На конференції Міжнародної ради музеїв (ICOM) у Празі відбулось голосування за нове визначення музею. Про це повідомило видання The Art Newspaper.
Нове визначення прийняли представники понад 500 музеїв з усього світу на позачерговій Генеральній асамблеї ICOM. Україну там представляли, зокрема, віцепрезидентка Українського ICOM Анастасія Чередниченко, заступниця міністра культури Катерина Чуєва, директорка Музею Ханенків Юлія Ваганова, співзасновник Штаба порятунку спадщини Василь Рожко, директорка музею "Територія Терору" Ольга Гончар.
За прийняття нового визначення проголосували 92% учасників. Визначення музею суттєво змінилося вперше за 50 років: тепер воно містить такі поняття, як «інклюзивність», «доступність», «стійкість» і «етика».
У новій редакції, визнечення звучить так: "Музей — це некомерційна постійнодіюча організація на службі суспільства, яка збирає, зберігає, досліджує, інтерпретує та експонує матеріальну та нематеріальну спадщину. Відкриті для громадськості, доступні та інклюзивні, музеї сприяють різноманітності та сталості світу. Їхня робота та комунікація ґрунтуються на засадах етики і професійності, передбачають залученість громад і пропонують різноманітний досвід для освіти, насолоди, роздумів і обміну знаннями” (офіційний переклад українською ще має бути затверджений).
“За час розвитку такого феномену як музей, його розуміння постійно еволюціонує. Попри те, що базові критерії музею лишаються незмінними - збереження та вивчення колекцій - з часом все більше усвідомлюється важливість питання, заради чого він це робить, у чому полягає його місія, - прокоментувала для LB.ua віцепрезидентка Українського ICOM Анастасія Чередниченко. - У новій дефініції зафіксовано принципи та засади, на яких мусить працювати музей у сучасному демократичному світі. Насамперед, йдеться про цінності та відповідальність перед суспільством. Про те, що заклад, який, займається пропагандою, маніпуляціями та фальсифікацією історії, як це мало місце, наприклад, в Радянському Союзі або сучасній Росії, не має права вважатись музеєм, навіть пропри зовнішню подібність та механічну відповідність базовим критеріям.
І перед Україною, яка бореться сьогодні за своє вільне демократичне майбутнє, стоїть завдання також пройти шлях трансформації в музейній сфері, створити спроможність для українських музеїв працювати відповідно до сучасного розуміння та стандартів. Звичайно, прийняття нової дефініції не матиме автоматичних прямих наслідків для українських музеїв. Нові ціннісні орієнтири мають бути усвідомлені, прийняті, імплементовані в нормативній базі та роботі. І попереду ще дискусія з колегами та органами влади про це.”
У нове визначення не увійшли такі поняття як деколонізація, репатріація, реституція, вилучення — центральні для багатьох музеїв у країнах, що розвиваються, зокрема, і для України. Через це нове визначення вже критикують як надмірно компромісне та недостатньо прогресивне, адже передача артефактів колись колонізованим, а тепер незалежним націям відбувається по всьому світу - втім, ICOM не визнав це належним чином.
Розробка нового визначення є результатом тривалого процесу. Протягом 18 місяців під час чотирьох окремих раундів консультацій комітет ICOM спілкувався з представниками музеїв із 126 національних комітетів ICOM, які охоплюють понад 50 000 членів організації. Музеї в Африці, Латинській Америці та Азіатсько-Тихоокеанському регіоні проводили широкі консультації при розробці нового визначення.
Нагадаємо, у березні Польський ICOM закликав виключити Росію з організації.