Писав про те, що чекати зі зміною режиму до 2015 року не можна, тому, що з кожним днем шанси на його зміну катастрофічно падають. Хунта Януковича ні перед чим не зупиниться у боротьбі не лише з прямими політичними противниками, але й з усіма незадоволеними, з усіма, хто не сидить склавши руки і навіть не мовчить.
Писав про те, що коли "беркутня" б'є мирних демонстрантів, це не акт насильства на кимось конкретно. Це акт насильства над всіма і кожним.
Підтримав також Олександра Палія в його нагадуванні про те, що ми теж несемо відповідальність за те, що відбувається в країні і повинні вживати заходів для її захисту, в заклику нагадати дві простенькі і в той же час дуже важливі статті Основного Закону:
Стаття 17. Захист суверенітету і територіальної цілісності України, забезпечення її економічної та інформаційної безпеки є найважливішими функціями держави, СПРАВОЮ ВСЬОГО УКРАЇНСЬКОГО НАРОДУ.
Стаття 65. ЗАХИСТ ВІТЧИЗНИ, НЕЗАЛЕЖНОСТІ ТА ТЕРИТОРІАЛЬНОЇ ЦІЛІСНОСТІ УКРАЇНИ, ШАНУВАННЯ ЇЇ ДЕРЖАВНИХ СИМВОЛІВ Є ОБОВ'ЯЗКОМ ГРОМАДЯН УКРАЇНИ.
А тепер без пафосу, ефектних зворотів та крикливого популізму.
Ми мусимо захистити себе, своїх рідних, свою державу від пацюків, які з переляку віддали наказ про жорстоке побиття дітей, які заганяють країну в прірву, які роблять з неї другу Білорусь. Доведімо, що такий варіант в Україні неможливий, бо ми так вирішили! Ми – український народ.
Захищати і захищатися треба вже, зараз, негайно! Завтра буде пізно. Ніхто не зробить цього замість нас і для нас. Лише ми можемо самі себе врятувати. Разом.
Нам є що втрачати. Ми вже й так занадто багато втратили, а тепер у нас хочуть відібрати останнє.
В умовах інформаційної блокади потрібно звернутися із закликом до всіх близьких і не близьких людей. Зараз час, поки ще є шанс. Пізніше його просто не буде. Потрібно вийти на вулицю і відстояти своє право, і покарати зрадників, які не лише зганьбили нас на весь світ, а й зараз відбирають в нас свободу, калічать нас, плюндрують нашу землю.
Наступна зустріч в неділю 1 грудня о 12-ій годині біля пам'ятника Тарасу Шевченку.