На мою думку, Україна – прекрасна країна, проте навіть самі українці часто цього не усвідомлюють.
Окрім культури та дивовижної природи, в Україні живуть чудові люди. Якщо ви шукаєте гостинних людей, які завжди прийдуть вам на допомогу, то Україна – саме таке місце. Навіть якщо ви не говорите українською, а ваш співрозмовник не розуміє англійську, українці завжди знайдуть спосіб порозумітися. Саме завдяки цьому 4 роки тому я закохалася в Україну.
Коли мені було 17, я приїхала сюди вперше, аби дослідити культурні відмінності та різницю між Україною й Америкою. В Америці ми неймовірно залежимо від автомобілів, проте в Україні найпоширенішими видами транспорту, якими можливо дістатися майже до будь-якого місця, є маршрутки та автобуси. Також у Києві людям важко уявити своє життя без метро.
Окремою темою для розмови є українська кухня. Я помітила, що їжа відіграє важливу роль в українській культурі. Навіть коли ти не голодний, зменшити розмір порції, яку тобі пропонують, майже неможливо. Українці люблять бути впевненими, що їхні гості добре нагодовані, тож якщо ваша тарілка стала пустою, чекайте на додаткову порцію від щедрої господині.
Більшу частину свого часу в Україні я провела в Києві та Івано-Франківській області, що знаходиться на Заході. Там міста не такі великі, як Київ, немає метро, а іноді дістатися до певного місця легше пішки. Західна Україна відома ще й тим, що російська мова тут сприймається як певне табу. У таких містах як Івано-Франківськ чи Львів, ви набагато частіше почуєте українську мову, аніж російську. І якщо ви думаєте, що українці говорять однаково в усіх регіонах, то помиляєтеся. Вже майже два роки я вивчаю українську, але коли минулого року поїхала в Карпати, українська, яку я чула там, була зовсім не такою, як я вчила. Цього року у Львові я була впевнена, що там люди говорять зі мною польською. Як виявилося, вони говорили українською, але використовували такі слова, які я ніколи раніше не чула.
Вже другий рік поспіль я беру участь у проекті пришкільних мовних таборів GoCamp, які організовує громадська ініціатива GoGlobal. Волонтери зі всього світи приїжджають до України, щоб допомогти дітям вивчати англійську мову, подолати мовний бар’єр, поділитися своїм досвідом та відкрити школярам світ, що знаходиться за кордонами України. Волонтери їдуть у маленькі міста і села у школи по всій Україні. Деякі діти вперше бачать іноземців та трохи соромляться говорити з ними, але завдяки табору школярі звикають до волонтерів та починають використовувати ті знання іноземної, які раніше для них були лише теорією.
У процесі роботи з дітьми я помітила, що українські школярі поводяться набагато краще, ніж діти в американських школах, з якими я зустрічалася. Мені здається, що для них освіта є більш важливою. Вони з ентузіазмом та наполегливістю вивчають англійську. І навіть той, хто не знає іноземної добре, все одно намагається спілкуватися з іноземцями. Минулого року у школі, де я волонтерила, діти дуже любили серіал «Друзі», тому ми разом дивилися декілька серій, щоб краще зрозуміти американську культуру та мову. Я багато розповідала їм про життя в Америці. Також ми любили грати у волейбол. Цього року моїм учням дуже подобалося грати в ігри, тому я грала з ними в ігри, яким навчилася під час тренінгу GoCamp.
Я впевнена, що покоління дітей, з якими я працювала минулого і цього року, продовжує змінюватися в питанні вивчення іноземних мов. Вони стали заохочувати інших (як старших, так і менших) мати бажання навчатися англійської. Допоки діти взаємодіють із вчителями та беруть участь у таких програмах, як GoCamp, вони будуть рухатися лише вперед, а Україна матиме яскраве майбутнє.
Текст: Емма Хамок, студентка із США, волонтер GoCamp
Переклад: Катерина Черепніна