ. Та найбільша офлайн-мережа в Україні «Книгарня Є» відкрилася в центрі столиці вже у квітні.
У квітні й травні покупці майже не брали перекладної літератури, натомість зосередившись на оригінальних книжках, зокрема з історії. Ірина Осадчук, співзасновниця видавництва «Pabulum», підкреслює, що оригінальні українські видання мали більший попит і лишаються в топі й нині: «Частка перекладних видань хоч і збільшилася, та відсоток незначний. Найімовірніше, це зумовлено бажанням наших читачів підтримувати українську книжку і зацікавленням в авторах, які пишуть про наші реалії». Ще одна причина популярності оригінальних книжок, як зазначає Оксана Зьобро, керівниця відділу піару і маркетингу «Видавництва Старого Лева», — зростання кількості замовлень з-за кордону.
Одними з перших перекладних видань, яким вдалося потрапити у топ продажів, стали «Шлях до несвободи. Росія, Європа, Америка» Тімоті Снайдера і «Брама Європи» Сергія Плохія. Пізніше, ближче до осені, читачі зацікавилися романами про війну і навіть постапокаліптичною темою. Так, судячи з відгуків у соцмережах, добре продавався культовий постмодерністський роман «Дорога» Кормака Маккарті, в якому описано світ після глобальної катастрофи. Цей факт, звісно, виглядає дещо іронічно на тлі постійних чуток про ядерну загрозу. Восени-взимку 2022-го наперед вийшла перекладна література з психології та селфгелпу, зокрема про те, як подолати стрес і пережити втрату. Серед бестселерів «Vivat» — книжка «Тіло веде лік. Як лишити психотравми в минулому» Бесселя ван дер Колка. Ірина Осадчук також помічає, що серед перекладних книжок «Pabulum» найпопулярнішим лишається нонфікшн про пам’ять, блокування мозком травматичних досвідів, роботу з фальшивими спогадами — «Углиб за морським коником. Книжка про пам’ять, яка запам’ятається» норвезьких авторок Гільде та Ульви Естбю. Ймовірна причина, додає Ірина, у тому, що читачі шукають для себе відповіді на питання, як впоратися зі спогадами про все, що ми переживаємо.
Співзасновник і головний редактор видавництва «Вавилонська бібліотека» Роман Малиновський зазначає, що в перші місяці повномасштабної війни було затишшя, «проте із травня 2022-го динаміка відновилася і навіть помножилася». «Вавилонська бібліотека» працює здебільшого з інтелектуальними перекладними романами. Підвищення попиту на такі видання головний редактор пояснює тим, що «українці заміщують у своїх домашніх бібліотеках російські переклади українськими, в такий спосіб опираючись навʼязаній багаторічній політиці русифікації — дістають з бібліотек російські переклади Віана, Гемінґвея, Конрада і ставлять на їхнє місце переклади українською мовою». Поповнення домашніх і публічних бібліотек (часто це роблять волонтери) та заміна російськомовних видань україномовними — ще одна постійна тенденція останнього року.
Антон Мартинов, директор видавництва «Лабораторія», підкреслює, що інтерес до українських авторів сильно виріс, а в перекладній прозі на перший план вийшли психологія та історія. Так у 2022-му серед бестселерів були такі видання, як «Аушвіц. “Остаточне рішення” нацистів» Лоренса Ріса, «Нові стоїки. 52 тижні для наповненого життя» Массімо Пільюччі та Грегорі Лопеса, «Мистецтво зосереджуватися. Як у нас украли увагу» Йогана Гарі, «І сталася тьма. Рузвельт, Гітлер і західна дипломатія напередодні війни» Девіда Маккіна, — читач шукав паралелей нинішній ситуації у світовій історії, а також цікавився тим, як уберегти ментальне здоров’я та продуктивність за складних умов.
Коли минув перший шок від вторгнення, у наших читачів з’явилася потреба осмислювати травматичний досвід і знаходити бодай якесь теоретичне пояснення подій. Наперед виходять філософські тексти, як-от «Айхман в Єрусалимі. Розповідь про банальність зла» Ханни Арендт, або й антиутопії, як «1984» Джорджа Орвелла. У цих текстах зло описано як певну неминучу тотальність і змальовано, як звичайна людина стає гвинтиком у механізмі масового знищення. Більш оптимістичними видаються автобіографічні книжки «Вибір» Едіт Еґер і «Людина в пошуках справжнього сенсу» Віктора Франкла, в яких йдеться про те, що навіть за найскладніших обставин ми здатні лишатися людяними і знаходити сенс у власному існуванні.
