Ярослав Мотика працював у великому діапазоні: від монументальної скульптури до малих форм і кераміки. Він народився 1943 року на Тернопільщині, закінчив у Львові художню школу й інститут декоративно-прикладного мистецтва, де навчався у визначних митців Дмитра Крававича й Данила Довбошинського. Його дипломна робота — садово-паркова фігура «Лілея» (1966 р.) — досі прикрашає ставок у Стрийському парку Львова.
Роботи Ярослава Мотики можна зустріти і в інших містах України, і за її межами. Серед найвідоміших монументальних творів — пам'ятник полковнику Євгену Коновальцю в Жовкві; леви, що стоять на вході у Львівську міську ратушу; пам'ятник Маркіяну Шашкевичу в селі Нестаничі Радехівського району; скульптура Покрови Божої Матері в Буську; пам'ятник до 1000-ліття хрещення Русі в Бельгії. Частина його виробів — у колекціях музеїв. Наприклад, Мадонна з дитиною, Покрова Божої Матері, Ісус Христос-мислитель, Мадонна з дитиною, портрет художника Шатківського — у Музеї сучасного мистецтва України в Києві. Також Мотика створив меморіальні скульптури в пам’ять про відомих культурних діячів, які встановили на Личаківському кладовищі у Львові та Байковому в Києві.
Велику частину доробку Ярослава Мотики складає керамічна пластика малих форм. На цю сторону творчості скульптора вплинула мандрівка сім’ї Мотик до Гавареччини — маленького села на Львівщині, що було відомим осередком чорнодимленої кераміки. Мистецька родина жила поміж місцевих майстрів упродовж кількох літ підряд і вчилася ремесла чорнолощених виробів. Серед іншого Ярослав Мотика створив портрети малої форми гаварецьких гончарів, які тепер можна побачити на виставці в Олеському замку. Про відкриття осередку чорнодимленої кераміки й агентність родини Мотик у цьому процесі можна дізнатися більше у Львівському скансені на виставці «Чорний вогонь Гавареччини» кураторства Романа Зілінка.
Особливістю творчості Мотики є глибока символічність і зв’язок з національним корінням. Він уміло поєднував традиції з духом сучасності. Мотика був уважним спостерігачем, у буденних речах і серед природи шукав натхнення й черпав творчу енергію. Попри все, його роботи не позбавлені іронії, реакції на суспільно-політичні процеси та власних пошуків.
Не можна оминути мистецьку родину скульптора. Дружина Ярослава є майстринею художньої кераміки та графіки. Донька Мар’яна викладає у Львівській національній академії мистецтв, є майстринею живопису та графіки. Подружжя Мотик пліч-о-пліч працювало багато років у майстернях й експедиціях.
2022 року у Львові відбулася велика виставка робіт Мотики «Я Мо» в артцентрі «Я Галерея», а 2024 року він представив твори на першій персональній виставці в Києві. До останніх днів Мотика залишався активним у мистецтві, співпрацював з різними інституціями й навіть допомагав ветеранам з реабілітаційного центру «Незламні» через творчі проєкти.
