Посилання на добірку дійсно веде на сайт IMDb — здавалося б, у чому тоді каверза? Утім, мало хто (зумисно чи ні) звернув увагу на важливу деталь: у списку є конкретний автор і це не редколегія порталу IMDb і не штатний автор сайту. Загальнодоступний профіль цього користувача демонструє, що він активно займається «контрибуцією» на сайт IMDb з 2009 року і любить не лише українське кіно загалом, а й творчість окремих українських кінематографістів. Крім цього, у списку відсутні опис та відсилання на інші джерела або на принципи, за яким він був складений — тож він насправді є просто суб’єктивною добіркою одного конкретного взятого користувача сайту.
Вірусний список та постправда
Чи потрібно підходити критично до змісту цього списку? І так, і ні. З одного боку автор демонструє деяку академічність: у добірці присутні роботи Дзиги Вертова та Фелікса Соболєва, представлена левова частка знакової української документалістики останньої декади. З іншого боку – у ньому непропорційно багато маловідомих фільмів. Також там є аж сім стрічок та один мінісеріал режисера, до творчості якого, судячи з інших списків автора, він має особливу симпатію. Тож говорити про якусь експертну репрезентативність української документалістики тут не доводиться — не лише через анонімність автора, а й через непроясненість критеріїв вибору та ранжирування фільмів.
Але якщо розглядати список як звичайну глядацьку рекомендаційну добірку, яка не претендує на авторитетність – чому б і ні. Нічого поганого в самому списку немає, для цього їх і складають та діляться ними «зі світом», для цього і доданий на сайті відповідний функціонал: список на будь-яку тематику з фільмів чи персоналій, які є в базі IMDb, може створити будь-який зареєстрований користувач.
Тож каверза криється у нерозбірливості та незнанні принципів устрою, здавалося б, найвідомішого кіноресурсу у світі – і це дозволяє кінематографістам та ЗМІ приймати за чисту монету «напис на паркані». Для авторів, чиї фільми потрапили до переліку, його поширення стає засобом потішити самолюбство, а для преси — можливістю створити контент із клікбейтним заголовком. За підсумком ми маємо чергову «вдову, що усміхається» — хрестоматійний приклад середини 2010-х, коли невідомий жартівник поширив фото зі зйомок фільму «Джекі» з Наталі Портман із підписом «вдова 90-річного мільйонера на його похороні». Багато хто не впізнав голлівудську зірку і сприйняв допис серйозно, розповсюджуючи його інтернетом. Згодом невідомий мільйонер «еволюціонував» у Рокфеллера, фото стало вірусним і його почали публікувати як справжній архівний документ.
Загалом таких прикладів постправди багато і природно постає питання: чи став би список української документалістики настільки популярним, якби всі, хто його поширював, з самого початку знали, що це не редакторська добірка сайту IMDb, а суб'єктивна думка анонімного сінефіла?
Враховуючи все сказане, незайвим буде розглянути детальніше, як працює популярний кіноресурс IMDb, як ним можна користуватися і наскільки можна довіряти розміщеній на ньому інформації. А заразом розповісти про альтернативний кіномайданчик Letterboxd, не менш популярний у світі сінефільських сайтів.
IMDb
Internet Movie Database (IMDb) – це найбільша у світі база даних про кіно, що вільно редагується, створена у жовтні 1990-го року. З 1998 року сайтом володіє компанія Amazon, тож на цьому майданчику є багато відсилань до інших сервісів та продуктів цієї корпорації. Функціонал бази поділений на дві основні версії.
Звичайний юзер може використовувати сайт за його прямим інформаційно-розважальним призначенням: шукати інформацію про фільми, серіали, авторський відео-контент з усього світу, дізнаватися про новини кіноіндустрії, оцінювати переглянуті фільми, писати відгуки та рецензії (але лише англійською мовою та з модерацією), відзначати цікаве кіно для подальшого перегляду, робити добірки. Для діячів кіноіндустрії є платна Pro-версія, що має трохи інший функціонал: портфоліо, бізнес-контакти, перегляд статистики, можливість робити фільмографію-резюме у розширеному вигляді (наприклад, додати фотографії та відео).
Принцип наповнення сайту як бази не відрізняється принципу Вікіпедії: інформацію може додавати будь-який зареєстрований користувач, після чого її затверджують або відхиляють модератори. Редакційні матеріали сайту створює офіційна команда IMDb.