До детективів, любовних романів, фентезі ми повернулися лише на межі 2022–2023 років. Судячи з рейтингів продажів книгарень, читачі знову зацікавилися добре написаними жанровими текстами, як-от «Переможці» Фредріка Бакмана і «Сім чоловіків Евелін Г’юґо» Тейлор Дженкінс Рід. Юлія Орлова, директорка видавництва «Vivat», помітила, що має попит і фентезі, зокрема, цикли від Сари Дж. Маас, Голлі Блек і Лі Бардуґо: «Причина — можливість втекти від реальності і зануритися у вигадані світи».
Від початку 2023-го наші перекладні бестселери корелюють із загальносвітовими тенденціями: купують «Покоївку» Ніти Проуз (найкращий детективний трилер 2022 року за версією Goodreads), «Чотири скарби неба» Дженні Тінхвей Джан (вибір редакції «A New York Times Book Review») і, звісно, мемуари принца Гаррі «Запасний». Успіх у західної аудиторії та премійованість видання не гарантує, але суттєво підвищує імовірність високих продажів. У «Vivat» сподіваюся, що репортаж Люка Гардінґа «Вторгнення. За лаштунками кривавої війни Росії та боротьби України за виживання», номінований на премію Орвелла, стане хітом продажів в Україні у другій половині 2023-го. Через сплеск популярності Коллін Гувер у ТікТok, як помічає Юлія Орлова, зріс і попит на переклади її романів. А коли похитнулася репутація Ілона Маска, дещо впали і продажі автобіографії Мей Маск «Жінка, яка має план». Тож попри всі літературознавчі ідеї розділення тексту і письменника, репутація та імідж автора досі важать для читачів такою мірою, що дії Ілона впливають на його матір. До того ж якщо раніше в центрі уваги були лідери бізнесу, то тепер їхнє місце посіли лідери воєнних часів. Так, серед бестселерів «Vivat» 2023 року — «Фактор Черчилля. Як одна людина змінила історію» Боріса Джонсона. Юлія Орлова каже, що книжка стала хітом уже після початку повномасштабного вторгнення, і насамперед через підтримку автором України.
Власне, нічого дивного у такій кривій попиту немає: від початку український читач волів підтримати насамперед оригінальну книжку. До того ж у часи загроженості країни питання ідентичності та історії завжди виходять на перший план. Коли воєнний стан став страшною буденністю, а бомбардування — жахливою, однак звичною подією, ми повернулися до улюблених авторів, які давали відчуття нормальності бодай на кілька годин: Террі Пратчетта, Фредріка Бакмана, Елізабет Ґілберт і навіть принца Гаррі, чиї проблеми і родинні сварки видаються милими та дещо наївними на тлі нашої реальності. Утім питання ідентичності не відходить на другий план: у другій половині 2023-го читач цікавиться не лише оригінальними, а й перекладними тайтлами на цю тему. Так, Малиновський зазначає, що напрочуд добре почав продаватися роман «Двійник» Жузе Сарамаґу, «головна тема якого — пошук власної ідентичності — дуже актуальна сьогодні для українців».
Звісно, годі оминути тексти про війну і навколо. Тут частіше обирають своє і про своїх: з художньої літератури — поетичну збірку «Тільки не пиши мені про війну» Павла Вишебаби, роман «Сліди на дорозі» Валерія Маркуса, з нонфікшну — «Точку нуль» Артема Чеха, «Позивний для Йова. Хроніки вторгнення» Олександра Михеда. Та перекладна воєнна класика також довгий час тримається в топі. Як коментує Оксана Зьобро, у 2022 році на першу позицію «Видавництва Старого Лева» серед перекладної літератури для дорослих уперше вийшло «Мистецтво війни» Сунь-дзи у перекладі Сергія Лесняка. Малиновський зазначив, що найуспішнішим автором їхнього видавництва був і лишається Курт Воннеґут: «Це нас не дивує, Воннеґут — досконалий поствоєнний письменник, який постійно звертається до теми війни і роботи з травмами, тому ми продаємо вже третій наклад його роману “Божої вам ласки, містере Роузвотере”». Малиновський помічає, що особливу увагу дістають ті книжки «Вавилонської бібліотеки», в яких висвітлено теми війни, повоєнної травми та воєнного досвіду: романи Генріха Белля, Бориса Віана, Вільяма Ґолдінґа. А втім, читачі купують і книжки не про війну: «Українці читають у ці тривожні часи, і це сповнює нас надією».
