ГлавнаяБлогиБлог Ольги Михайлюк

Action Writing: експресіоністичне письмо і «роздІловІ»

Напередодні показу фільму-концерту «Розділові Наживо» у кінотеатрах 11 грудня, вигадала термін для визначення того, що я роблю в «роздІлових» - Action Writing. За аналогією з Action Painting. Американські експресіоністи працювали з емоцією, вираженою абстрактними символами й рухом. Я додаю слова. Сенси, які потім цікаво доповнювати, змінювати, доводити до абсурду. Пишу, закреслюю, ламаю й відтворюю знову. Це такий потік, який іноді заносить в чисту імпровізацію. Коли сенси починають проявлятися й розчинятися вже без слів — через звуки, лінії, фактури.

Фото: розділові

Для мене зараз відбувається певна розгерметизація. «роздІловІ» поєднують текст, музику й цей мій Action Writing. Тексти надруковані в різних збірках і можуть жити самостійно. Музичні композиції, створені для проєкту, в іншому аранжуванні іноді звучать в інструментальних концертах. Я ж ніколи не насмілювалась інтерпретувати свою складову — імпровізувати, можливо, в іншому складі чи з іншими текстами, чи самостійно. Зараз цей момент настав. Багато ідей і пропозицій. Натомість, «роздІловІ» лишаються дуже важливими. Нещодавно відбулась презентація мультимовної версії нашого сайту, тепер англійською, німецькою, італійською, французькою, польською й чеською — переклади можна порівнювати, комбінувати, створювати свою особливу мову. Для цієї презентації ми з моїм другом і великим прихильником «роздІлових» Сашком Московчуком в Івано-Франківську готували об’єкти, які включають роботи, створені під час перформансів протягом останніх п’яти років. 

Незначну їх кількість, адже після виступів люди часто просили «на пам’ять» — це зазвичай дуже пронизливо, я, ясна річ, віддавала. Цікаво побачити, де ці роботи зараз. Знаю тільки про деякі з них. Одна стала ліхтарем, друга ескізом для інтер’єру, третя татуюванням. Дивлячись на них, можна побачити, як змінювалося ставлення до певних слів, тем, больових точок. Війна. Ні Ні — НіжНІ. Ніч і Нічого. Зараз я шукаю такі ключі в інших мовах.

Письмо почалося випадково. Я була на стипендії на Віллі Вальдберта, неподалік Мюнхена. Було багато часу й можливостей експериментувати, вілла сама надихала на поетичне сприйняття світу, в кімнаті були великі вікна й туди потрапляло багато яскравого зимового світла. За вікном — озеро й Альпи — чиста краса й радість від того, що можеш її спостерігати. Хотілося розчинитися. І раптом неймовірний сум всередині. Хочеться зібратися й поїхати звідси геть. Зима’2015, війна. Може, цей серпанок, світло і сум — якось разом і є той напівпрозорий папір, на якому я полюбила працювати. Я тоді написала багато слів, рядків, віршів різними мовами (як сувої) на кальках і розвісила їх по кімнаті — вони ловили світло, протяги й легенько тріпотіли. Мені лишалося тільки значення слова destination, і я почала писати вздовж паперового полотна. Люблю міняти напрямки. Але не дописала, зламався олівець, лінія перервалася, я вирішила, що це знак не показувати запланований на той момент перформанс. Проте лінія продовжилася в «роздІлових». Там знайшлося місце і кальці, і ягодам бузини, і зеленці. Коли почалася війна, я додала, теж якось підсвідомо, зеленки в роботу. І вона стала нашим кольором. Смарагдовий. Любові смарагдова течія) Знаєте, що зелений колір зеленки має суто психічний вплив? Передбачається, що зелений колір вже сам по собі заспокоює й лікує. Тоді ж з’явилися і ягоди бузини — через їх неймовірний колір. Потім вже я дізналася, що з бузини робили перші чорнила. Дякую світові за такі підказки.

А до action writing підштовхнув Олексій Ворсоба. На репетиції я щось писала, малювала, креслила, і він сказав, що я маю робити це під час виступів, що він тримається за цю лінію. Я стала працювати наживо, але спочатку не на сцені, а десь за лаштунками або на балконі, якщо такий був у залі. Але справжня взаємодія й можливість імпровізації з’явилася, коли ми всі опинилися на одному майданчику, бачили, чули, відчували один одного.

Зараз «роздІловІ» в моменті перетворення. Всі пишуть про те, що ми ставимо крапку. Так і є. Але в «роздІлових» все починається саме з крапки. Зараз, окрім того, що активно розвивається сайт, з’явилася ідея аудіовізуальної інсталяції (зазвичай до сайту не можна доторкнутися, але не в нашому випадку), яка буде включати об’єкти, відеопроєкція окремих творів, світло, малюнки й можливості для тих, хто туди потрапить, згенерувати (або онлайн, або просто написати тушшю) важливі слова. Над аудіо теж незабаром почнемо працювати. Хочемо провести чергову зустріч-лабораторію, запросивши перекладачів (всі захоплені й готові їхати в Україну), записати різні голоси, інтонації, темпераменти й заплести це в наш твір. Не будемо приховувати — проекспериментуємо наживо, а потім зведемо сам матеріал. Словом, хочемо створити світ, в якому важливі паузи. Хоч вони й трапляються саме посеред слів.

Ольга Михайлюк Ольга Михайлюк , Режисерка проєктів Агенції АртПоле
Читайте главные новости LB.ua в социальных сетях Facebook и Twitter