Почнімо з давнини. У Центральній Америці, або Мезоамериці, місцеві народи розвивалися, мігрували, перемішувалися й організовувалися в держави. Про якісь ми знаємо, а про якісь ні. Першою відомою цивілізацією, про яку нам відомо і яка дала початок цивілізаціям мая, сапотеків й ацтеків, була культура ольмеків — близько XV–V століття до Різдва Христового. У ній виникли перші міста з пірамідами-акрополями, ранні форми писемності, календаря й культу. Піраміди символізували й цементували релігійні й соціальні ієрархії, які стали базовою рисою всіх місцевих цивілізацій.
Коли перші іспанські колоністи дісталися Мезоамерики, там домінувала імперія Ацтеків зі столицею в Теночтітлані — на місці сучасного Мехіко. Це був потрійний союз міст-держав Теночтітлана, Тескоко й Тлакопана, укладений 1428 року. Ацтеки створили те, що ми сьогодні називаємо імперією, на основі релігії, яка не знала милосердя й потребувала людських жертв.
Читайте такожЮрист-криміналіст Віталій Титич: «Жоден наш партнер не каже прямо, що Росія чинить в Україні геноцид»
Пірамідальна структура влади ацтеків і їхня жорстокість до завойованих народностей стали причиною стрімкого падіння від значно менш численних іспанців. Достатньо було взяти під контроль верхівку цієї піраміди — схопити правителя Монтесуму ІІ, щоб уся імперія посипалася. Іспанцям також об’єднали довкола себе інші поневолені ацтеками племена.
Архітектором перемоги над ацтеками був Ернан Кортес (1485–1547). Як і значна кількість інших конкістадорів, він походив з найбіднішого регіону Іспанії — Естремадури. Більшості відтіль не було що втрачати вдома, а за океаном вони мали шанс збагатитися, здобути вищий соціальний статус. Якщо, звичайно, вдалося вижити. Чимось вони нагадують російських есвеошників.
Завоювати ацтеків Кортесові допомогли представники іншого давнього мезоамериканського народу — мая. Коли іспанці дісталися до Америки, золота доба цього народу залишилася далеко в минулому. Класичним періодом цивілізації мая вважають проміжок між ІІІ і Х століттями після Різдва Христового. Мая не мали централізованої держави, але були подібні до грецьких полісів, як Тікаль у теперішній Гватемалі, Копан у Гондурасі або Шунантунич у Белізі.
Читайте такожЯк жертва стає злочинцем: Руанда і Конго
З ІХ століття класична цивілізація мая занепадає, і її центр переміщується на північ — на півострів Юкатан у теперішній Мексиці. Тут виникають нові центри, такі як Чичен-Іца чи Ушмаль, де класична маянська культура змішується з тубільними. Певні сторони культу, що його практикували мая, сягають свого апогею, як у найбільшому в Мезоамериці полі для ритуальної гри у мʼяч. Ця гра відтворювала космогонію мая та завершувалася жертвопринесеннями, людськими. Причому офірувати могли й тими, хто програв, і тими, хто переміг. Але найчастіше вбивали полонених.
Кортес, воюючи проти ацтеків, захопив і декілька поселень мая. Так отримав цінні знання про ацтеків: поділилися ними іспанський священник Херонімо де Агілар, який зазнав корабельної трощі біля Юкатану й потрапив до мая, відтак прожив серед них вісім років; а також полонянка Малінче, яку іспанці називали донья Марина. Вона була донькою вождя з регіону на межі мая й ацтеків, через що знала мови обох народів. Її спочатку продали в рабство, а потім вона дісталася Кортесу. Завдяки знанням Агілара й Малінче Кортес урешті зміг швидко завоювати ацтеків.
Читайте такожНамібійський геноцид
Самих же мая завойовували інші конкістадори. На Юкатані це була родина де Монтехо, а у Гватемалі — Педро де Альварадо, права рука Кортеса, він діяв за його мандатом. Теж родом з Естремадури.
Хоч мая були слабші за ацтеків, завойовувати їх виявилося складніше. Тому що вони не мали централізованої піраміди влади й були розпорошені на величезних територіях. Але конкістадори підкорили і їх. Тобто тих, хто вижив. Протягом першого століття-півтора після контакту з європейцями загинули 80–90 % місцевого населення. Особливо постраждали мая на Юкатані. У Гватемалі, де вони заховалися в горах, втрати були менші. Там з цивілізаційного гегемона вони поступово перетворилися на маргіналів з майже стертою історичною памʼяттю.
У Новій Іспанії корона створила дві республіки — для іспанців (República de Españoles) й «індіанців» (República de Indios). Розділення нагадувало пізнішу систему апартеїду в Південній Африці. Єдине — до змішання рас в Америці, на відміну від Африки, ставилися з розумінням, включали метисів і мулатів до соціальних пірамід, які також нагадували систему каст в Індії.
У цій системі мая разом з іншими тубільними народами зайняли найнижчий щабель. Вище за них були метиси й мулати — нащадки міжрасових стосунків, ще вище — креоли, тобто народжені в Америці нащадки іспанців по обох лініях, на самому верху — іспанці з Іспанії, яких звали пенінасулярес. Країна проходила через різноманітні політичні й соціальні трансформації, а мая так і залишалися геть унизу соціальної піраміди.
(Далі буде.)