Українці покладали багато завищених сподівань на переговори лідерів США та Китаю. Висловлювалися сміливі припущення, що Трамп зможе домовитися із Сі про спільний тиск на Росію, аби припинити війну проти України. І, погрожуючи запровадженням додаткових тарифів за купівлю російської нафти, зробить Пекін більш прихильним до ідеї охолодження відносин з Москвою. Реальність виявилася трохи інакшою. Американський лідер начебто забув про свої обіцянки покарати Піднебесну за економічну підтримку Росії. Лідери США та КНР, імовірно, торкалися теми російсько-української війни, але вона точно не була і не могла бути головною. Хоча б з огляду на обсяг накопичених взаємних американо-китайських протиріч.
Після зустрічі Трамп заявив, що лідер Китаю «допоможе у питанні України». Проте з уст американського лідера не пролунало жодної конкретики. Сумнівно, що сторонам вдалося досягти якихось принципових домовленостей. «Про Україну довго говорили. Ми працюватимемо разом, щоб побачити, чи можемо щось зробити. Ми погодилися, що сторони перебувають у глухому куті. Але іноді треба дати їм можливість поборотися, мабуть. Це божевілля. Але він допоможе нам і ми спільно працюватимемо по Україні», — сказав Трамп на борту літака Air Force One, спілкуючись з пресою.
Також господар Білого дому у властивій йому гіперболізованій манері висловився про загальні підсумки переговорів з китайським лідером. «Від нуля до десяти, де десять — найкращий варіант, я сказав би, що зустріч була проведена на дванадцять, — заявив він журналістам після зустрічі з Сі. — Було прийнято багато рішень, і ми дійшли консенсусу з багатьох важливих питань».
Сі Цзіньпін наголосив, що дві країни повинні працювати разом і виконати невиконані завдання, поставлені на саміті, заради «спокою» Китаю, США та решти світу. «Обидві сторони повинні враховувати довгострокову перспективу, зосереджуючись на перевагах співпраці, а не потрапляючи в замкнене коло взаємної помсти», – сказав Сі Цзіньпін згідно з повідомленнями державних китайських ЗМІ про зустріч.
Також з боку КНР не було жодних окремих заяв щодо російсько-української війни за підсумками спілкування Трампа й Сі. Основну увагу в китайських медіа фокусували на досягнутих торговельних угодах і перспективах двосторонніх відносин КНР і США.
Попри відсутність рішень щодо оптимальних методів припинення російської агресії проти України, зустріч Трампа й Сі принесла певні результати в іншій площині – торговельній. Обидві сторони домовилися взяти паузу в торговельно-економічому протистоянні на рік. Але називати ці досягнення стратегічними і видатними не варто. Мова йде передусім про тактичне перемир’я, яке кожна сторона може трактувати на свою користь.
США зупиняють підвищення тарифів на китайські товари, а Китай — запровадження нових обмежень. Вашингтон зменшить загальні тарифи на китайські товари з 57 % до 47 %. У відповідь Китай погодився скасувати на рік експортні обмеження на рідкісноземельні метали (запроваджені 9 жовтня 2025 року), які є критичними для технологічних компаній США. Також Пекін зобов’язався вжити «сильних заходів», щоб регулювати експорт прекурсорів для фентанілу, включаючи переслідування порушників. У відповідь США скоротили тарифи на китайські товари, пов’язані з фентанілом з 20 до 10 %.
Сторони домовилися значно розширити експорт американської сільгосппродукції до Китаю. Мова про додаткову закупівлю Китаєм американської сої, а також розширення обсягів продажу сорго, кукурудзи, зернових й інших культур. КНР є найбільшим імпортером американської сої у світі. Тож ця угода грає на руку фермерам зі США, які зазнали серйозних збитків через торговельну війну. Також попередньо відомо, що Трамп може відвідати Китай у квітні 2026 року, а Сі — США незабаром після того.
Навряд чи хтось наважиться публічно звинувачувати Сі Цзіньпіна за зміст угоди з Трампом. Тоді як американський президент уже отримав порцію критики за слабкість перед Пекіном. Лідер демократичної меншості в Сенаті Чак Шумер заявив, що Трамп схилився перед Сі й угода — це «здача позицій» після блефу з тарифами, яка шкодить американським фермерам, малому бізнесу та сім'ям. Шумер попередив, що президент спробує подати цю угоду як велику перемогу. Інший відомий демократ, губернатор Каліфорнії Гевін Ньюсом сказав, що Трамп повернувся додому з пустими руками, обдурений Сі Цзіньпіном. І додав, що йому було соромно спостерігати за зустріччю в Південній Кореї.
Американські медіа звертали увагу на те, що глава КНР перебував на переговорах у сильній позиції та використав монополію Китаю на рідкісноземельні метали як потужну зброю, залишивши США залежними. Натомість міністр фінансів США Скотт Бессент стверджує, що досягнута угода — «фантастична перемога», яка відновлює світову торгівлю.
Однак будьмо справедливі: нинішнього господаря Білого дому варто більше критикувати не за певні поступки Китаю, а за погрози, які виявилися блефом. У будь-якого лідера США зараз були б обмежені можливості впливу на Піднебесну через сформовану в попередні десятиліття критичну залежність важливих технологічних галузей економіки від китайських чи контрольованих китайцями рідкісноземельних металів (Пекін контролює близько 70 % видобутку й 90 % переробки цих корисних копалин). А також через помилкову політику Заходу щодо власної деіндустріалізації та масове перенесення виробництв у інші країни, у тому числі до Китаю.
Хоча Трамп у своїй соцмережі Truth Social написав, що його зустріч з лідером КНР принесе «вічний мир та успіх», до його слів варто ставитися критично. Для Трампа домовленості із Сі грають тактичну роль. Адже через рік пройдуть вибори у Конгрес. І економічна війна з КНР і її наслідки можуть негативно вплинути на перспективи республіканців. Щодо Китаю, то він мислить проміжками часу значно довшими, ніж один рік. Тож Сі великодушно погодився тимчасово не обмежувати експорт рідкісноземельних металів. Перспективи боротьби між двома центрами сили на планеті залежатимуть від того, чи вдасться Америці зменшити критичну залежність від Китаю та продемонструвати вагомі успіхи в політиці реіндустріалізації.