Про що і з ким домовився президент США?
Дональд Трамп оголосив про енергетичне перемир'я між Україною та Росією. Проте ні Київ, ні Москва офіційно не повідомляли про припинення ударів.
Російська пропаганда, через яку говорить Кремль, вказує на відсутність будь-яких документів, що можуть підтвердити бодай сам факт домовленостей. Сам Дональд Трамп також не може конкретно пояснити з ким, де, коли і як він щось погоджував.
Після заяви американського президента росіяни продовжили спрямовувати дрони та ракети про енергетики України. У неділю та понеділок вороги били по системі передавання електроенергії, здебільшого фокусувалися на київського енерговузлі. Кремль намагається ізолювати і погасити столицю.
«Про що мова – це треба самого Трампа і запитати. Документа нема, домовленостей нема, не треба нам замилювати очі. Росіяни хіба не б'ють по наших підстанціях? Все про що, він говорить треба ділити на десять», – вважає кандидат технічних наук, фахівець галузі енергетики Геннадій Рябцев.
Не припиняються російські удари і по інших містах України, зокрема, по системах теплопостачання. Як це сталося у неділю у Харкові: росіяни знову атакували місцеву теплоцентраль.
У понеділок дрони та ракети летіли і по українському газовидобутку. На Харківщині безпілотник пошкодив важливе обладнання, на місці виникала пожежа, працівники не постраждали.
Тобто росіяни продовжують системно нищити енергетику України перед зимою. Однак Дональд Трамп чи то цього не помічає, чи не хоче брати до уваги.
Американський президент публічно не повідомив подробиці про домовленості. Але як виявилося: зупинка ударів може стосуватися лише нафтопереробної галузі обох країн.
За місяць до проміжних виборів у США Дональд Трамп пішов на безпрецеденті кроки. Скидається на те, що господар Білого дому намагається захистити російські НПЗ від українських дронів та ракет. Бо по-іншому дії американського президента пояснити надзвичайно складно.
Спочатку Трамп домовився про купівлю російської солярки: таким чином хоче збити рекордно високі ціни на АЗС США. Однак це марна справа, чому саме – ми вже пояснювали в окремому матеріалі.
За розрахунками видання Financial Times, російський дизель покриє лишень до 4% світового споживання, що є абсолютним мізером.
Паралельно Трамп перед телекамерами повторює, що Путін буцімто дуже хоче укласти мирну угоду. А от президента України господар Білого дому нищівно критикує. При цьому Москва відхиляє усі можливі пропозиції про всеосяжне припинення ударів.
«Якщо Росія хоче, щоб ми припинили наші удари на великі відстані по її НПЗ та експорту нафти, то РФ повинна припинити удари по нашій енергетичній системі та критичній інфраструктурі, і перестати вбивати наших людей», – наголосив Володимир Зеленський.
Україна на офіційному рівні не відмовилася від ідеї бити по російських НПЗ. Результати атак є: пошкодити чи знищити вдалося вже 51% потужностей ворожої нафтопереробки, свідчать дані Міноборони України. Хоч Володимир Зеленський гнаголосив: Україна готова до перемирʼя і Сили оборони отримали відповідні накази.
Однак Дональду Трампу це не подобається і він має важелі тиску на Київ. Від припинення продажу зброї до зупинки передання розвідувальної інформації.
«Єдино правильною відповіддю на цю сепаратну угоду з РФ може бути продовження кінетичних санкцій щодо російських НПЗ, а також додавання до “меню” ключових російських портів на Балтиці, через які перевалюється більшість обсягів російської нафти і нафтопродуктів – Приморську та Усть-Луги. Новоросійськ вже втомився раніше. Взяти трішки більше карт в руки – і можливо, що за місяць українці знову стануть “найхоробрішими воїнами в світі”, а Зеленський знову буде “гарним хлопцем”», – вважає колишній голова правління Укренерго Володимир Кудрицький.
Президент України назвав дизельну угоду з Росією проявом слабкості з боку Дональда Трампа. Також Зеленський сказав, що США мали б говорити про постачання дизелю з Україною. Бо саме Київ вирішує, чи працюють російські НПЗ і чи вийдуть з портів російські танкери.
Україна продовжує відстоювати свою позицію: припинення вогню можливе, однак не на умовах, що вигідні лише Кремлю.
