ГоловнаБлогиБлог Олени Вишнякової

Уроки потрясінь: чого навчилися школи за час війни

Нові умови, в яких діти отримують зараз освіту, випробовують не на жарт силу волі батьків, вчителів та дітей.

Завдання батьків — організувати безпечний онлайн-процес навчання, але через віялові відключення електроенергії інколи це завдання може бути до снаги хіба що Ітану Ханту з кінострічки “Місія нездійсненна“.

Завдання школи — дати дітям якісні знання, але все через ті самі причини — це також стає проблематичним.

Як результат, через віялові відключення електроенергії можливості та якість такого навчання, значною мірою, падає.

Фото: twitter.com/unicef_eca

Однак, я з тих оптимістів, які вважають, що не все так погано, як могло б бути, з огляду на те, що в країні продовжуються ракетні обстріли та бойові дії. Зокрема, армія освітян продовжують виховувати майбутні покоління: незалежно від трагічних обставин; незалежно від того чи є електроенергія, чи ні; незалежно від місця проведення навчального процесу (в укритті, класі чи на вулиці).

Ці складнощі, війна в цілому, дала неоціненні уроки для всієї освітньої системи.

Які уроки потрясінь для української освіти, які принесла війна?

Урок перший. Важливість диджиталізації.

На зміну онлайн-навчання прийшла змішана або гібридна форма навчання. Це стосується як приватних, так і державних шкіл.

Більшість шкіл переважно працюють у новому змішаному форматі: учителі проводять заняття для учнів у класі, і цей же урок синхронно транслюється через Zoom або інші сервіси для учнів, які навчаються онлайн.

Війна ще раз показала важливість диджиталізації освіти в усіх вимірах: починаючи від запровадження електронних підручників, закінчуючи технічним забезпеченням шкіл.

Урок другий. Психологічна підтримка учнів вкрай потрібна.

Особливо зараз. Саме тому в Україні зараз стартувала Національна програма психічного здоров’я та психосоціальної підтримки, яка має на меті створити власну унікальну програму психологічної допомоги.

До речі, раджу курс підвищення кваліфікації для освітян «Перша психологічна допомога учасникам освітнього процесу під час та після завершення воєнних дій».

Домашнє завдання: перетворити стрес і біль у силу і наснагу.

Урок третій. Дисципліна вбереже життя.

Діти, як і усі ми, маємо розуміти, що є певні правила, які забезпечують безпеку і нашу відповідальність один за одного, а відтак є наслідки за їх дотримання/порушення. Дисципліна — не про покарання (хоч і може включати негативні наслідки), а про розвиток самоконтролю і відповідальності за себе та інших.

Діти мають чітко розуміти, що треба робити під час повітряної тривоги.Та батьки та вчителі мають також дисципліновано дбати про безпеку дітей. Без виключень.

Всім зрозуміло, що за шкоду, нанесену життю чи здоров’ю дитини ракетними обстрілами, має відповідати той, хто здійснював відповідні ракетні обстріли. Однак, не забуваємо про те, що Кримінальним кодексом України передбачена відповідальність за неналежне виконання обов’язків щодо охорони життя та здоров’я дітей (стаття 137) та за ненадання допомоги особі, яка перебуває в небезпечному для життя стані (стаття 136).

Урок четвертий. Необхідність удосконалення сімейної форми навчання та екстернату.

Українські діти, які наразі тимчасово перебувають за кордоном, мають відвідувати місцеві заклади освіти. Для збереження звʼязку зі школами в Україні, деякі батьки обирають одну з індивідуальних форм навчання: сімейну чи екстернат. Однак, багато батьків скаржаться через надмірну бюрократію, велику навантаженість. Це величезний пласт роботи для законодавців, які б могли спростити ці процеси.

Уроки наведені вище, це те, з чим ми маємо працювати на освітньому фронті. Завдання профільного міністерства, громадськості, батьків зробити так, щоб вони були враховані. Тільки так освіта в Україні стане кращою.

Олена Вишнякова Олена Вишнякова , почесний консул Латвійської Республіки у Чернігові
Читайте головні новини LB.ua в соціальних мережах Facebook, Twitter і Telegram