Донедавна в Україні сайт був популярний лише у тих користувачів, хто добре володів англійською мовою, адже ресурс є англомовним. Його головним конкурентом на пострадянському просторі був викуплений Яндексом «КиноПоиск» — російський клон IMDb, який, до того ж, запозичує з нього левову частку інформації про фільми. Утім, ера популярності «КиноПоиска» в Україні завершилась у 2017-му, коли його внесли до санкційних списків та фактично заборонили вільний доступ до нього, а сам ресурс по суті став російським онлайн кінотеатром. Крім того, тепер IMDb доступний у 9 мовних варіаціях, до яких додається можливість перекладу інтернет-браузером. Українська мова на IMDb також є, але тільки для назв фільмів (само собою, якщо їх туди додали контрибутори). Великою перемогою є і те, що після 10 років перманентних дискусій на форумі сайту щодо необхідності додати літери «і, є, ґ» до стандартної кирилиці, зрештою це було зроблено.
Як і будь-який сайт, що працює на презумпції довіри до користувачів, IMDb має проблеми із помилками або зловживаннями. Крім того, інформацію на сайт відносно легко додати — але дуже важко скоригувати або прибрати, навіть досвідченим контрибуторам. Усі ми знаємо про «війни правок» у Вікіпедії — те саме відбувається і на IMDb. Наприклад, на сайті 2 роки знаходився нагородний список неіснуючої кінокритичної асоціації; також, один із користувачів сайту змінив опис російського пропагандистського фільму «Крим» на «фільм про те, як двоє людей кричать один на одного». Ще один приклад: директорка української кіностудії вписала собі «регалії» продюсера до усіх фільмів цього продакшена, хоча була позначена у титрах як адміністративна працівниця. В цілому, «косяків» там достатньо, тож інформацію з цього сайту варто перевіряти — втім, як і з будь-якого іншого інтернет-ресурса.
Letterboxd
Альтернативою IMDb є молодший, але не менш популярний майданчик для синефілів Letterboxd, який створили у жовтні 2011 року новозеландські дизайнери Меттью Бьюкенен і Карл фон Рендоу. Він відрізняється від IMDb відкритістю профілів та віральною можливістю поділитися відгуком, щоденником переглядів або списком. На IMDb всі ці функції в тому чи іншому вигляді також присутні — та вони там не популярні, адже їх реалізація дуже складна.
Популярності Letterboxd сприяли грамотні просування та тестинг. Першу закриту бета-версію випробовували на 17 тисячах запрошених кіногіків та сінефілів. Через півроку запустили публічну бета-версію, яка працювала за запрошенням — і саме цей принцип дозволив сформувати основний кістяк адекватної аудиторії. Як відомо, короля робить почет, а будь-який сайт – його користувачі. І лише у лютому 2013 року сайт став загальнодоступним.
Особливістю Letterboxd є те, що в його базі відсутні сезонні серіали (такі як, наприклад, «Гра престолів» чи «Друзі») — це принципова позиція авторів сайту. Але присутні мінісеріали та окремі серії серіалів, які є самодостатнім аудіовізуальним твором (наприклад, кожна серія нетфліксівського серіалу «Любов, смерть та роботи» оформлена окремою сторінкою).
Як і IMDb, Letterboxd є безкоштовним сервісом, тож він «живе» за рахунок реклами та преміальних і професійних підписок: Pro, Patron та професійний HQ-акаунт, який надається верифікованим користувачам (наприклад, кіностудіям, фестивалям, VOD-платформам, інституціям). Преміальна підписка дає доступ до додаткового функціоналу, прибирає рекламу, а також є важливим внеском у життєзабезпечення сайту. Вартість «апгрейду» відносно невелика: Pro коштує 16 євро, а «патрон» 41 євро на рік, при цьому в «чорну п'ятницю» діє 50% дисконт. Для порівняння, Pro-акаунт на IMDb коштує 150 доларів на рік і доступний лише через акаунт в Amazon.
