Минулої весни учні національної середньої школи Chia-Yi для дівчат на півдні Тайваню отримали незвичайну тему для щорічного іспиту: «Як вести переговори з диктатором».
Студенти мусили вибрати найкращу стратегію виживання для маленької країни, яка протистоїть могутньому сусіду — запобігти війні за будь-яку ціну чи стримати силою? В екзаменаційній роботі згадували про напад Росії на Україну, але негласні паралелі із загрозою Китаю власній країні були очевидними.
Учителі кажуть, що були приголомшені, коли отримали роботи: майже всі підлітки стверджували, що Тайвань повинен зробити все, щоб не спровокувати Китай напасти на нього: «Як би вони не цькували нас, ми повинні це терпіти».
Такі покірливі настрої різко контрастують з панівними в суспільстві Тайваню, а молоді люди традиційно були серед найпристрасніших патріотичних громадян країни, які виступають за незалежність.
Згідно з даними, опублікованими Taiwanese Public Opinion Foundation минулого року, люди віком від 20 до 24 років уже не є віковою групою, яка найсильніше відчуває свою тайванську ідентичність, що суперечить давно усталеній моделі. І є ознаки того, що рівень підтримки незалежності Тайваню також може піти на спад.
Існує багато потенційних причин цих змін. Але для ряду тайванських соціологів і політиків правлячої партії однією з головних причин є TikTok.
Застосунок «не обов’язково змусить тайванську молодь ідентифікувати себе з китайською нацією або погодитися на об’єднання з Китаєм, — каже Ерік Хсу, дослідник тайванського аналітичного центру Doublethink Lab, який працює над першим систематичним дослідженням впливу TikTok на тайванське суспільство. — Але це, ймовірно, може зменшити їхні побоювання щодо Китаю та їхнє бажання чинити опір».
Офіційні особи й дослідники в інших країнах, особливо в західних, висловлюють стурбованість через застосунок, починаючи від звикання дітей до нього і закінчуючи способами поширення через нього дезінформації.
Але ніде питання про те, чи є TikTok інструментом китайського політичного впливу, не є таким життєво важливим, як на Тайвані. Пекін заявляє, що острів з населенням приблизно 23 мільйони людей і найбільшим у світі виробництвом напівпровідників — частина його території, і він не втрачає жодної нагоди підтвердити рішучість взяти його під контроль — сценарій, який переважна більшість тайванців відкидає.
Тайванські педагоги й дослідники побоюються, що дедалі більша кількість дітей, які використовують застосунок, ризикує зіткнутися з контентом, який здається невинним, але змушує прихильніше ставитися до КНР і відчувати більше негативу до власної нації.
На перший погляд, TikTok здається несерйозною загрозою. Відповідно до незалежного опитування Taiwan Internet Report за 2024 рік, трохи менше ніж 22 % населення користуються ним у його міжнародній формі під брендом TikTok або в оригінальній версії, доступній у Китаї під назвою Douyin.
Це друга найнижча частка в Азії після Японії та трохи більше від чверті відсотка в Малайзії, де TikTok займає панівне становище. Він також помітно нижчий, ніж у західних країнах, таких як США, Іспанія, Франція чи Великобританія.
Але серед молоді картина кардинально змінюється. Згідно з проведеним урядом опитуванням, 44 % учнів початкових класів у Тайвані користуються TikTok, а серед учнів молодших класів (зазвичай 13–15 років) цей показник становить близько 60 %. Серед старшокласників цей показник трохи знижується.
І TikTok, і Douyin пропонують контент мандаринською мовою, національною мовою Тайваню та Китайської Народної Республіки. Телевізійні драми, пісні, танцювальні стилі та знаменитості з Китаю, населення якого перевершує Тайвань, мають значну присутність. Тож молоді тайванці легко засвоюють китайський контент — китайські культурні коди, меми й жаргон.
Дослідники, які створили облікові записи TikTok, імітуючи тайванських школярок, виявили, що через кілька днів після того, як їм показували танцювальні відеокліпи, алгоритм програми почав пропонувати м’який політичний контент. Наприклад, вуличні інтерв’ю, проведені в модному районі Тайбея Сімендін, у яких тайванських підлітків спонукали порівняти китайську «демократію» зі слабкими сторонами їхньої власної політичної системи.
Дослідження, проведене Університетом Тунку Абдула Рахмана в Малайзії, виявило подібну закономірність у RedNote, також відомому як Xiaohongshu, іншому китайському застосунку, який швидко поширюється, — у ньому користувачі тестують і рекомендують макіяж, ресторани й туристичні напрямки або навчають кулінарії тощо.
Висновки також перегукуються з міжнародними дослідженнями TikTok. Серія досліджень, проведених минулого року під керівництвом Лі Джассіма, соціального психолога з Рутгерського університету в США, виявила, що порівняно з іншими платформами, такими як Instagram або YouTube, TikTok пропонує «непропорційно високе співвідношення» вмісту, сприятливого для Китайської комуністичної партії. Їхні результати показали, що люди, які користувалися TikTok, значно краще сприймали ситуацію з дотриманням прав людини в Китаї та позитивніше ставилися до Китаю.