25-річний житель Камеруну у Центральній Африці подав скаргу в ООН проти Іспанії, звинувачуючи країну в численних порушеннях конвенції проти тортур, пише The Guardian.
Йдеться про інцидент в 2014 році, під час якого щонайменше 15 людей загинули, намагаючись потрапити до іспанського анклаву Сеута з Марокко.
“Минуло десятиліття, але нікого не притягнули до відповідальності за смерть і поранення такої кількості людей”, − заявив скаржник під псевдонімом Людовік.
Тоді у справі провели три судові засідання, усі вони були заархівовані без заслуховування свідчень тих, хто вижив, або сімей жертв. “Насильство на кордоні в той день продовжилося в суді, де до нас також не ставилися як до людей”, – зазначив чоловік.
На момент події Людовіку було 15 років, він приєднався до близько 200 людей, які намагалися дістатися іспанської території. Тоді він уже жив у Мароко близько 18 місяців без супроводу та без документів.
Хоча він не вмів плавати, хлопець спробував обійти штучний хвилелом, який поділяє обидві країни. Однією рукою він чіплявся за хвилеріз, а другою гріб уперед. За його словами, він почув постріли та побачив, як поліція розпорошує сльозогінний газ. Пізніше іспанська влада заявила, що Громадянська гвардія стріляла гумовими кулями. Щонайменше 15 людей загинули, ще кілька дістали поранення. Людовік продовжував рухатися у бік Іспанії, попри спроби поліції стримати його. Офіцер цивільної гвардії нібито вдарив його по руці палицею, поранивши шкіру.
Хлопець дістався Іспанії, однак його разом з іншими відправили назад у Марокко. Він підкреслює, що ані медичної допомоги, ні послуг перекладача чи правової допомоги їм не пропонували.
Тодішній міністр внутрішніх справ Іспанії Хорхе Фернандес Діас заявив, що агенти дійсно стріляли гумовими кулями, але “у воду, а не в людей”, і заперечив, що дії поліції відіграли будь-яку роль у смерті.
У 2019 році в Іспанії відкрили попереднє розслідування щодо дій 16 офіцерів Цивільної гвардії на тлі звинувачень у вбивстві з необережності та невиконанні своїх обов’язків з надання допомоги.
Зараз Людовік мешкає у Німеччині, де він отримав захист, а потім вивчився на електрика. Хлопець спілкувався з неурядовими організаціями про можливість свідчити в іспанських судах у цій справі як потерпілий. Зрештою суддя погодився на його свідчення, але слухання раптово скасували без аргументованих пояснень. Незабаром справу передали в архів. Жодний офіцер покарання не отримав.
У скарзі до Комітету ООН проти тортур, у якій Іспанію закликають відновити розслідування інциденту, хлопець посилається на жорстоке поводження з ним на кордоні, а також видворення до Марокко та відмову влади розслідувати його справу.
Скаргу Людовік подав за підтримки Європейського центру конституційних прав людини (ЄСКПЛ). Неурядова організація, що базується в Берліні, назвала іспанські анклави Сеута і Мелілья “європейською лабораторією прикордонного безправ'я” і вказала, що тіла, знайдені на пляжі Тарахал у Сеуті, так і не опізнали.
Сані Ладан з організації захисту прав іммігрантів Asociación Elin стверджує, що “безкарність” у Сеуті в 2014 році стала основою “різанини в Мелільї” − масового переходу мігрантами кордону у 2022, коли загинули щонайменше 37 осіб.
Тим часом омбудсмен Іспанії Анхель Габілондо приєднався до занепокоєнь щодо умов, в яких близько 400 шукачів притулку утримувалися в аеропорту Мадрида. За словами Габілондо, прохачів притулку залишили чекати у “неприйнятно антисанітарних умовах” після того, як вони звернулися за міжнародним захистом після прибуття.