«Всі заяви Дональда Трампа пов'язані не з дипломатичними успіхати. Він намагатиметься підняти рейтинг Республіканської партії напередодні виборів. Бо так як він погіршив рівень цієї підтримки м не робив жоден президент-республіканець», – вважає військово-політичний оглядач групи «Інформаційний спротив» Олександр Коваленко.
Україна без дефіциту електроенергії, але у Києві та області значні проблеми
Росіяни змінюють тактику ударів по українській енергетиці. Тепер Кремль спрямовує дрони по системі передавання електроенергії: під ударами ЛЕПи та підстації. На користь росіян діють два фактори і це добре видно на прикладі Києві.
По-перше, Москва таки зуміла наростити випуск дронів-камікадзе та збільшити їхню швидкість. Україна вже знаходить вихід з ситуації: мова про перехоплювачі та великокаліберні турелі, що працюють на базі штучного інтелекту. І хоч тривоги у Києві часте явище, але до міста долітає все ж значно менше дронів, ніж це було ще два тижні тому.
По-друге, росіяни роблять ставку на масовості застосування. Йдеться не так про велику кількість дронів у одному пуску, як розосередження їх на дрібні партії. Це створює значні ризики для київського енерговузла. Почасти росіяни не завдають повної руйнації деяким енергетичним об'єктам, однак через часті тривоги і загрози повторних ударів – процес ремонтів затягується.
Далі на ситуацію може накладатися ще один важливий фактор: поступове похолодання та зростання споживання світла.
«Перші серйозні атаки на енергетичну інфраструктуру Київського регіону вже призвели до серії аварійних відключень електроенергії у столиці та області, продемонструвавши вразливість енергосистеми навіть за нинішнього відносно низького рівня споживання, а також вразливість критичної інфраструктури Києва. І якщо забезпечення стабільного електропостачання вже зараз супроводжується суттєвими труднощами, то з подальшим похолоданням, зростанням навантаження та ймовірним продовженням російських атак ситуація може значно ускладнитися», – пояснює колишня міністерка енергетики Ольга Буславець.
Загалом державі зараз вдосталь електроенергії – баланс доволі сприятливий. Незабаром закінчиться планова ремонтна кампанія на АЕС і ще два блоки повернуться до роботи. Однак передати світло до найпроблемніших регіонів неможливо саме через руйнування.
Отже, цим пояснюється запровадження доволі суворих графіків у Києва та області. Ситуація змінюється практично щодня: скажімо, на вихідних російські удари всередині столиці знову спровокували тимчасові проблеми з водопостачанням. Тиск у мережі знижувався на обох берегах Києва.
Однак проблеми енергетики не вимірюються лише столицею. На вихідних росіяни спрямовували ударні дрони на західні області України. Били, зокрема, і по енергетиці – у Рівному та ще двох районах області зникало світло.
Кремль знову намагається реалізувати старий план – відрубати українські АЕС від енергосистеми. Нагадаємо, що кожен другий кіловат в Україні генерується на атомних станціях (минулого опалювального сезону ця частка була ще вищою – 60%).
Загалом тиждень за графіками знеструмлення розпочався для кількох областей, однак яких саме – «Укренерго» не повідомляє. Для них світло вимикатимуть до шести годин на день. Під обмеження також потрапив бізнес та промисловість.
«Це – вимушений крок, який допомагає уникнути перевантаження мереж та вберегти систему від масштабних аварій. Актуальні графіки розміщуються на офіційних ресурсах регіональних операторів систем розподілу. Про зміни в енергопостачанні дізнавайтесь на сторінках обленерго вашого регіону», – нагадує перший заступник міністра енергетики України Артем Некрасов.
Водночас у відомстві повідомляли, що у понеділок через бойові дії частина споживачів у Донецькій, Запорізькій та Харківській областях тимчасово була без електропостачання.
Зі зниженням температури зростає і споживання електроенергії, наразі дуже помірно: менше 2% з попередньої п'ятниці. Натомість ефективність генерація СЕС поступово знижується.
Паралельно з ударами по електроенергетиці росіяни не припиняють атак на газову інфраструктуру. Від початку року таки обстрілів зафіксували вже близько чотирьох сотень, що вже понад удвічі більше, ніж у 2025-му. Про це розповів заступник директора Асоціації енергетичних та природних ресурсів України Андрій Закревський.
Фахівець пояснює: мешканці газифікованих будинків значно спокійніше пережили минулу зиму. Експерт каже: натепер ризиків переривання постачання немає.
«Газ є і газ буде. І тут ситуація значно безпечніша, ніж в електроенергетиці. Основне питання до зими закрили», – додає Андрій Закревський.
