Україні потрібні гроші, щоб захищатися від російської агресії. І хоч Сполучені Штати та Європейський Союз намагаються продовжувати виписувати чеки країні, вони не бажають передавати 300 мільярдів доларів резервів російського центрального банку, які західні уряди заморозили на початку війни. Київ міг би залучити гроші, продавши облігації, забезпечені майбутніми вимогами про відшкодування збитків проти Москви, — пише Reuters.
Випуск «репараційних облігацій» міг би уникнути цих проблем. Україна продасть цінні папери, які окупляться, якщо - і тільки якщо - вона отримає від Росії репарації за шкоду, завдану війною.
Відсоткові виплати також можуть згортатися і виплачуватися лише в тому випадку, якщо Київ отримає компенсацію.
Власники облігацій не мали б договірних вимог щодо заморожених резервів Кремля. Але з огляду на те, що Росія навряд чи охоче заплатить, ці активи будуть найімовірнішим джерелом готівки для відшкодування збитків.
Оскільки на резерви нараховуються відсотки, вони можуть бути використані для оплати як основної суми облігацій, так і купонів.
Це відрізнятиметься від конфіскації, оскільки активи будуть передані лише у тому випадку, якщо законний механізм компенсації спочатку вирішить, що збитки заподіяно Україні.
Україна мала б прийнятний спосіб стягнути будь-які збитки, присуджені до вартості запасів. Тому він може випустити репараційні облігації на суму до 300 мільярдів доларів. Але Нацбанк України міг би отримати подібну суму лише в тому випадку, якщо Сполучені Штати, уряди ЄС та інші союзники захочуть купити цінні папери.
Адже ці облігації були б настільки ризикованими, що інвестори вимагали б значного дисконту. Тож Київ не отримає нічого подібного до 300 мільярдів доларів від них. Зрештою, навіть якщо судовий процес присудить Україні відшкодування збитків, західні уряди можуть не захотіти передати право власності на російські резерви Києву. Сама Україна також може відмовитися від репараційних вимог до Москви в рамках якоїсь майбутньої мирної угоди.
Ось чому ідеальними опорними інвесторами були б західні уряди. Вони можуть багато втратити, якщо Україні не вдасться стримати напад Росії. Вторгнення президента Росії Володимира Путіна в Україну є незаконним і спричинило хаос. За даними Світового банку, до лютого минулого року витрати на відновлення країни досягли 411 мільярдів доларів.
Водночас правова основа для використання російських резервів для погашення репараційних облігацій була б сильною, якби Україна передала позови про відшкодування збитків проти Москви західним урядам, які купили облігації, каже Лі Бучхайт, досвідчений юридичний експерт у сфері державного боргу. Уряди можуть покладатися на принцип загального права «заліку», згідно з яким активи суб’єкта господарювання можуть бути використані для сплати його боргів.
Якби західні уряди не хотіли купувати всі репараційні облігації, Україна могла б розділити облігації на кілька траншів, вважає Дейліп Сінгх, головний глобальний економіст PGIM Fixed Income. Уряди могли купувати найбільш ризиковані транші, а звичайні інвестори - купувати найменш ризиковані. Це зменшило б дисконт, який Україна мала б отримати при продажу облігацій.
Репараційні облігації – не єдина інноваційна ідея, як зараз отримати готівку в Києві. Але вони не розраховані на конфіскацію активів Москви, що лежить в основі багатьох інших пропозицій. Якщо союзники України не зможуть виписати ще мегачеки, облігації можуть стати хорошим запасним планом.
Як ЄС шукає можливості підтримати Україну за допомогою арештованих російських активів
- У січні цього року стало відомо, що юридична служба Ради Євросоюзу знайшла правові підстави, аби арештовані активи Центробанку Росії використати для відбудови України. ЄС має законні повноваження тимчасово використати ці активи на суму щонайменше 33,8 млрд. євро. При цьому юридично це вдасться здійснити, якщо кошти не будуть примусово вилучати, а блок виконає певні умови. Зокрема, основну суму і відсотки колись необхідно буде повернути Росії.
- Нещодавно з'явилася інформація, що Європейська комісія планує оприлюднити законопроєкт про запровадження податку на непередбачені доходи на прибуток, отриманий від заморожених активів РФ.
- Проте наміри ЄК наштовхнулися на спротив, зокрема, Бельгії. Російськими державними активами, замороженими в ЄС на початку повномасштабного вторгнення Росії, володіє здебільшого ця країна. Бельгійський уряд не бажає погоджуватись на використання коштів на відновлення України без одночасного аналогічного кроку з боку членів “Групи семи”.
- Тим часом нещодавно законопроєкт про арешт активів Росії на користь відновлення України внесли до Конгресу США. Він дозволить швидше конфісковувати активи підсанкційних олігархів Росії.