Такими обстрілами мирних міст і цивільних об’єктів ворог порушує закони і звичаї ведення війни та міжнародне гуманітарне право. А це все – воєнні злочини. До яких зараховують і умисне руйнування культурних об’єктів.
Наразі Російська Федерація пошкодила та зруйнувала 1 804 об’єкти культури. Серед них – 763 об’єкти української культурної спадщини. Вони пошкоджені або зруйновані у 15 областях України. Оцінити руйнування на ТОТ Україна не може. Про остаточні збитки та шкоду завдану нашій державі можна буде сказати лише після звільнення цих територій.
Харківщина, Київщина, Одещина… – для своїх злочинів окупанти обирають цілі заздалегідь
У перші дні повномасштабного вторгнення окупанти захопили низку населених пунктів України, серед них було й село Іванків на Київщині. Там, у місцевому історико-краєзнавчому музеї зберігалися картини української художниці Марії Примаченко, творчістю якої захоплювалися такі митці, як Пабло Пікассо. У музей влучив снаряд, через що спалахнула пожежа й обвалився дах будівлі. Це відбулося 25 лютого, але наслідки руйнування ми побачили згодом.
Наступного місяця, у березні 2022 року, російська армія цілеспрямовано знищила драматичний театр у Маріуполі. Тоді об’єкт культури слугував для місцевих жителів укриттям від російських обстрілів, проте окупанти прицільно скинули на нього бомби й зруйнували будівлю, де перебували переважно жінки та діти.
Згодом ми дізнаємося і про те, що росіяни обстріляли будинок “Слово” у Харкові, де мешкали письменники Розстріляного відродження, Свято-Успенську Святогірську лавру на Донеччині, Національний літературно-меморіальний музей Григорія Сковороди у Сковородинівці…
Місяць за місяцем об’єкти культури в різних регіонах України потерпають від обстрілів окупантів. Ба більше, у липні росіяни вчинили масштабну атаку на Одещину і цілеспрямовано обстріляли історичний центр Одеси, який знаходиться під захистом ЮНЕСКО. Там значних руйнувань зазнав Спасо-Преображенський кафедральний собор – перший православний храм міста, заснований у 1794 році, а також понад 44 будинки, серед яких 29 пам’яток архітектури XIX-XX століть.
Проте чи обстріли пам’яток культури – це всі злочини проти культури?
Що не змогли зруйнувати – присвоїли
На тимчасово окупованих територіях окупанти також практикують систематичне викрадення картин, цінностей та експонатів із музеїв.
Так, армія Росія вивезла майже 15 000 картин із Херсонського художнього музею імені Олексія Шовкуненка.
Також відомо, що окупанти пограбували церкву ПЦУ в Енергодарі – викрали ікони кінця XVIII – початку ХІХ століття. Російські військові розграбували й музей-заповідник Херсонес Таврійський у Криму. Звідти вивезли золото Візантії, стародавні вироби з кістки, глини та інших матеріалів.
Окрім цього, ворог бореться з українськими культурними діячами та демонтує пам’ятники на ТОТ. Наприклад, у тимчасово окупованому Маріуполі окупанти демонтували пам'ятник художнику Архипу Куїнджі. А раніше вони зруйнували музей митця, викравши звідти майже 2 тисячі експонатів. Серед них – картини Тетяни Яблонської, Миколи Глущенка та самого Архипа Куїнджі.
А ось у Мелітополі ворог демонтував пам'ятник Тарасу Шевченку.
Також об’єктам культури на ТОТ загрожує не тільки грабунок, демонтування, але й руйнування від рук самих окупантів. Адже ворог не дбає про них належним чином або ж здійснює таку “реставрацію”, яка їм шкодить.
Так, у тимчасово окупованому Криму, після “реставрації” помітили тріщини та руйнування на Ханському палаці. Окупант продовжує знищувати культурну пам'ятку, яка визнана пам’яткою національного значення і внесена до попереднього списку Всесвітньої спадщини ЮНЕСКО.
Реакція міжнародної спільноти – стурбованість, але не дія
Як реагує на ці руйнування ЮНЕСКО, ООН та інші міжнародні організації?
Тему руйнування культурної спадщини окупантами в Україні порушували на Раді безпеки ООН під час засідання у форматі «формула Аррія». Також генеральна директорка ЮНЕСКО закликала припинити напади на українські культурні об’єкти. А після обстрілу Одеси до міста приїздила координаторка системи ООН в Україні Деніз Браун.
Окрім цього, на сайті ЮНЕСКО можна знайти список зруйнованих або пошкоджених культурних об’єктів в Україні. Проте, чи достатньо реакції такого типу? Які кроки можуть бути дієвішими?
По-перше, необхідно засудити злочини Росії проти культурної спадщини України. Адже руйнування об'єктів культурної спадщини є воєнним злочином відповідно до Гаазької конвенції про захист культурних цінностей у випадку збройного конфлікту від 1954 року.
По-друге, розглянути питання позбавлення Російської Федерації статусу члена ЮНЕСКО. А також – виключити Росію із Ради Безпеки ООН.
По-третє, сприяти й закликами інші міжнародні організації допомагати відбудові і відновленню пошкоджених пам’яток історії та культури в Україні, які визнані частиною всесвітньої спадщини ЮНЕСКО.
Світова спільнота має жорстко реагувати на дії Російської Федерації, які спрямовані на руйнування, не лише засудженням. Адже те, що робить РФ – це порушення міжнародного гуманітарного права. І за це має бути відповідальність.
Навіщо Росії руйнувати об’єкти культури в Україні?
Об’єкти культури в Україні – це тисячолітні докази того, як розвивалося наше суспільство, якою була і є українська нація. Це – надбання нашого народу та доказ самобутності й унікальності.
А Росія навмисно руйнує і нищить все, що може відображати українську ідентичність. Стерти культуру та історію – це означає стерти згадки та докази існування народу.
Тому ми маємо всіма можливими способами захищати своє, стояти на захисті культурних прав громадян. А Росія – має відповісти за всі воєнні злочини в Україні!