ГлавнаяБлогиБлог Миколи Голомші

Міграція в сучасному світі: Росія як псевдоострів щастя

Міграція рухає світ, не дає йому закиснути у власних проблемах чи негараздах. Так було завжди і загалом цей процес вбачався в історичному розрізі цілком позитивним явищем. Зрештою, мігранти створили одну з найпотужніших держав нової демократії — США.

Микола Голомша Микола Голомша , Голова політичної партії "Патріот"

Сотрудник ФМС РФ общается с гражданами ближнего зарубежья, которые работают в Москве
Фото: УФМС России по г. Москва
Сотрудник ФМС РФ общается с гражданами ближнего зарубежья, которые работают в Москве

Але історію людства супроводжує не лише позитивна міграція, але й вимушена, або примусова. Пов’язана вона з різноманітними катаклізмами — від стихійних лих до війн. Україна вповні відчула на собі всі перипетії масштабних переміщень населення за межі країни та «затоплення» окремих регіонів зайдами. Біженці від путінських терористів з Луганської та Донецької областей і Криму — то окрема розмова.Селекційна міграція, особливо якщо вона ставала інструментом державної політики, створювала нову якість визначеного напряму — економічного стану, соціально-демографічної ситуації чи ресурсного забезпечення тощо.

Московія завжди проводила політику примусої міграції, що давало можливість перекривати людськими ресурсами перекоси в життєдіяльності імперії. Так тривало віками і, знову ж таки, Україна слугувала одним з найпотужніших міграційних донорів.

Останні декілька десятиліть Московія задихається без притоку свіжих людських ресурсів, особливо селекційного характеру. В цій ситуації Кремль розробив одну з геостратегічних динамічних версій примусової міграції. Заключається вона в тому, щоб на території Європи влаштувати міграційний рейвах, з одного боку (сирійські біженці), а з другого — утримувати атмосферу страху на континенті через теракти та різноманітні дискредитаційні заходи. Водночас ведеться активна робота щодо формування публічно-міжнародної думки про «ідеальні» умови роботи в РФ. Йде пошук лідерів впливу, які б безпосередньо стали на точку зору Кремля, одночасно з міграцією до РФ, або хоча б опосередковано долучались до «селекційної» роботи. Є приклади — французький актор Жерар Депардьє. Отримали громадянство американські боксери Рой Джонс і Джефф Монсон. Один час гучно звучала тема із Стівеном Сігалом, ще звучать відгомони по Сноудену. Щодо опосередкованих «селекціонерів», то варто згадати чеського президента Мілоша Земана або французького актора Самі Насері (фільм «Таксі»).

Звичайно, такі намагання приречені на швидке забуття. Але сама постановка питання і реалізація його Кремлем, за якою відбуваються тектонічні зрушення в міжнародній політиці і житті народів, не може не викликати занепокоєння. Міжнародна спільнота ніяк наразі не бажає визнати очевидного факту — будь-яка дія Кремля має антицивілізаційне спрямування і має отримувати адекватну реацію відсічі.

Микола Голомша Микола Голомша , Голова політичної партії "Патріот"