Головний критерій успішності підготовки до опалювального сезону – це здатність системи забезпечувати критичні потреби після нових атак і в період пікового зимового споживання, – вважає співзасновник та директор з досліджень Аналітичного центру DiXi Group Роман Ніцович.
Експерт пояснює: за урядовим планом станом на 1 листопада доступна потужність електроенергії в Україні мала сягнути показника 19.6 ГВт. (Що є більше, ніж пікове споживання минулої зими). Цей показника включає також когенерацію та обсяги імпорту з країн ЄС.
«Важливо не лише, скільки потужності введено, а й наскільки вона маневрена, диверсифікована та розосереджена територіально. Другий критерій – забезпеченість паливом. Україна достроково накопичила 14,6 млрд куб. природного газу в підземних сховищах, тобто виконала план для базового сценарію зими», – каже Роман Ніцович.
Однак фахівець додає, що запас газу сам собою не гарантує стійкості. Потрібні також надійна логістика (можливість подати газ) і резерви для потреб когенерації та теплопостачання. Ну а третім критерієм якісної підготовки до нової воєнної зими є готовність критичної інфраструктури на місцях.
«Мова про резервне електроживлення для об’єктів тепло-, водопостачання, каналізації та інших, підготовлені ремонтні бригади, запаси обладнання та матеріалів, а також відпрацьовані сценарії аварійного реагування. Станом на середину серпня резервним живленням було забезпечено 918,5 МВт, або 75,6% потреби об’єктів тепло- та водопостачання», – додає експерт.
Уряд каже про розблокування підготовки до зими
Кабінет міністрів врешті дозволив фінансувати реалізацію планів стійкості. Про це під час засідання Верховної ради розповів міністр фінансів Сергій Марченко. Посадовець сподівається, що на місцях таки встигнуть підготуватися до зими. Так завершилося майже місячне протистояння між урядом та громадами. У вересні Кабмін зупинив фінансування низки бюджетних видатків. Це сталося в межах заходів економії, адже в бюджеті України утворилася діра.
Під заборону потрапило фінансування планів стійкості, що ставило під загрозу підготовку до зими. Всі ці тижні мери фактично влаштувати політичне паломництво до Києва: намагалися випросити в уряду фінансування бодай найкритичніх робіт. Минулого тижня ситуація значно загострилася: у низці міст заявили, що їм нічим виплачувати, наприклад, зарплати двірникам та працівникам теплопостачальних компаній.
За даними Міністерства фінансів, Державне казначейство не провело платежів загалом на 46 млрд грн. Водночас в Асоціації міст України наполягають: зупинка фінансування була незаконною. Адже йдеться про витрати державного бюджету, а це закон Верховної Ради і він є вищим за будь-які рішення Кабміну.
«Муніципалітети просять надати можливість використовувати наявні на їхніх рахунках кошти, відповідно до черговості. Тобто там, де обов'язково треба заплатити зарплату, заправити паливом швидкі допомоги чи вивести сміття. Уряд взяв паузу і дивиться: виживуть чи ні», – каже радниця голови Асоціації міст України Оксана Продан.
Показовою є ситуація у Києві, де з першими відключеннями світла виникають проблеми і з водопостачанням. За даними директора Центру досліджень енергетики Олександра Харченка, згідно із планом стійкості столиця мала у кілька етапів забезпечити водоканал резервним живленням. І убезпечити підприємство від повного колапсу у разі тривалих відключень вже зуміли.
А от заживити резервом насосні станції окремих районів Києва не встигли . Саме тому під час відключень світла, спровокованих російськими ударами, у столиці й можуть виникати перебої з водою.
«Там треба встановити дизельні електростанції. Генераторами воно не порається, тому що там велика потужність – 10-12 МВт. Газову генерацію там неможливо встановити. Під ці дизельні електростанції зроблені майданчики, замовлене обладнання і воно мало приїхати десь зараз. Але в уряду закінчилися гроші і казначейський рахунок не дає оплатити, щоб це обладнання доїхало», – пояснює Олександр Харченко.
Загалом йдеться про 600 млн грн. Є сподівання, що після заяви міністра фінансів Сергія Марченка ці кошти таки перерахують.
Блокування фінансування точно не знімає відповідальності з мерії Києва за доволі запізнілі дії. Однак чітко ілюструє те, якою важливою є тісна співпраця громад та уряду у підготовці міст до зими.