Йому пропонують посаду міністра економіки. З приводу цього відбувається розмова з Президентом. Більше того, Президент передає через журналістів побажання, щоб Петро Олексійович написав, що він збирається робити на цій посаді. Не схоже, щоб Янукович вдавав дурня і вигадував про попередні домовленості, про хід переговорного процесу, і таке інше.
Порошенко відмовляється. Мене завжди дивували розказні про те, як політик дізнається про своє випадкове призначення з преси чи телебачення. Я чув про інше – коли справжні торги за посаду, як на Володимирському ринку, тривають тижнями. Останнього часу уряд Азарова нагадує мені якусь таємничу пастку, куди заманюють перспективних та відносно молодих політиків. Чого тільки варта оборудка з Сергієм Тигіпко.
Проте гамбіт у іншому. Петро Порошенко відмовляється від посади Міністра економіки. Заради чого? Версія перша. Його не влаштували умови. Можливо, побажання стосувалося не тільки посади а і її наповнення, можливості контролювати державні закупівлі і таке інше. ПР потребує оновлення і зараз актуальне питання перша п’ятірка виборчого списку. Тігіпко, Порошенко, Хорошковський – не найгірший економічний блок першої п’ятірки партії. Версія друга. Це креативний хід регіоналів, щоб продемонструвати українцям, що Петро Порошенко не провладний політик, аби потім, його «стерильно опозиційного» «засунути» у якийсь з проектів Банкової. Це така собі опозиційна рекапіталізація Петра Олексійовича. Версія третя. Петро Олексійович, потрапивши у парламент має очолити помірковану «золоту середину» між владою та опозицією. Тож до цього часу, він має продемонструвати свою прагматичність: майже підтримку опозиції та майже готовність працювати з владою.
І останнє. Для підтвердження моїх припущень, зверніть увагу на одну новину і порівняйте з другою. На днях, голова КМДА член Партії регіонів Попов подякував надійному партнеру компанії Богдан, де власником є Порошенко, за плідну роботу і пообіцяв, що мерія тільки цього року закупить у компанії близько 500 автобусів. І друга новина. Депутат від ФЗ Немеровський після спроб рейдерського захоплення його підприємства - Стальканат у Одесі, вимушений був виїхати за кордон та почати справжню війну з владою, апелюючи, зокрема до міжнародної правозахисної спільноти. Коментарі потрібні?