Отже, місія моїх досліджень – упередити системні маніпуляції та фальшування результатів на виборах. Сьогодні йтиметься про рейтинги і «провладних рейтингоробів».
Влада постійно намагається створити зручне для неї задзеркалля: підтасовує дані про економічний стан, звітує про псевдоуспіхи. Але ми на власні очі бачимо реальну ситуацію. Читаєш дані про економічний ріст і починаєш вірити, а потім відкриваєш гаманець, холодильник і… зачарування соціологією миттєво щезає.
Те саме відбувається під час виборів, - нас зомбують огидними цифрами, пишуть як за тиждень кандидат «піднявся» чи «впав». Витягуєш із поштової скриньки жмут газет, а там - найнесподіваніші рейтинги. Який же розрахунок кандидатів-рейтингоробів? Відповідаю – суцільна маніпуляція, щоб поставити просту людину перед фальшивим фактом, ніби то є два-три кандидати-лідери і треба обирати між ними, а інші - «непрохідні». Виходить проста політична арифметика: купуй газету і друкуй у ній рейтинги. Щодня переодягайся у танкіста, будівельника, космонавта і розказуй на сторінках «натренованої як вівчарка» газети, як від цього «переодягання» росте твій рейтинг і «народна любов». Хочу спитати кандидатів: «Де ви набралися такого зухвалого цинізму, невже не огидно від свого справжнього обличчя? Чому, наче політичні аферисти, розмахуєте вигаданими цифрами перед обличчям втомленого від політики виборця?».
Розрахунок політтехнологів – простий. Під час передвиборчих кампаній, у поведінці виборця, працює фактор необхідної мобілізації під одного чи двох лідерів. Тоді «електорат», наче струмок, перетікає у «політичне озеро» одного із кандидатів. Фахівці добре знають: найкращий спосіб спрямувати увагу виборця – це фальшиві рейтинги. В Україні соціологія вже давно вигідний бізнес. Одна «анкетка», з якою до Вас підходять хлопчики та дівчатка, коштує близько одного долара, плюс плата за перекручування даних. Щоб отримати соціологію, треба опитати понад 2 000 чоловік. Опитувати треба кожні два тижні. Виходить «кругленька» сума.
Соціологічних прийомів для посилення агітації через «перекручування рейтингів» - дуже багато. Наприклад, з 10 конкурентів «соціолог» міняє місцями результати першого і другого кандидата. Тоді усі інші, усвідомлюючи об’єктивність своїх показників, мовчать, а істерики перших двох сприймаються як політично вмотивовані і безпідставні. Так виборець звикає до «соціологічного бруду» у своїх поштових ящиках, на радіо та ТБ. Є й інші прийоми. Наприклад, свідоме заниження рейтингу замовника соціології аби мобілізувати його електоральне ядро, мобілізувати перед загрозою виграшу іншого суперника. Інколи рейтинги ще показують у динаміці, або навпаки, - демонструють виборцям «зручні антирейтинги» суперників.
Мы категорически против «социологических войн», против заказных опросов, кооторые дисквалифицируют социологию как профессию и искажают реальные рейтинги доверия людей к политическим силам
Я хотів би звернутися до Киян-виборців. На нас єдійснюється найбільший маніпулятивних тиск, адже найскладніші і найдорожчі вибори - саме у Києві. Я робитиму все, щоб не дозволити вас надурити. Мої статті будуть для вас, дорогі Кияни, порадниками і помічниками. Перша порада: не дозволяйте нікому, ні кандидатам, ні і їхнім штабам, впливати на зміну ваших переконань через рейтинги. Не вірте ні кандидатам, ні рейтингам, а самостійно аналізуйте програми та життєвий шлях претендента. У наступній статті я розповім про український феномен «самовисуванця» і те, чиї «вуха», як правило, стирчать з-за їх спини.