Почнімо, напевне, з того, що згадаємо минулий рік, коли в УКФ змінилися дирекція, наглядова рада і, здається, філософія інституції загалом. Ви увійшли у склад наглядової ради минулого літа, коли скандал навколо неї вже був у розпалі. Що спонукало вас до цього?
Треба починати ще раніше, з 2014 року. Ви пам’ятаєте, в нас була Асамблея діячів культури України. Ми, кілька сотень експертів, працювали в підвалі Міністерства культури над способами і механізмами реформування. І створення УКФ було одним із засобів реформування сфери культури, тому все, що відбувається з фондом, завжди було для мене дуже важливим. Звісно, мене дуже турбували останні події з УКФ, і я, до речі, подавала документи на участь у новій НР від громадської організації “Новий Донбас”, але не пройшла.
Пізніше, коли Лариса Мудрак пішла [з посади голови НР], я подумала: якщо я не змогла пройти у склад прямим шляхом, чому б мені зараз не спробувати зайти через міністерство? Я звернулась до міністра [Олександра Ткаченка], ми зустрілись, поговорили, і він висунув мою кандидатуру.
Про що ви говорили з міністром? Які в нього були питання до вас?
Він запитував про мою мотивацію. І я йому розповіла приблизно те саме, що й вам. Я відчувала обов’язок уможливити роботу УКФ, а для цього не вистачало члена для кворуму в наглядовій раді. Проте нині виходить так, що моя присутність дає кворум, але мій голос не впливає на рішення.
Як ви оцінюєте те, що відбувається зараз в УКФ і, зокрема, в наглядовій раді?
Ситуація в наглядовій раді й останні озвучені там пропозиції — це повне перебирання всіх операційних функцій УКФ на наглядову раду.
Про які саме пропозиції йдеться?
Наглядова рада пропонує внести зміни у власний регламент. Зміни полягають у тому, щоб НР фінально вирішувала все. От просто все, що стосується проєктів. І це нівелює саму ідею УКФ, адже, за законом, це інституція, яка забезпечує конкурс і дає гранти на основі рівних і прозорих умов. А запропоновані зміни, які підтримує більшість членів НР, повністю руйнують принцип змагальності. Я вважаю, що ситуація катастрофічна і вона вимагає термінового втручання.
Я намагалась зрозуміти логіку дій членів НР і прийшла до висновку, що вони не мають на меті зберегти систему, у якій кожен українець мав би рівний доступ до можливості створювати культурні продукти.
Хіба таке розуміння повноважень не суперечить закону про УКФ? За цим законом, конкурс відбувається на підставі експертної оцінки. Якщо дев’ять членів НР — а зараз їх лише сім, — повністю вирішують долю кожного проєкту, то навіщо тоді взагалі експерти?
Я так само поставила це питання на засіданні НР. Ми навіть запросили фахівця з юридичного відділу, який повідомив, що НР не може це робити, бо це порушення закону. Але інші члени НР влаштували галас, вигукували звинувачення в непрофесійності. Їхня аргументація була така: якщо НР сама затверджує регламент, то вона може і змінювати його. І для чого ж тоді взагалі НР, якщо не для керування долею проєктів? Ні, вони кажуть, що це їхня відповідальність, і ця ситуація для них цілком нормальна, жодної проблеми в цьому рішенні вони не вбачають.
А взагалі, атмосфера, ситуація та рівень спілкування в теперішній НР — це безконечне хамство та незвертання уваги на зауваження. І ті зміни, які пропонує НР, безперечно, дають великі можливості для лобіювання власних інтересів — чим, на мою думку, вони й займаються останні пів року. От і все.
Про відповідальність — це цікаво. Зараз кримінальна відповідальність лежить на директорі УКФ, і це чудово демонструє кейс Юлії Федів. Але якщо всю операційну діяльність контролює НР, то чи не має тоді вона нести і кримінальну відповідальність? Чи порушувалося це питання?
Насправді це називається колективна безвідповідальність, бо члени НР не є держслужбовцями, на них не поширюються відповідні обмеження. І навіть зараз вони нічим юридично не обмежені. От вони вирішили, що не хочуть робити відеозапис засідання, на якому вирішували, яких експертів брати, а яких ні — і вони його не робили. Хоча це є прямим порушенням принципу прозорості.
А як обирали експертів? Ви були на цьому засіданні?
Обирали на двох засіданнях, я була лише на другому. І я загалом не розумію, чому НР обговорює і затверджує кожного експерта. Скажу простіше — хто ми такі, щоб вирішувати, має ця людина експертизу чи ні? Для цього є цілий відділ УКФ, який працює з експертами — вони перевіряють документи, збирають інформацію, і ми маємо їм довіряти. Інакше навіщо потрібен цей відділ?
Власне ж, цього року УКФ переробив процедуру обрання експертів і запровадив додаткові бали за наукові ступені та офіційні рекомендації. Наскільки я розумію, експертний відділ УКФ мав проставити бали кожному кандидату в експерти та сформувати на базі цього рейтинги. Виходить, що члени НР не зважали на ці рейтинги та викреслювали з них експертів?
Ні, рейтингів узагалі не було, були списки, які подавала дирекція зі своїми коментарями. І НР обговорювала кожного з цих списків. Виправдовували це тим, що було багато нарікань на експертів і треба уважніше їх обирати. От про одну експертку пан Сусленський (член НР. – Ред.) сказав: “Її не буде. Вона мені не подобається. Знаєте, що вона говорила про нас?” На моє прохання надати більше пояснень він не відреагував, і НР більшістю проголосувала проти цієї експертки. Інший приклад з дружиною першого заступника міністра культури, яка подала свої документи на експертку. Я зауважила, що тут слід подумати про можливість конфлікту інтересів та адміністративного тиску. У відповідь я почула — а вона що, не людина? І далі обговорення не пішло, більшість голосує за. Тобто уявляєте собі рівень аргументації?
