У Грузії через два місяці після повноцінного набрання чинності закону "Про прозорість іноземного впливу" до реєстру внесли перші грузинські некомерційні організації.
Про це пише "Ехо Кавказу".
До реєстру внесли п'ять організацій: "Молодіжна організація українців Грузії – Світанок", "Професійна спілка фермерів та сільськогосподарських працівників Грузії", "Кутаїський Дім Молоді", "Союз християн" та "Єврейський культурно-просвітницький фонд".
На сайті публічного реєстру Грузії опубліковано найменування організацій та їх фінансові декларації.
Згідно із законом, ЗМІ та неприбуткові організації, які за даними 2023 року отримували понад 20% доходу із-за кордону (а це абсолютна більшість грузинських онлайн-ЗМІ та організацій, які працюють переважно із західними фондами), мали внести заяву про реєстрацію як організацій, які є "провідниками іноземного впливу".
Багато неурядових організацій та ЗМІ заявили, що не підкоряться закону «Про прозорість іноземного впливу» і не реєструватимуться. Невиконання закону, у тому числі відмова у реєстрації загрожує великими штрафами.
Для виявлення "організацій-провідників іноземного впливу" та перевірки виконання вимог закону Міністерство юстиції у будь-який час може провести перевірку, а уповноважений чиновник отримати необхідну інформацію, у тому числі персональні дані.
- У червні спікер парламенту Грузії підписав закон, що є аналогом російського "про іноагентів", який Кремль використовує для репресій. Документ підписали в обхід президентського вето – Саломе Зурабішвілі відмовилася підписувати його.
- Закон частково набув чинності 3 червня, коли його підписав речник парламенту Шалва Папуашвілі, а повністю — з 1 серпня.
- Проти ухвалення закону протестували тисячі мешканців Грузії. Студенти топових грузинських вишів оголошували страйк. Протестувальників затримували, багато отримали поранення.
- Міжнародні партнери Грузії розкритикували ухвалення закону, який є аналогом російського.
- За словами посла ЄС у Грузії Павла Герчинського, процес вступу Грузії до ЄС наразі припинено. У «Грузинській мрії» навпаки заявляють, що готуються до вступу до ЄС до 2030 року.
- У Москві «Грузинську мрію» через ухвалення закону лише хвалили.
- У липні Сполучені Штати Америки заморозили надання Грузії допомоги розміром 95 мільйонів доларів через "антидемократичні дії" грузинської влади.
- П'ять позовів надійшли до Конституційного суду Грузії проти закону «Про прозорість іноземного впливу». Від суду зокрема вимагали призупинити дію закону. 1 вересня суд завершив триденні слухання у справі, проте про рішення досі не оголошував.