Очевидно, що російсько-українська війна зараз породжує хвилю оригінальної літератури. Дещо менш очевидно, але цілком логічно, що зростає попит на курси письменницької майстерності і книжки про креативність. Часом для того, щоб відбити непростий досвід, авторам-початківцям бракує знання художніх прийомів і правил сюжетотворення. Українські видавництва намагаються відповісти на цей запит. Видавництво «Смолоскип» до початку повномасштабного вторгнення не видавало перекладних книжок, зосереджуючись на українській класиці, творах дисидентів, текстах авторів-дебютантів. Та після 24 лютого бестселером став переклад книжки американського ветерана Рона Кеппса «Як писати про війну». «Ми зрозуміли потрібність книжки для ветеранів, що захочуть поділитися своїм досвідом», — пояснює рішення видати Кеппса директор видавництва Ростислав Семків. Ще один текст, який активно купують — «Подорож письменника» Крістофера Воґлера від видавництва «Arthuss» та проєкту «Litosvita». Воґлер узагальнює теоретизування таких авторів, як Володимир Пропп, Джозеф Кемпбелл, і зводить їхні наративні схеми до низки практичних прийомів, які можна використати у створенні сюжету, — такі видання часто купують ті, хто має амбіцію написати книжку.
У 2023-му в топи повернулися і перекладні твори про кохання і шлюб: «Я (не) згодна. Як одна жінка, яка не вірила у шлюб, таки вийшла заміж» Елізабет Ґілберт, «Тисяча пам’ятних поцілунків» Тіллі Коул. Багато родин роз’єднані війною: один з партнерів воює, а інший веде цивільне життя. Запит на книжки про стосунки зростає, та й ідея, що романтика в часи війни «не на часі», видається надто радикальною. Юлія Орлова помічає, що останнім часом зросли продажі якісних романтичних комедій, як-от «Гіпотеза кохання» Алі Гейзелвуд, «Квартира на двох» Бет О’Лірі, «Іспанський любовний обман» Елени Армас. Видавчиня вважає, що читачі шукають можливостей часом відволікатися від тривожних подій, і легке приємне читання дає такий шанс.
Актуальною тенденцією лишається сезонність, зокрема в сегменті перекладної літератури для дітей. Як коментує Оксана Зьобро, лідерами продажів «Видавництва Старого Лева» у грудні-січні традиційно залишаються новорічно-різдвяні книжки, як-от «Різдвозавр» і «Різдвозавр та список Нечемнюхів» Тома Флетчера у перекладі Марти Сахно та «Джуді Муді» Меґан МакДоналд у перекладі Наталі Ясіновської.
Окрему полицю можна скласти з книжок про складний досвід і подолання страхів, не пов’язаних напряму з війною, як-от «Скляний замок» Джаннетт Воллс або нонфікшн «Іди туди, де страшно. І матимеш те, про що мрієш» Джим Ловлесс. На часі лишаються і тексти про права меншин, рівність та протидію дискримінації. Видавництво «Creative Woman Publishing», що раніше зосереджувалося на українських виданнях, цього року вирішило розширити лінійку і взяти кілька перекладних тайтлів, зокрема про щоденні виклики, з якими стикається жінка. «Уже під час повномасштабного вторгнення видавництво “Creative Women Publishing” придбало перші права на переклад. Першим перекладним тайтлом у нашому портфелі стане праця “Жінки і влада” (“Women and Power”) Мері Берд, видати її плануємо до кінця 2023 року. Ми переконані, що війна не має ставати причиною, щоб тема жіночих прав опинялась на маргінесах, тому віримо в успіх видання», — пояснює співзасновниця видавництва Ірина Ніколайчук.
Які можуть бути висновки із цього розмаїття тенденцій? Якщо перші кілька місяців повномасштабної війни перекладна література була не такою затребуваною, то потім попит повернувся, а подекуди навіть виріс. Так, ми справді більше читаємо про війну, ніж середній європеєць чи американець. Так, нам часто потрібні книжки про те, як пережити втрату чи подолати страх. Так, іноді ми читаємо при свічках і дуже часто в коридорах під час обстрілів наших міст. Але головне — що ми і далі читаємо. Нарешті, наші воїни б’ються і за це також.
