Перераховувати весь український десант на фестивалі було б занадто, але варто назвати хоча б тих, хто з'явиться під час фінального концерту. Це Jamala, Verka Seduchka, "Go_A" та "Kalush Orchestra". Останній колектив, як відомо, став переможцем “Євробачення” у 2022 році, але через війну провести такий великий конкурс в Україні в ці дні практично неможливо. Організатори довірили захід британцям, намагаючись максимально наситити програму українською естетикою: навіть скульптуру "The Beatles" біля набережної Ліверпуля вправно перевдягли у вишиванки.
Правила участі в конкурсі залишилися незмінними: кожна пісня повинна тривати щонайдовше три хвилини; на сцені одночасно перебувають не більш ніж 6 осіб; витрати за організацію делегації бере на себе країна-учасниця. Через останній пункт цього року не зможуть приїхати три країни: Болгарія, Північна Македонія і Чорногорія.
Дизайн сцени фестивалю створює Хуліо Хімеде з Нью-Йорка, який регулярно оформляє зали для "MTV Awards", а два останні роки створював сцену для церемонії "Grammy". Місце проведення — стадіон "Liverpool Arena", який побудували спеціально до 2008-го; того року Ліверпуль був відзначений як культурна столиця Європи, а в центрі міста дуже не вистачало майданчика для солідних заходів (добрий приклад того, як міжнародні події впливають на локальну інфраструктуру).
Невеликі зміни запровадили в систему голосування конкурс: у двох півфіналах лише голоси телеглядачів матимуть значення; саме так вели підрахунок з 2004-го до 2007 року. А ось результати фіналу визначать сумою балів національного журі та глядачів.
14 квітня офіційно вийшов альбом-збірка "Eurovision Song Contest: Liverpool 2023", з піснями всіх 37 учасників, і деякі з них точно здивують слухачів. Найдивнішим номером фестивалю стане, мабуть, пісня хорватського гурту "Let3". Цей унікальний проєкт працює з 1987 року — більшість інших учасників конкурсу тоді ще навіть не народилися. Дуже часто в рецензіях концерти "Let3" описують як непристойні, вульгарні, а іноді й такі, що шокують. Ці веселі психопати нерідко виступають оголеними, але у відеопрезентації до фестивалю вони постали в костюмах, схожих на форму німецької армії столітньої давності. У їхній конкурсній пісні співається буквально таке: "мама купила трактор, а я збираюсь на війну". Це відверто антивоєнна пісня, яка подекуди нагадує рок-оперу, але фактично є сюрреалістичним балаганом. Приклад водночас жахливої та прекрасної спроби геть не стримувати свою творчість, цей трешпоп верхи на картонній ядерній боєголовці гідний окремого призу за сміливість.
Австралійський ансамбль "Voyager", навпаки, поставив собі за мету сподобатися відразу всім сегментам аудиторії. У їхній пісні “Promise” змішані кілька несумісних стилістик, і це здається дуже кумедним. Трек починається в ритмі клубного хіта, з гуркотом електронних звуків, але приспів обтяжується гітарами хард-року, а кінець виявляється ліричною баладою. Це дуже перевантажений твір, наче зліплений з кількох пісень, після якого треба віддихатися.
Любителям рок-музики, до речі, сподобаються учасники із Сан-Марино — гурт "Piqued Jacks. Він написав цілком пристойний хіт для британського рок-чарту. Ця пісня з англійським текстом називається “Like аn Animal”, але сам гурт – італійський легіонер конкурсу. Усі учасники команди зібралися в маленькому, на 8 тисяч жителів, тосканському містечку. Та це не завадило їм досягти успіху та взяти участь у фестивалях локального MTV і "Sanremo Rock".
Тут варто згадати ще одного представника італійської рок-сцени, гурт "Måneskin", який тріумфально переміг на “Євробаченні-2021”. Його успіх і нескінченні концертні турне після перемоги тепер здаються піком кар'єри команди, адже в січні 2023 року хлопці видали свою третю платівку — і вона виявилася, м'яко кажучи, нудною. Альбом отримав назву “Rush”; він розчарував багатьох музичних оглядачів повною відсутністю ідей і, можливо, закріпить за "Måneskin" статус “гурту однієї пісні”.
Цього разу Італію представляє артист Марко Менгоні, який штурмуватиме "Євробачення" вдруге. Перший досвід він здобув 2013 року, посівши 7 місце. Наступні дев'ять років Марко дублював кінофільми та складав ліричні пісні. Для Ліверпуля він вибрав зворушливу “Due vite”.
Окремо варто згадати англійського учасника — за правилами, він автоматично потрапляє у фінал як представник однієї з п'яти великих країн. Цього разу, на жаль, Англія обрала співачку Мей Мюллер з піснею, яка межує з вульгарністю: це приклад примітивної попмузики, від якої глядачі точно втомилися не лише на “Євробаченні”, адже такого штибу продукту, без інтриги і смаку, навколо досхочу. По суті це підлітковий поп, який не працює поза безконечними ротаціями на радіо. Англійські продюсери вибрали найгірший варіант для демонстрації своїх талантів — але, певно, Англія отримає трохи балів за те, що приймає фестиваль.
