Обурення фермерів у Франції сягнуло межі — уже десять днів вони влаштовують безпрецедентні протести по всій країні, вивантажують тонни гною перед меріями й гіпермаркетами, блокують дороги. Рух зачепив усі галузі – виробників і м’яса, й овочів, і фруктів та вина. Основні претензії до уряду — низький рівень прибутків фермерів, складні й дорогі у виконанні нормативи ведення сільського господарства й недобросовісна конкуренція.
Брюссель ускладнює життя фермерів?
З першим пунктом вимог відносно просто розібратися. Річ у тім, що французькі фермери вважають, що не мають достатньо важелів впливу на дистриб’юторів (гіпермаркети й супермаркети), аби виставляти гідні ціни за свою продукцію. Простими словами: гіпермаркети мають такий широкий вибір постачальників, що можуть дозволити собі натиснути на французьких фермерів, аби ті опустили ціни.
Опускати ціни стає дедалі складніше, і тут уже йдеться про другий пункт невдоволення: Франція вибаглива до сільських господарств, забороняє використовувати низку пестицидів й утримувати тварин у негідних умовах. Усі ці норми змушують фермерів купувати дорогі добрива й збільшувати приміщення для худоби, через що зростають виробничі витрати. Щоправда, ці норми придумав не Париж, а Брюссель.
Йдеться про загальноєвропейський Зелений курс. Започаткована чотири роки тому для досягнення вуглецевої нейтральності до 2050 року в усьому Європейському Союзі, ця угода стала головоломкою для фермерів. Водночас не можна сказати, що Брюссель залишив французькі сільські господарства напризволяще. Франція залишається основним бенефіціаром Спільної аграрної політики: у 2022 році країна отримала 9,5 млрд євро субсидій. Фермери нарікають, що критерії виділення допомоги залишаються непрозорими й кошти потрапляють у гаманці лише найбільших гравців на ринку.
Французькі фермери проти української курятини
Нарікають французькі фермери і на недобросовісну конкуренцію, і це питання стосується вже безпосередньо України (але не тільки). Дистриб’ютори не обмежені у праві замовляти товари в різних виробників, зокрема закордонних. Так на одній полиці опиняються французькі (дорожчі) фрукти, які удобрюють тільки дозволеними хімтоварами, і, наприклад, марокканські (дешевші), для яких використовували заборонені у Франції пестициди.
Така сама ситуація з українською курятиною. У липні 2022 року ЄС скасував мита на українські товари. За останніми даними, імпорт українських курей до Франції зріс на 130% за два роки. Це зовсім не влаштовує французьких птахівників, які не можуть конкурувати з низькими цінами на українську продукцію та нарікають на нерівномірність норм для українських і французьких підприємств. 30 січня Емманюель Макрон заявив, що віднині імпорт української курятини жорстко регламентуватимуть.
Захистити бізнес від імпорту з України вимагають і польські фермери, де минулого тижня розпочалася нова хвиля протестів. Зокрема тому, що реалізація українського зерна й кукурудзи знизила ціни на польському ринку. Угорщина та Словаччина приєдналися й блокуватимуть ввезення сільськогосподарської продукції з України.
Поки фермерські протести ширяться Європою, у Брюсселі й Парижі шукають шляхів виходу з кризи. У Франції все нагадує початок протестів «жовтих жилетів», який на місяці паралізував країну. Новий французький прем’єр Габріель Атталь уже пішов на кілька поступок: скасував збільшення мита на недорожнє дизельне паливо, яке використовує сільськогосподарська техніка, й пообіцяв «натиснути на дистриб’юторів».
Французькі фермери не вважають цю відповідь уряду достатньою і погрожують блокувати країну, доки не почують усіх їхніх вимог, а отже, до списку держав, де під загрозою опинилася українська продукція, приєдналась і Франція. Брюссель зайняв вичікувальну позицію, однак якщо протести не вщухнуть, ЄС доведеться шукати компроміс, ціною якого можуть стати українські інтереси.