Letterboxd дозволяє імпортувати оцінки користувача, проставлені на IMDb, а також містить посилання на IMDb щодо вузькоспеціальної інформації (на яку камеру знімався фільм, який саундтрек звучав). При цьому на Letterboxd можна написати та моментально (без премодерації) опублікувати відгук будь-якою мовою світу; за потреби, його легко відредагувати або видалити. Також тут набагато легше додати до бази новий фільм.
Команда сайту веде власний редакційний розділ та блог, а головною «фішкою» Letterboxd є списки — від звичайних юзерів, команди сайту та веріфікованих HQ-користувачів. Крім добірок фільмів, які необхідно подивитися «перш, ніж ви помрете» від авторитетних експертів та видань, є також «шалені» списки користувачів. Наприклад, список фільмів із чорними постерами та червоними літерами, або список фільмів «у яких головний герой вперше відвідує будинок батьків свого партнера лише для того, щоб зрозуміти, що вони расисти». Там також можна знайти перелік усіх колись знятих квір-фільмів, або добірку всіх стрічок кінофестивалю в Торонто, або список «безнадійних фільмів».
Серед мільйона користувачів Letterboxd можна зустріти відомих кінематографістів та кінокритиків, які нарівні з усіма ведуть щоденники переглядів, пишуть відгуки, складають списки. Найбільша кіноманська активність відбувається під час фестивалів: не встиг пройти показ на Санденсі чи у Каннах, а на «леттері» вже з'являються перші оцінки та відгуки. Причому, не лише про сам фільм, а й про навколокіношні речі — наприклад, про що режисер розповідав на Q&A (тож це ще й трохи Twitter та Reddit). Після «Молодості», ОМКФ або Докудейз український сегмент активних користувачів також оперативно проставляє оцінки та робить відгуки — хоча їх кількість, звісно, не може конкурувати з реакцією на світові фестивалі.
Українське кіно на світових кіноресурсах
А що ж із репрезентацією українського кіно у цих двох базах? І наскільки популярні ці ресурси серед українських кінолюбителів та професіоналів? Точної статистики чи соціологічних досліджень в нас немає, утім можна зі впевненістю сказати, що невеликими кроками українська кінокультура освоює ці майданчики. Наприклад, в базі IMDb за ідентифікатором «Україна» на сьогоднішній день значиться 4235 назв, а аналогічний показник на Letterboxd виводить число 2506. Ще рік тому ці показники були набагато меншими.
На IMDb певна частина українських кінематографістів вже має Pro-акаунти: цю необхідність диктують умови ринку та співпраця з іноземними продакшенами, які в першу чергу переглядають «айемдибішний» профіль. Користувацький інтерес поки що залишає бажати кращого, адже навіть національні прокатні хіти мають до 50 оцінок глядачів – а це означає, що небагато українців використовують базу активно. Неохоче користовуються потенціалом сайту також українські кінофестивалі та прокатники: наповнення сторінок датами українських релізів та інформацією щодо нагород залишається здебільшого справою ентузіастів-волонтерів.
На Letterboxd ситуація подібна: це все ще terra incognita для українських кінолюбителів та професіоналів. Нещодавно власний HQ-акаунт на сайті завела українська незалежна VOD-платформа Takflix, ставши першим користувачем з України із подібним статусом. Проте український сегмент сайту вже має свою невелику фан-базу: на його просторах періодично можна побачити не лише українське кіно, а й українську мову. До популяризації України доклалася і військова агресія Росії: 2 березня Letterboxd випустив редакційну замітку «Культура як зброя», присвятивши її українському кіно та користувачам, які просувають його на майданчику. Серед активних на сайті українських кінокритиків можна згадати Кирила Пищикова, Юрія Самусенка, Антона Фролова й автора цієї колонки, а серед цікавих користувачів — tamara, evgeniy karavanskiy, Denis Satanovsky, vlad holovko, shadow_of_lilit, maria_blindiuk.
Наостанок можна додати, що і IMDb і Letterboxd — це, насамперед, сайти, які урізноманітнюють сінефільський досвід, допомагають глядачам знайти інформацію, а кінопрофесіоналам — структурувати їх досягнення та отримувати фідбек від глядачів. На жаль, на них трапляються помилки та викривлення інформації, що взагалі притаманно будь-якому інтернет-ресурсу. Це, звісно, аж ніяк не робить їх непотрібними — навпаки, чим вищою буде культура їх використання та наповнення, тим кращим буде загальне інформаційне поле.
