На роздоріжжі обирають правду: ТОП-5 найрезонансніших книжок жанру нон-фікшн у 2016 році

Ще з початку економічної кризи 2008 року аналітики світового книжкового ринку помітили зростання цікавості читачів до літератури нон-фікшн. Сьогодні саме у цьому сегменті спостерігається найбільше зростання читацького попиту на якісну історичну та науково-популярну літературу, книги з психології та саморозвитку, перевірені найкращим світовим досвідом бізнес-стратегії — і, відповідно, авторської та видавничої пропозиції. У видавництві «КСД» лише за останній, 2016 рік, порівняно з попереднім, вона зросла удвічі.

Вікторія Столяренко Вікторія Столяренко , ​Керівник видавництва «Клуб Сімейного Дозвілля»

І схоже, ця тенденція ще триватиме. У часи економічної та політичної нестабільності, перегляду стереотипів, що десятиліттями складалися у суспільному житті, на шляху пошуку нової історичної правди та основ майбутнього фінансового благополуччя, долаючи особисті проблеми, загострені, як ніколи, першим за історію незалежної України військовим конфліктом на сході, втратою територій та родинних зв’язків, читачі сьогодні чекають не художньої вигадки, а фактів, не емоцій, а виваженої думки авторитета.

Про топ-п’ятірку книг у жанрі нон-фікшн, що виявилися найбільш очікуваними та обговорюваними в українському літературному колі у році, що минає — далі.

Сергій Плохій. Брама Європи. Історія України від скіфських воєн до незалежності

Сергій Плохій — професор Гарвардського університету, один з провідних спеціалістів з історії Східної Європи та один з редакторів тритомної «Історії України-Руси» Михайла Грушевського, цьогоріч на Форумі видавців у Львові особисто презентував українське видання своєї книги «Брама Європи. Історія України від скіфських воєн до незалежності». Величезний резонанс, який вона викликала у суспільстві, її історичний масштаб та наукова цінність дозволили вченим та критикам поставити її поряд з творами цього великого українського історика. І одна з причин цього успіху — безперечно, особистість автора. Людина транснаціонального контексту, українець за походженням, що довгий час живе та працює за океаном, Сергій Плохій на 400 сторінках своєї книги руйнує стереотипи, помилкові оцінки та історичні паралелі, що склалися у американських та європейських істориків стосовно минулого України. А українського читача захоплююча розповідь про 2500 років історії від перших згадок Геродота до анексії Криму дивує несподіваним поглядом на широко відомі історичні факти, легкістю розповіді та іронією, нетиповою для академічного історика. Та підводить до головної думки: де слід шукати витоки теперішнього російсько-українського конфлікту та чому європейське майбутнє України є безумовним, з огляду на її кількатисячолітню історію як головної європейської брами між заходом і сходом.

Володимир В`ятрович. За лаштунками «Волині-43». Невідома польско-українська війна

На хвилі нових імперських амбіцій північного сусіда та його намаганнях спровокувати загострення у відносинах України та її головного «європейського адвоката» — Польщі, книга українського історика Володимира В’ятровича стала однією з найочікуваніших подій наукового, суспільного та літературного життя 2016 року.

Чи не найвідоміший дослідник українського визвольного руху, голова Українського інституту національної пам’яті, екс-директор Архіву Служби безпеки України та автор монографії «Друга польсько-українська війна 1942-1947 років», саме її Володимир В’ятрович зробив основою науково-популярної книги про події літа 1943 року на Волині. Зі спогадів їх безпосередніх учасників з обох боків — членів українського та польського підпілля, Армії Крайової та УПА — та невідомих широкому загалу чи замовчуваних історичних документів постає реальна, а не грубо розфарбована пропагандою трагічна частина Другої світової війни. Історія, яка триває і досі. Два найчисленніші європейські народи, що найбільш постраждали у пеклі війни та звільнялися від гніту імперій під схожими визвольними гаслами «від моря до моря» та «від Сяну до Дону», тепер мусять разом завадити зірвати політичні дивіденди зі штучно розпалюваної між ними ворожнечі. І найкращою зброєю у цій боротьбі мусять стати не емоції, на яких будується небезпечно резонансна глядацька цікавість до фільму Войцеха Смаржовського "Волинь", а виважені висновки зі спільних уроків і історична правда.

Та іноді стається й так, що не історія країн, а життя єдиної людини стає надихаючим уроком для мільйонів читачів у десятках країн —

