З невеликими суднами зрозуміло — постачати павутиння островів, дачних ділянок, руїн селищ на лівому березі досить важко. Хоч ми утримуємо периметр на дачах і в Кринках, прильоти чавуну викосили все навколо, село в руїнах.
Особливо чіплятися ні за що, укриттів мало, обидві сторони активно використовують FPV і нічні дрони, тож кожна місія — це ризик, незважаючи на те, що лінію ми пильнуємо.
Будь-яке поранення, евакуація та доставка води, їжі, боєприпасів — великий ризик потрапити під вогонь.
Що більше в нас малих катерів, то тактично гнучкіші ми в гирлі Дніпра. Добре, що партнери тримають руку на пульсі цих наших потреб.
Combat Boat 90 — інша історія.
На сьогодні CB90 обох серій (алюмінієві та з вуглецевого скловолокна) є одними з найкращих десантних катерів планети.
Певною мірою культовий катер. Шість країн експлуатують їх, усього понад 300 одиниць.
Два двигуни Scania по 700–900 кінських сил кожен розвивають швидкість до 43 вузлів у разі полегшеної Е-версії та нових водометів.
У випадку версії Н, здатної взяти на борт половину взводу морської піхоти — 21 людину (у новій версії за рахунок балістичного захисту це число зменшилося до 18) — швидкість трохи нижча, але щоб доправити піхоту на берег, її все ще вистачає.
Зате бронескло, пакети в корпусі та 6 мм броньована апарель дають певний захист від куль й уламків.
300 морських миль (555 км) запасу ходу достатньо для більшості завдань у Причорномор'ї.
У принципі, північно-західна частина Балтійського моря, де оперують спільний фінсько-шведський підрозділ або частини департаменту десантних військ Швеції, дещо відрізняється від нашої операційної зони — там численні шхери й архіпелаг островів.
Тому амфібійні батальйони раніше були у складі берегової артилерії. Їхнє завдання — радше сковувати десант, ніж активувати на території противника.
Але загалом завдання схожі — протидиверсійні місії, супровід великих суден, створення зон безпеки або загрози для великих кораблів противника за рахунок асиметричних дій.
4.5 тонни боєприпасів й амуніції на катер завантажують і вивантажують через носову апарель.
Озброєний катер спареними 12.7 мм Browning або бойовим модулем, 40 мм гранатометом Мk-19 у задній частині рубки. Також його можна оснащувати ПЗРК, застосовувати роторні Minigun для вогневої підтримки десанту.
Також на кормі є система постановки мін на рейках — чотири морські міни або глибинні бомби. У нових версіях цю можливість видалили заради модуля, але на всіх навчаннях амфібійні сили Швеції активно застосовують глибинні бомби проти малих підводних човнів і диверсантів.
Типова місія шведів останні десятиріччя — розвернутися на зламаній береговій лінії, закидавши все піропатронами проти бойових плавців, вивантажити через носову апарель RBS 17, «довгу руку» корпусу морської піхоти, і RBS 70, ПЗРК, де в останній версії домоглися ефективного пуску до 5 км висоти.
Десантні судна, що йдуть до узбережжя, і вертольоти противника будуть уражені з дистанції 8–10 км, з різних точок, катери ж виставлять міни й можуть постачати гарнізони, що забезпечують бульбашки безпеки.
Вести морські бої цими катерами і не планували — це засіб в'язати руки, основну роботу виконують важкі протикорабельні ракети, берегова артилерія, літаки, вісім танкових бригад, що повинні скинути десант у море.
Та ще й вишенька на тортику — амфібійні батальйони, що можуть покусати навіть великі кораблі, бо 9 кг бойової частини по містку чи башті здоров'я нікому не додають.
Наразі Швеція реалізує програму до 2026 року — Стокгольму потрібні мінометні катери, що можуть прикрити десант, якщо на архіпелаг інфільтруються сили спеціальних операцій ворога чи його десантники. Ось куди вони копають — мобільні міномети, важке озброєння.
Як вони працюватимуть у нас (у цьому ж стилі чи як супровід зернового коридору) — покаже час.
У принципі, ними більш ніж реально не дати росіянам висадити оглядову групу на суховантаж з гелікоптерів Мі-8 або з подібних катерів.
А для більшого маємо протикорабельні ракети берегового базування, дрони і, ймовірно, ПКР на F-16 у найближчому майбутньому.
Загалом же стратегія зрозуміла — якщо ми досягли перевалки зерна й металу своїм коридором більше в тоннажі, ніж з Москвою в договорі, то потрібно масштабувати зусилля.
Тралити маршрути в північно-західній частині Чорного моря, одночасно виставляючи загородження проти Криму.
Витіснити малі сили росіян з регіону — із захоплених вишок Бойка, з коси й гирла Дніпра, з островів. Як їх вибили з території навколо Зміїного.
Ми вивели з ладу 30% ЧФ дозвуковими ракетами, мінами й дронами, це потрібно посилювати. А катери з гарною морехідністю, здатні перевозити десятки мін, нести ПЗРК й малі ПКР, знайдуть себе в регіоні, де у Другу світову саме такими методами топили Чорноморський флот СРСР.