Перший – розроблений мною «Закон про внесення змін до деяких законодавчих актів України щодо уточнення повноважень нотаріусів та особливостей реєстрації похідних речових прав на земельні ділянки сільськогосподарського призначення» – нарешті вступив в дію. Він суттєво спрощує життя власникам земельних ділянок і аграріям, вирішуючи проблему реєстрації прав оренди. Адже кількість державних реєстраторів не в змозі зареєструвати усі права оренди землі, які виникають в державі. Один реєстратор фізично може здійснити до 10 реєстраційних дій у день, а у кожному районі працює лише декілька державних реєстраторів. З прийняттям закону реєстрацію можуть проводити і нотаріуси, відповідно, вся процедура суттєво пришвидшиться.
Крім того, зараз до Реєстру прав не включені відомості про права на земельні ділянки, що зареєстровані до 2013 року. Відповідно, до прийняття Закону усі власники та користувачі землі змушені були перереєстровувати усі ці права ще раз! Закон цю проблему також вирішив, зобов’язавши Кабмін до 1 липня 2016 року забезпечити автоматизоване перенесення записів Державного реєстру земель про речові права на земельні ділянки до Державного реєстру прав.
Другий закон – «Про внесення змін до деяких законодавчих актів України щодо спрощення умов ведення бізнесу (дерегуляція)» – на цьому тижні був підписаний Президентом. Цей закон містить мої законотворчі розробки – фактично все, що стосується сільського господарства.
Закон ліквідує обов’язковість розроблення проектів сівозмін, які були джерелом корупції, встановлює мінімальний термін оренди земельної ділянки – 7 років, скорочує перелік істотних умов договору оренди та додатків до договору.
Тобто заключити договір оренди стає набагато легше, не треба платити хабарів чиновникам, а довший термін оренди означає, що сільгоспвиробники та орендарі матимуть довгі стабільні відносини.
Важливі зміни, які також впроваджуються цим законом – розширення прав власників земельних ділянок, наданих їм для ведення особистого селянського господарства. Адже існуючі прогалини в законодавстві приводять до того, що такі ділянки не реєструються державою взагалі. В результаті, поширеною є ситуація, коли масиви земель із таким цільовим призначенням використовуються взагалі без правоустановчих документів на основі усної домовленості з власниками, чим грубо порушуються вимоги законодавства щодо обов’язковості державної реєстрації права оренди землі.
Зважаючи на усе це, я запропонував в цьому законі надати право власникам зазначених земельних ділянок без усіляких зайвих адміністративних процедур передавати земельні ділянки в оренду і отримувати орендну плату.