Якщо спробувати знайти противагу англійській співачці, то варто звернути погляд на співачку Ноа Кірель з Ізраїлю. Здавалося б, це все та сама попмузика — але вона не здається пласкою. Навпаки, за класним аранжуванням, грою зі струнними інструментами та іншими ідеями бачиться палітра можливостей попмузики. Ноа Кірель співає про те, що може довести свою правоту та силу, бо відчуває в собі енергію єдинорога. Ця метафора застрягла десь між рожевим поні та образом бойового коня, натякаючи на пошук сучасною жінкою себе самої. Образ Ноа трохи нагадує головну латиноамериканську зірку, Розалію — та сама впевненість у собі разом з ефектною піснею обіцяють безумовно високу позицію у фіналі.
Німецькі учасники виглядають на конкурсі більш ніж весело, можна навіть сказати – оригінально. З відверто пародійною піснею "Кров та блискітки" (Blood & Glitter) від Німеччини на конкурс приїде гурт "Lord of the Lost", учасники якого в приталеному одязі імітують глемрок-команду. Вокаліст голосно гарчить, і здається, що гурт хоче бути слугами пекла, хоча насправді вони вершники лялькового апокаліпсису. Цілком можливо, що ці музиканти мріють повторити успіх "Lordi" (група різнокольорових фінських монстрів, які перемогли на "Євробаченні" 2006 року). За фактом, "Lord of the Lost" з 2007 року працює з готичним металом та іншими відгалуженнями по-справжньому важкого року. Нещодавно їх навіть запросили до спільного концертного туру ветерани з "Iron Maiden". Але вокаліст Кріс Хармс зізнається, що для "Lord of the Lost" дуже важливим є вплив гуртів у діапазоні від "Rammstein" до Lady Gaga. Цим німцям вистачає самоіронії та майстерності для того, щоб підготувати концерт із симфонічним оркестром, залишитися цікавими для своєї “металевої” аудиторії та водночас погодитися зіграти на "Євробаченні". І дуже схоже на те, що з лихою вдачею чарівних маніяків вони можуть опинитися в провідних рядках фінального голосування.
Іспанію представить співачка Бланка Палома з найінтелігентнішим номером конкурсу у стилі андалузького фламенко. В її пісні звучить приємне напруження, жіноче багатоголосся і звернення співачки до своєї бабусі, від якої Бланка отримала вміння володіти голосом і віру у свої сили. Це справді вдала композиція, яка виросла з традиційного пісенного матеріалу, а також один з головних кандидатів на перемогу.
Зважаючи на те, що за попередні роки прогнози букмекерів про переможців “Євробачення” підтверджувалися з дивовижною точністю, варто поглянути на поточні ставки. Українській пісні обіцяють почесне третє місце — хоча сповільнене R&B українського дуету "TVORCHI" не виглядає чимось дивовижним і, тим більше. унікальним. Ідея пісні зрозуміла і чиста — вона про міцне сталеве серце кожного українця. Звичайно, багато європейців уболіватимуть за музикантів з Тернополя, проте варто зізнатися, що їхній пісні не вистачає внутрішньої енергії для того, щоб зачарувати всіх слухачів. І в цьому зберігається інтрига, що спонукатиме до перегляду трансляції конкурсу, а також до можливості дати своєму сталевому серцю відпустку на один вечір.
Несподівано великі надії букмекери покладають на фінського репера Käärijä з піснею “Cha Cha Cha”. У ній досить жорсткий за ритмом куплет змінюється легковажним приспівом фінською мовою. Сам артист схожий на дивакуватого героя одного з фільмів Акі Каурісмякі. Йому не чужа самоіронія і бажання від душі повеселитися, він смішно пересувається і змушує танцювати всіх довкола, але його пісня зовсім не характерна для “Євробачення”.
Лідером глядацьких симпатій на цей момент видається Лорін, представниця Швеції. Ця володарка шикарного голосу та берберського коріння вже відома глядачам конкурсу з 2012 року. Тоді Лорін виграла з піснею “Euphoria”, і можливість її другої перемоги здається просто неймовірною. А проте, її нова пісня “Tattoo” справляє сильне враження, вона по-справжньому емоційна. Щоправда, мелодія треку звучить так, начебто ми вже десь її чули. Вступ та деякі фрагменти композиції змушують задуматися, чи це не плагіат: вони нагадують пісню української співачки Мікі Ньютон, написану ще 2005 року. Утім фахівці справжнього плагіату там не помітили, тож скандалу не сталось. Хоча деякі оглядачі знайшли інші асоціації в цій композиції Лорін: вона нагадала їм музику ансамблю ABBA, без них ніяк.
Та все це передісторія, а кульмінація подій буде згодом — на неї чекають багато людей по всьому світу. Лише на Youtube конкурс “Євробачення” має понад 5 мільйонів підписників.