В кінці дев’яностих, доля звела мене з молодорухівцями, серед яких знайшов я друзів та однодумців.
Молоді житомирські хлопці та дівчата зі спільними інтересами. Тоді ми мало розумілися в політиці, тим більш міжнародній, але захоплювались історією становлення сильних держав та міждержавних союзів. Часто збирались і обмінювались враженнями від прочитаного в книжках та підручниках, від побаченого і почутого в новинах, промовах українських та закордонних політиків. Щирі дискусії і переживання… Часом ми відчайдушно сперечались через різні погляди на одне лише питання -якою саме має бути наша держава? Але в таких дискусіях наші погляди розбігалися лише по формі. Зміст же, навпаки був єдиним для всіх – Україна має бути сильною демократичною державою та інтегрована в Європейський союз.
Тоді, двадцять років тому, невеличким колом однодумців ми мріяли і своїми недосвідченими, але сповненими енергією молодості та патріотизму думками, писали свою проєвропейську стратегію розвитку України.
Сьогодні я згадую ті часи і на власному досвіді розумію, що будь-які мрії і стратегії їх реалізації даються м’яко кажучи непросто. А якщо це стосується держави та її позицій у світі, то й зовсім складно. Внутрішні конфлікти та війна з агресором забрала життя найкращих патріотів, обездолила їх сім’ї.
Незносно боляче розуміти, яку ціну потрібно було віддати Україні для того, щоби отримати реальну дипломатичну перемогу у міжнародній площині - асоціацію з ЄС та безвізовий режим.
Десь з такими думками я ініціював розміщення в центрі Житомира на Соборній площі прапору площею понад 456,4 квадратних метрів із 12 зірками прапору ЄС та гербом України в центрі, який символізує гасло "Україна – це Європа", гасло, яке стало дійсністю і далось нам такою високою ціною.
Прапор було змонтовано 11 травня 2017 року, в день, коли Рада міністрів ЄС прийняла остаточне рішення щодо надання безвізу для українців. Наше полотно на Соборній одразу увійшло в Книгу рекордів України.
Сьогодні я зі своєю командою прекрасно розумію, що безвіз – це ще не здійснення наших юнацьких мрій про майбутнє України. А лише квиток довіри для нас, українців, від європейської спільноти. Що кожен з нас, чи то тут в Україні, чи перебуваючи в країнах ЄС, своїми діями має підтверджувати наше право на членство в європейському співтоваристві.
Попереду, в Україні й тут на Житомирщині, дуже багато роботи. Маємо будувати європейські дороги та інфраструктуру, підвищувати якість освіти й медицини, рівень доходів громадян, створювати умови для розвитку чесного бізнесу і ще багато чого що маємо з робити з тим самим юнацьким запалом, що й двадцять років тому. Але вже з великим досвідом за плечима та відповідальністю перед майбутнім. Перед майбутнім України та всієї Європи. І головне - при цьому пам'ятати, що мрії збуваються.