Щоб там не говорили позитивного про репетиторство в освіті, а існування попиту на нього, особливо серед старшокласників, є індикатором недоліків в організації освіти.
Не варто апелювати до проблем виробництва, адже неможливо започаткувати нові сучасні виробничі потужності без опори на освіту та науку. І особливо математично-природничу.
Може з приходом нової команди «непрофесійних політиків» нація отримає щось на кшталт нового «човна» від Ноя замість «титаніків» від «професійних» політиків.
Як колись, так і зараз у нас з адекватністю вимог до здобувача освіти постійні проблеми: документ про якби здобуту освіту отримують всі і майже всіх буде взято до ВНЗ.
Управління в освіті здійснює не номенклатура, а прямі виконавці з конкретними дійовими повноваженнями, для застосування яких їм не потрібні ніякі узгодження «з верхами».
Саме така модель дозволяє зі зміною керівництва державних/комунальних осередків суспільної діяльності забезпечувати стан, за якого їх не трясе та не гойдає зі сторони в сторону.
Чому реформи в освіті України тривають десятиліттями майже без жодних сутнісних ознак тих реформ? Тому, що дотичні до справжньої наукової сфери кола забалакують реформи. …
Здатні на реформаторські рішення не мають повноважень на реформу, у якій з'явиться мережа відокремлених від школи профільних ліцеїв для старшокласників.
Цього року також були встановлені прохідні бали «здав/не здав» на рівні, який практично не відрізняється від рівня «сліпого вибору» відповіді з числа запропонованих.
Актуальним у контексті питання успіху реформ є розуміння сутнісної відмінності європейських
стандартів організації життя з такими, що від пострадянського спадку.
Статистика вказує на хибність поширеної думки про флагманську роль спеціалізованих шкіл у справі забезпечення високого рівня освітньої підготовки учнів.
Ще більше тридцяти років тому побачив як в закордонних ліцеях організована робота учнів, вчителів та керівників закладів загальної середньої освіти без нарад та засідань з питань поточної…
Щоб там не говорили позитивного про репетиторство в освіті, а існування попиту на нього, особливо серед старшокласників, є індикатором недоліків в організації освіти.
Наших педагогів і батьків влада весь час «годує» поясненнями типу: «Наша економіка не доросла до того, щоб так потурбуватись про школу».
Для всього світу важливий якомога дієвіший механізм визначення кваліфікації вчителя, інакше без цього ризики поширення псевдоосвіти стають неминучими.
Не варто апелювати до проблем виробництва, адже неможливо започаткувати нові сучасні виробничі потужності без опори на освіту та науку. І особливо математично-природничу.
Може з приходом нової команди «непрофесійних політиків» нація отримає щось на кшталт нового «човна» від Ноя замість «титаніків» від «професійних» політиків.
Як колись, так і зараз у нас з адекватністю вимог до здобувача освіти постійні проблеми: документ про якби здобуту освіту отримують всі і майже всіх буде взято до ВНЗ.
Проблеми самоорганізації освітніх осередків теперішнього українського суспільства витікають із антинародної сутності моделі управління у державі.
Основна проблема України в тому, що досі непорядна меншість керує порядною більшістю. Чому ж мільйони громадян миряться з усім цим.
Різниця в умовах для вчителювання має велике значення. Не лише для учнів, а й для нації в цілому.
Далеко не кожен пересічний, не лише громадянин, а й держслужбовець здатен розрізнити, що спрацює на руйнацію, а що на розвиток освіти.
Без побудови загальнодержавної відповідальної системи взаємодії учнів з учителями одними закликами порядна та ефективна освіта не робиться.
Невже у системі має бути так, що кожен керівник призначає щоразу апарат служби чи робочий колектив «під себе»?
Виділення старшого циклу освіти в окрему ланку є кардинально-принциповою відмінністю від практики поділу закладів на звичайні та спеціалізовані школи.
Про французьку модель здійснення конкурсу на заміщення вакантних педагогічних посад.
Управління в освіті здійснює не номенклатура, а прямі виконавці з конкретними дійовими повноваженнями, для застосування яких їм не потрібні ніякі узгодження «з верхами».
Зроблено законодавчий крок до того, щоб у нашій системі освіти запрацювали дійсно демократичні (колегіальні), а не лише авторитарні механізми.
Саме така модель дозволяє зі зміною керівництва державних/комунальних осередків суспільної діяльності забезпечувати стан, за якого їх не трясе та не гойдає зі сторони в сторону.
В освітній політиці одним зі слабких місць є ігнорування того, що реально може змінити на краще якість освітньої діяльності системи.
Частина перша.
Якщо вчитель не зміниться, НУШ не буде. Павло Хобзей (МОН).
Чому реформи в освіті України тривають десятиліттями майже без жодних сутнісних ознак тих реформ? Тому, що дотичні до справжньої наукової сфери кола забалакують реформи. …
Здатні на реформаторські рішення не мають повноважень на реформу, у якій з'явиться мережа відокремлених від школи профільних ліцеїв для старшокласників.
Цього року також були встановлені прохідні бали «здав/не здав» на рівні, який практично не відрізняється від рівня «сліпого вибору» відповіді з числа запропонованих.
Актуальним у контексті питання успіху реформ є розуміння сутнісної відмінності європейських
стандартів організації життя з такими, що від пострадянського спадку.
Статистика вказує на хибність поширеної думки про флагманську роль спеціалізованих шкіл у справі забезпечення високого рівня освітньої підготовки учнів.
Ще більше тридцяти років тому побачив як в закордонних ліцеях організована робота учнів, вчителів та керівників закладів загальної середньої освіти без нарад та засідань з питань поточної…
