ГоловнаБлогиБлог Виктора Неганова

Хід оскаржень результатів конкурсів щодо голів облдержадміністрацій

Раніше я вже повідомляв про «фейковість» конкурсів, які проводяться у Нацдержслужбі Комісією з питань вищого корпусу державної служби. Всі переможці «конкурсів» на посади голів Миколаївської, Київської, Харківської та Житомирської ОДА заздалегідь були визначені, як кажуть злі язики в адміністрації Президента, що може підтверджуватися тим, що ще до результатів у ЗМІ, ще до результатів оголошення конкурсів з’являлися повідомлення про призначеного переможця. 

Фото: 24smi.org

Пересвідчившись на власному досвіді (брав участь у зазначених конкурсах) у тому, що конкурсна комісія, яку очолює перефарбований регіонал, про нерухомість та доходи якого я вже писав, Костянтин Ващенко – приймає заангажовані, неправомірні рішення щодо не допуску кандидатів до конкурсу, при відборі та складенні ситуаційних завдань кандидатами оцінює не виходячи з рівня обізнаності до чинного законодавства, немає відповідної компетенції, дозволяє кандидатам при тестуванні(складенні ситуаційних завдань) користуватися допомогою сторонніх осіб та багато чого іншого – я вирішив оскаржувати результати всіх Конкурсів до суду. А саме до Окружного адмінсуду м. Києва.Вчора, 19.10.2016 під головуванням судді Іщук було проведено перше судове засідання по оскарженню результатів конкурсу на посаду голови Миколаївської ОДА. Суду мною було наданий лист від Адміністрації Держспецзв`язку щодо відсутності проведення державної експертизи програмного комплексу, який використовувався для проведення тестування у конкурсі.

Відповідно до ст. 8 Закону України “Про захист інформації в інформаційно-телекомунікаційних системах” - інформація з обмеженим доступом, вимога щодо захисту якої встановлена законом, повинні оброблятися в системі із застосуванням комплексної системи захисту інформації з підтвердженою відповідністю. Підтвердження відповідності здійснюється за результатами державної експертизи в порядку, встановленому законодавством. Для створення комплексної системи захисту державних інформаційних ресурсів або інформації з обмеженим доступом, вимога щодо захисту якої встановлена законом, використовуються засоби захисту інформації, які мають сертифікат відповідності або позитивний експертний висновок за результатами державної експертизи у сфері технічного та/або криптографічного захисту інформації.

У цій частині історія з програмним забезпеченням, яке здійснює тестування кандидатів майже ідентична історії КСЗІ системи електронного декларування. Програмне забезпечення не має КСЗІ, що у свою чергу надає можливість стороннім особам(зацікавленим співробітникам апарату Нацдержслужби) втручатися в процес перебігу тестування будь якого кандидата та в результати кінцевого підрахунку.

Нажаль суддею було відмовлено у задоволенні клопотання про витребування особистих справ кандидатів з результатами тестування, вирішення ситуативних завдань та співбесід, що може у свою чергу свідчити про упередженість судді Іщука, та зарядженість його на прийняття рішення на користь махінаторів Нацдержслужби. Проте за моїм наполяганням підготовче засідання продовжиться та перенесено на 23.11.2016, де я повторно буду вимагати від суду витребувати документацію, без якої взагалі неможливе об’єктивне та всебічне дослідження обставин справи. Якщо суд ще раз відмовить – це буде свідчити про небажання суду розібратися по суті у справі та дотримання законності під час проведення конкурсу на посаду голови Миколаївської ОДА.

У цей же день, у того ж судді Іщук, розглядалося клопотання кандидата в іншому конкурсі – на посаду голови Харківської ОДА пана Сітенка щодо зупинення рішення Комісії про переможця конкурсу. Проте адвокат пана Сітенка обґрунтовувала клопотання про начебто відсутність оприлюднення результатів конкурсу на сайті Нацдержслужби. Суддя у цьому випадку прийняв правильне рішення та відмовив у клопотанні, бо насправді на сайті Нацдержслужби оприлюднювалися результати конкурсу.

Підтримуючи колегу по нещастю порекомендую пану Сітенку змінити адвоката на більш фахового, бо позитивних результатів з таким підходом він не отримає.

Насправді порушення у проведенні конкурсів на посади голів Київської, Харківської та Житомирської ОДА майже ідентичні тому, які було мною встановлені у випадку з Миколаївською ОДА плюс те, що наприклад у випадку с Миколаївською ОДА мене було допущено до конкурсу, а у випадку з Київською, Харківською та Житомирською ОДА – в мене вже начебто був відсутній досвід роботи, який був присутній раніше. Такий сюр виконаний за підписом пані В.В. Костик – підлеглої Ващенка є самим найочевиднішим прикладом політичної неупередженості, необ’єктивності та безвідповідальності Комісії, яка дискредитує нажаль всю реформу державної служби.

Отже результати щодо конкурсів Київської, Харківської та Житомирською ОДА мною також були оскаржені до суду.

Проте судді Окружного адмінсуду м. Києва Арсірій та Аблов, порушуючи вимоги КАС України не відкривають судове провадження з однією метою – дочикатися призначення голів цих ОДА Президентом, для того щоб зницініти сенс в оскарженні результатів конкурсів.

Цікаво, що помічниця судді Арсірія причиною порушення у відкритті судового провадження назвала Верховну Раду України, яка не призначає суддів та некомплект суду. Ця ганебна звичка – покладати свої недолікі та порушення на інших нажаль укоренилася і у судейському корпусі. Бо питання відкриття провадження – за законом компетенція виключно судді, а не народних депутатів України. З цього приводу на цих горе суддів мною направлена відповідна заява до ВККСУ.

Позитивним у цій історії є те, що в АП звернули таки свою увагу на ці судові процеси, та у відповідь на моє звернення я отримав листа від пана Ковальчука про те, що за КАС України не допускається забезпечення позову шляхом зупинення актів Президента України. Хоча насправді, у зверненні я зазначав про незаконність призначення Президентом голови Миколаївської ОДА, через те, що відповідно до ч.3 ст. 31 Закону України «Про державну службу» - рішення про призначення на посаду державної служби приймається після закінчення строку оскарження результатів конкурсу, а в разі оскарження результатів конкурсу - після прийняття рішення за скаргою суб’єктом розгляду скарги (органом, уповноваженим на розгляд скарги), але не пізніше 30 календарних днів після оприлюднення інформації про переможця конкурсу, якщо інше не передбачено законом. Отже, на мою думку, пана Савченка можливо було призначити лише не раніше 13.10.2016, проте указ президента вийшов 06.10.2016 – таким чином на Президента чекає судовий позов щодо оскарження його указу від 06.10.2016.

Сподіваюсь, що в АП звернуть увагу на вимоги ст. 31 Закону України «Про державну службу» і будуть здійснювати призначення інших губернаторів за результатами конкурсів у строки передбачені чинним законодавством.

Виктор Неганов Виктор Неганов , Голова громадської організації "міський рух на захист прав громадян "Народний Контроль", кандидат юридичних наук
Читайте головні новини LB.ua в соціальних мережах Facebook, Twitter і Telegram