Зерно з політичним підтекстом
Ще навесні офіційна Варшава тимчасово заборонила імпорт агропродукції з України: протестували місцеві фермери – наполягали, що реалізація нашого зерна та кукурудзи знизила ціни на польському ринку. Подібні рішення ухвалили в чотирьох сусідніх державах – Угорщині, Словаччині, Румунії та Болгарії. Європейський Союз досяг згоди з ними, а опісля оголосив, що до 5 червня запускає запобіжні заходи на імпорт пшениці, кукурудзи, ріпаку і соняшнику з України, які згодом пролонгував до 15 вересня.
Після непростих перемовин Києва з Брюсселем 15 вересня Єврокомісія оголосила, що не продовжуватиме обмежень на імпорт сільськогосподарської продукції з України. І зазначила, що наша держава має запровадити ефективні заходи контролю за експортом чотирьох груп товарів, щоб запобігти збоям на ринках сусідів.
У Брюсселі розуміли, що рішення четвірки незаконне і суперечить як законодавству самого ЄС, так і Угоді про асоціацію між Євросоюзом та Україною. Остання якраз передбачає, що кількість квот чи обмежень не можна збільшувати – лише зменшувати. Водночас самообмеження, на які попросили піти Київ, також суперечать тексту Угоди.
Незважаючи на волю Єврокомісії, Варшава продовжила ембарго. До неї приєдналися Будапешт і Братислава. Тим часом Бухарест і Софія погодилися з рішенням Брюсселя. Однак уже вранці болгарські фермери заблокували транспортні розв'язки, щоб зупинити рух товарів з України.
«Ми продовжимо цю заборону, незважаючи на їхню незгоду, попри незгоду Європейської комісії. Ми продовжимо заборону на імпорт українського збіжжя. Ми не слухатимемо Берлін, ми не будемо слухати фон дер Ляєн, Туска чи Вебера. Ми це зробимо, тому що це в інтересах польського фермера», — заявив прем’єр-міністр Польщі Матеуш Моравецький. Представники низки країн Євросоюзу прямо підважили господарчу виправданість подальшої заборони на імпорт. Адже Брюссель виділив близько 70 млн євро на компенсацію польським фермерам, через що поширена думка, що проблема більше політична, ніж економічна.
Дійсно, 15 жовтня в Польщі відбудуться парламентські вибори. Панівна партія «Право і справедливість» (ПіС) Ярослава Качинського традиційно розраховує на підтримку виборців із сільської місцевості, зокрема фермерів. І хоча ті вже не становлять більшості електорату, вони здатні визначити результат.
Утім не лише уряд Моравецького підтримує ембарго, а й опозиція. І нещодавні дебати в Європейському парламенті, призначені на прохання Громадянської платформи, засвідчили це. Зокрема, її лідер Дональд Туск і голова Агроунії Міхал Колодзейчак (має місце у списку Платформи) у спільному листі закликали Європарламент не лише продовжити заборону на рік, а й поширити її на молочні продукти, яйця, курятину, мед, овочі та деякі види фруктів з України.
Категоричною є й позиція головного конкурента ПіС на електоральному полі — Польської селянської партії (ПСП), представники якої від самого початку зернової кризи прагнуть жорстких заходів проти української агропродукції. Ба більше, вони вдаються до різких закидів на адресу уряду, зокрема щодо кадрової політики — як це, приміром, було у квітні, коли лідер партії Владислав Косіняк-Камиш оголосив вотум недовіри міністрові сільського господарства Генрику Ковальчику (відставка якого й відбулася незабаром).
Схоже сталося і після рішення Європейської комісії: посилаючись на нього, Косіняк-Камиш на пресконференції у Варшаві заявив, що «це дуже велика помилка», оскільки Єврокомісія не дбає про інтереси країн, які найбільше підтримали Україну. Звинувативши комісара ЄС з питань сільського господарства Януша Войцеховського у «гігантському провалі», відтак закликав до його відставки.
Та чи сформують новий уряд після парламентських виборів узагалі? Питання відкрите, оскільки цілком можливо, що після голосування Польща не матиме абсолютного переможця.
Практично немає сумніву, що ПіС, якій дають 35–37%, переможе. Проте цього недостатньо, щоб отримати більшість і сформувати уряд. Адже майже всі опозиційні сили, від лівих до поміркованих консерваторів, бажають завершення доби ПіС.
Коаліція з ультраправою Конфедерацією, яка, за опитуваннями, посідає третє місце, могла б додати ПіС місць у парламенті, але це породило б обопільні проблеми. Тож цей альянс малоймовірний.
Як зазначає політолог Університету кардинала Стефана Вишинського у Варшаві Бартош Ридлінський, після 15 жовтня сформувати уряд не вдасться. «Тоді в лютому-березні знадобляться нові вибори», — припускає він.
Вочевидь, зазначені обставини можуть узалежнити ситуацію з українською агропродукцією від польських внутрішньополітичних процесів на значний час.
Умови для вступу України в ЄС
Водночас тут питання не лише у виборах. Міністр сільського господарства Польщі Роберт Телус уже попередив: якщо сьогодні Євросоюз не створить нових інструментів, які захищали б виробників сусідніх з Україною держав, Варшава не погодиться на вступ Києва до Євросоюзу.
«Українська агропродукція – це загроза всьому сільському господарству Євросоюзу… Україна не може вступити до ЄС без умов. У нас були умови, те саме має стосуватися України», — наголосив Телус.
Варшава, вочевидь, воліє підняти ставки у відносинах з Києвом, використовуючи контекст євроінтеграційних устремлінь. Про це, зокрема, сказав торговий представник України Тарас Качка, який вважає, що за вимогами Польщі криється бажання контролювати умови вступу України до Євросоюзу.
Це серйозний виклик. Адже досі Польща сприймалася як адвокат України в Євросоюзі. Тепер же ситуація може змінитися – країна над Віслою перешкоджатиме, аби досягнути своїх політичних цілей, як це, приміром, практикує Угорщина.
Оскільки це очевидне порушенням норм Угоди про асоціацію з Євросоюзом і правил Світової організації торгівлі (СОТ), уряд України вже готовий відстоювати інтереси держави в міжнародному судовому порядку. Наприклад, прем’єр-міністр Денис Шмигаль анонсував звернення в арбітраж СОТ, якщо Варшава далі блокуватиме експорт нашого збіжжя.
«Ми не мали і не маємо намірів шкодити польським фермерам. Ми дуже цінуємо підтримку польського народу і польських родин! Але в разі порушення торгового права в інтересах передвиборчого політичного популізму Україна буде змушена звернутися до арбітражу СОТ щодо компенсації збитків за порушення норм ГАТТ», — написав Шмигаль у соцмережі X (колишній Twitter).
Хай там як, уся ця ситуація точно не на користь українсько-польським відносинам. Не виключено, що вони ускладняться ще й історичними питаннями, на яких нерідко спекулюють польські високопосадовці.
Таке становище влаштує Росію. Адже саме різноманітні «розбірки» між сусідніми народами століттями давали їй можливість досягати головної мети — експансії та поневолення.