УКФ має затверджену Методику експертного оцінювання проєктів, але виконувач обов’язків голови НР пан Артеменко написав власні рекомендації експертам, які затвердила НР. І ці рекомендації мені дуже нагадують колишні темники. Це називається ручне управління з метою просування якихось своїх проєктів — неважливо навіть, які саме там рекомендації, важливий сам факт їхнього існування.
Обґрунтування було таке: існує змова експертів, є чати і телеграм-канали, де експерти домовляються між собою, який проєкт вони пропустять, а який ні, і за це беруть відкати і гроші. Тому експертів потрібно жорстко контролювати. Я просила показати мені ці чати, але нічого мені не показали.
Ви знаєте, я була експерткою УКФ від першого грантового сезону, але жодного разу не те що не бачила, а навіть не чула про щось подібне. Мені це нагадує механізм психічної проєкції, коли людина власні бажання та мотиви приписує іншим, як наслідок, не відчуває за них відповідальності.
Тут навіть не проєкція, це просто люди з кардинально іншим світоглядом, які не визнають і не уявляють можливості іншої реальності, інших мотивацій.
Коли затверджували пріоритетні напрямки діяльності УКФ на 2022 рік, там жодного слова не було про війну. Україна восьмий рік у війні, але нікому не спало на думку виділити у пріоритет підтримку проєктів, які працюють з цією темою. Мені довелося просити про листи підтримки — зокрема, від нашого головнокомандувача — і лише після цього НР внесла в пріоритети протидію інформаційній складовій російської військової агресії. Це була боротьба. І це, власне, теж питання світогляду та мотивацій.
Іще згадаймо про стратегію УКФ. На останній пресконференції пан Берковський (виконавчий директор УКФ. — Ред.) казав, що десь у січні чи трохи пізніше мають бути громадські слухання щодо стратегії. Як із цим справи?
Уже відбулася стратегічна сесія, на неї запрошували всіх членів НР (але була лише я), була дирекція, працівники з усіх відділів УКФ і запрошені спеціалісти з Reputation Lab. Були також запрошені гості з різних сфер — декілька продюсерів, здається, навіть журналісти. Ми працювали цілий день, ми працювали командами, і це був цікавий процес. Тепер чекаємо на результати: Андрій Кашпур (керівник Reputation Lab. — Ред.) уже віддав напрацювання колективу УКФ, вони нададуть коментарі, і зрештою фінальний варіант буде представлено НР, міністерству та суспільству. Я ще не бачила цього результату, але процес іде.
Зараз іде також процес обговорення змін до закону про УКФ. Одна зі змін, яку просуває НР — ввести оплату її діяльності, оскільки дуже зросло навантаження. Як ви ставитесь до цієї ідеї?
Так, через те, що НР перебрала на себе всі повноваження, ми збираємося по декілька разів на тиждень і сидимо по 5-6 годин. Це реальна робота, а робота має бути оплачена. Але питання в тому, навіщо виконувати цю роботу, яка є дублюванням операційної діяльності УКФ?
Станом на тепер НР не має затвердженого голови. Міністру запропонували три кандидатури, одну з яких він має затвердити, так?
Ні, він не має, він може затвердити. Я не була присутня на засіданні, де обирали ці кандидатури (ексміністр культури Євген Нищук, в.о. директорки Національного заповідника “Бабин Яр” Роза Тапанова, віцепрезидент НАОМА Валерій Бітаєв. — Ред.), і я сподіваюсь, що міністр нікого з них не затвердить.
Чому?
Я взагалі вважаю, що НР має бути ліквідована. Неможливо розробити механізм відкликання всіх членів НР — а це означає, що теперішня ситуація може повторюватись. У першу чергу це стосується членів НР від громадських організацій і культурних закладів (у склад НР входять по два представники від ГО, закладів культури, Мінкульту та ОП, а також голова НР. — Ред.).
Тому я звертаюсь до Президента та міністра культури з пропозицією відкликати своїх представників. НР у тому вигляді, який є зараз, потрібно зупинити. Адже ті рішення, які вона зараз приймає, матимуть катастрофічні наслідки для культури. Це руйнування УКФ. Якщо три члени НР будуть відкликані, не буде кворуму і НР не зможе приймати ці рішення.
Але ж це фактично поверне нас до ситуації, яка була, коли ви зголосились увійти до НР. Відсутність кворуму означає блокування певних аспектів роботи УКФ.
Так, але користуючись цією затримкою, слід швидко працювати над змінами закону про УКФ. Процес роботи над ними йде, зараз пропозиції вже пішли по різних інституціях і міністерствах, і я думаю, що десь у квітні можливе подальше їх обговорення. Крім того, зараз уже затверджені програми, затверджені експерти, усе буде працювати. Якої якості буде ця робота — це інше питання. На мою думку, зараз треба боротися за наступний грантовий сезон.
З іншого боку, ми маємо приклад попередніх трьох років існування фонду, коли НР нормально працювала та виконувала свої функції. Крім того, є інші інституції — зокрема Український Інститут, де НР успішно працює, виконує дорадчу функцію та не перебирає на себе невластиві їй функції. Можливо, вихід у тому, щоб в оновленому законі про УКФ чітко прописати функції НР, звузити їх?
Ми можемо погодитися з тим, що є різні можливості для обговорення. Але теперішня ситуація — патова та критична і вимагає швидких дій. Можливо, скасування НР не єдиний варіант, але станом на сьогодні я бачу його ефективним.