ГоловнаКультура

Кінофестиваль «Тактична пауза» у розбомбленому Миколаєві. Фоторепортаж

Миколаїв став одним із тих українських міст, які війська РФ обстрілюють дуже планомірно та майже щоденно: з 5 місяців війни, миколаївці могли не ховатись в укриттях заледве 3 тижні. У місті знищена критична інфраструктура, воду доводиться брати з солоного Південного Бугу (минулоріч туди навіть запливли дельфіни, бо сплутали річку із морем), зруйновані школи, садочки, університети, лікарні, зупинки громадського транспорту. Від обстрілів загинуло більше 120 мирних жителів, отримали поранення - більше 550, серед тих та інших є діти. Загалом, у колись півмільйонному місті залишилось близько 230 тис. мешканців, які перебувають під постійним психологічним тиском: залякування цивільних є метою терористичних обстрілів військ РФ, які прагнуть схилити українців до колабораціонізму.

Засобом моральної та психологічної підтримки миколаївців став кінофестиваль «Тактична пауза», який проходить 27-31 липня в одному з укриттів міста. Його організували кіножурналіст Алекс Малишенко та координатор волонтерів ГО “ДОФ” Дмитро Давиденко. Фестиваль показав 7 українських стрічок останніх років, які отримали нове звучання у новій реальності.

Фото: Рогозіна Наталя

У межах фестивалю проходять покази стрічок “Додому” Нарімана Алієва, “Стоп-Земля” Катерини Горностай, “Мої думки тихі” Антоніо Лукіча, “Заповідник Асканія” Андрія Литвиненка, “Перша сотня” Юрія Грузінова, Юлії Шашковї та Ярослава Пілунського, “Безславні кріпаки” Романа Перфільєва, “Зошит війни” Романа Любого.

Фото: Наталя Рогозіна

Фото: Наталя Рогозіна

Фото: Наталя Рогозіна

Фото: Рогозіна Наталя

Фото: Рогозіна Наталя

Фото: Рогозіна Наталя

“Ми обрирали фільми за трьома критеріями: брали стрічки, які тут ще не показували, обирали за географічною близькістю - про Херсонщину, про Крим - та фільми, які мають позитивну інтонацію. Ми хотіли, щоб мешканці Миколаїва отримали посил до повернення до нормального життя - наскільки воно взагалі тут можливе. Бо, як виявилось, у місті, наприклад, зараз неможливо купити одяг, адже усі спеціалізовані магазини закриті. Але потроху бізнеси починають відкриватись, і ми хотіли підживити цю нормалізацію, адже культурні події - це необхідна ознака якісного життя. Це було основною нашою мотивацією,” - розповів Алекс Малишенко.

Фото: Рогозіна Наталя

“Ми брали саме українські стрічки - щоб люди ще раз згадали, за що вони воюють. Як виявилось, у Миколаєві було не все гаразд із показом українського кіно. Всього у місті три кінотеатри, орієнтовані на комерційні фільми. Навіть “Мої думки тихі” Лукіча, який ішов по країні у широкому прокаті, в Миколаєві раніше не був показаний. Тож наші глядачі мали першу змогу побачити його,” - додав він.

Найбільше глядачів було якраз на цьому фільмі, а також на фільмі Нарімана Алієва “Додому”. Усього, за підрахунками організаторів, фестиваль відвідають декілька сотень глядачів - і це немало для невеликого підвального приміщення з "античними" розписами, для воєнної реальності, коли, з міркувань безпеки, час показу повідомляється лише за день до нього. 

Фото: Рогозіна Наталя

Фото: Рогозіна Наталя

На показах були також присутні два режисери, чиї стрічки увійшли до програми фестивалю: Андрій Литвиненко та Роман Любий. Вони взяли участь у обговореннях після показів їх фільмів.

Фото: Рогозіна Наталя

Фото: Рогозіна Наталя

Фото: Рогозіна Наталя

«Проведення культурних подій для волонтерів Миколаєва є амбітним завданням, не менш важливим, аніж допомога ліками чи продуктами. Покази українського кіно об’єднають військових, волонтерів, жителів міста навколо ідеї споживання якісного українського контенту і допоможуть полюбити українське кіно», – коментує Дмитро Давиденко.

Фото: Рогозіна Наталя

Перегляд фільмів відбувається безкоштовно за попередньою реєстрацією.

Фото: Рогозіна Наталя

Фото: Рогозіна Наталя

Фото: Рогозіна Наталя

Ксенія БілашКсенія Білаш, редакторка відділу "Культура"
Наталя РогозінаНаталя Рогозіна, фотографка
Читайте головні новини LB.ua в соціальних мережах Facebook, Twitter і Telegram