Пол Каланіті. Коли подих стає повітрям

Ця книга — єдина, крім наукових статей, яку залишив по собі талановитий американський нейрохірург та письменник Пол Каланаті. Один із найуспішніших студентів на курсах англійської літератури та біології у Стенфордському університеті, він продовжив вивчати історію та філософію науки та медицини у Кембриджі і з відзнакою закінчив Єльську школу медицини, зупинивши остаточний вибір саме на нейрохірургії головного мозку — найскладнішій та найвідповідальнішій галузі медицини. Та коли до багаторічного марафону до самостійної медичної практики та блискучого наукового майбутнього залишалося лише 15 місяців, на знімку власних легенів Пол Каланіті прочитав свій присуд — рак 4-го ступеня. І замість відчаю, почав втілювати свою мрію про письменництво зараз, а не в майбутньому, якого не мав. Його книга має дві частини — про те, як стати лікарем і якими моральними дилемами супроводжується порятунок людського життя, та про те, як лікар, що тільки но комусь виносив смертний вирок, сам стає пацієнтом. І перед обличчям смерті вирішує: що ж робить життя досить значимим, аби продовжувати жити? Ця книга про напружену лікарську працю, про боротьбу з невиліковною хворобою і силу духу та подружньої любові. Та головне, що зробило її бестселером № 1 за версією The New York Times, лідером продажів на Amazon.com та переможцем голосування читачів Goodreads Choice Award 2016 — вражаюча щирість реальної людини, що переживала реальну трагедію. І перемогла, нехай не хворобу, а свою людську слабкість і страх перед смертю! Епілог «Подиху, що стає повітрям» був дописаний дружиною автора, а присвячений — його восьмимісячній донечці, чиє народження і стало головною життєвою перемогою автора. Мотивуюча і надихаюча, вона здатна не лише підготувати до нової ролі супергероя Доктора Стренджа Бенедикта Кембербетча своїм достовірним описом праці нейрохірурга. У нелегкі часи вона будь-кому допоможе віднайти сенс існування і зрозуміти мудрість життя і смерті.

Людина в пошуку справжнього сенсу. Віктор Франкл

Лідера продажів книжкових магазинів останнього року, книгу «Людина в пошуку справжнього сенсу» австрійського психіатра Віктора Франкла, аж ніяк, на відміну від перших трьох книжок, не можна назвати новою на книжкових полицях. Написана у 1945 році, лише за життя автора вона витримала більше 100 перевидань англійською та була перекладена двома десятками мов. Сьогодні її загальний тираж у світі складає 15 мільйонів примірників.

Що ж зробило фундаментальну роботу психолога-екзістенціаліста такою затребуваною в українських читачів? Франкл, чиї праці були названі «найважливішим внеском у царину психотерапії з часів Фройда, Адлера і Юнґа», протягом Другої світової війни він провів три роки в Освенцимі, Дахау та інших концентраційних таборах. Саме там, спостерігаючи з позиції вченого за поведінкою таких самих, як і він, приречених в’язнів, він став з’ясовувати, що кожного з них у нелюдських умовах утримує у житті. Саме там народився його метод, який пізніше назвуть Третьою віденською школою психотерапії — школа логотерапії.

Втративши все: батьків, брата, дружину — у газових камерах, страждаючи від голоду, холоду, побоїв, психологічної наруги, Франкл шукав те, що все ще опирається смерті. Коли вже «нічого втрачати окрім свого сміховинно оголеного життя», залишається лише його Logos — «сенс». Шлях від холодної відчуженої цікавості до своєї долі – до стратегій порятунку – через образи коханих, релігію, чорний гумор чи миті спостерігання за красою природи. У цьому потрібно найти сенс життя. І жодна людина не може підказати його іншій – цей шлях треба пройти особисто, під свою власну відповідальність. Ідея, проілюстрована такою екстремальною, абсолютною, ситуацією, як концтабір, розвинута психіатром, який особисто досвідчив це позбавлене геть усього життя на межі смерті, викликає довіру.

Стратегія блакитного океану. Рене Моборн, В.Чан Ким

Цей бізнес-бестселер у оновленому та розширеному виданні став поверненням до читачів однієї з найзнаменитіших книг зі стратегічного планування ХХІ століття. 7 років з часу свого першого виходу у світ у видавництві Гарвардської бізнес-школи книга Кім Чана та Рене Моборн не полишала першу десятку кращих бізнес-видань на «Amazon», стала бестселером на 5 континентах та, перекладена більш ніж 40 мовами, розійшлася накладом у 3,5 мільйони примірників. Викладені в ній ідеї стратегічного планування, які автори продовжують розвивати у створеному ними «Інституті стратегії блакитного океану» при INSEAD, знайшли застосування не лише у бізнесі, але й діяльності некомерційних організацій, державному секторі, виконавчій владі та навіть у мистецтві.

Ця книга — керівництво для тих, хто більше не бажає будувати традиційний бізнес на переповненому конкурентною продукцією ринку — у червоному океані. Бо насправді існують цілі сегменти бізнесу, де кривава конкурентна бійка відсутня повністю — через відсутність конкурентів! Цей ринковий простір і є вільним блакитним океаном, де замість чергового звичного товару у новій обгортці покупцю пропонують щось дійсно новаторське — навіть у сферах, не пов’язаних з новими технологіями. Дослідивши 30 галузей індустрії та їх розвиток протягом 120 років, автори розробили шість принципів реалізації стратегії блакитного океану і створення комерційно переконливого бізнесу.

І прикладами її реалізації часто є не світові промислові чи технологічні лідери на кшталт Ford чи Philips, а досить пересічні компанії з виробництва сандвічів, дешевого вина, прокату автомобілів, які виявивши кмітливість, випередили не конкурентів, а час. І саме це робить «Стратегію блакитного океану» справжньою філософією успіху.

Вікторія Столяренко Вікторія Столяренко , ​Керівник видавництва «Клуб Сімейного Дозвілля»